"Перший президент України: Грушевському М.С.- 155"
Михайло Сергійович Грушевський - український історик, громадський діяч, голова Центральної Ради. Він народився 29 вересня 1866 року в місті Холмі. Дитинство майбутнього вченого пройшло на Кавказі. Він навчався у Тифліській гімназії. Вже тоді виявив інтерес до історії, літератури й етнографії, читав твори П. Куліша, М. Костомарова, М. Максимовича, А. Скальковського. По закінченні в 1886 році Київського університету історико-філологічного факультету Михайло Грушевський захистив магістерську працю. За рекомендацією професора В.Антоновича у Львові очолює кафедру "Всесвітньої історії зі спеціальним оглядом на історію Східної Європи".
Відтоді й протягом 19 років діяльність Михайла Грушевського пов'язана з Львівським університетом, науковим і суспільно-політичним життям Галичини. Він підготував курси з історії України, які пізніше лягли в основу багатотомної фундаментальної праці "Історія України-Руси". Брав активну участь у Науковому товаристві імені Т. Шевченка, яке очолив у 1897 році. Понад 100 томів "Записок наукового товариства" було видано під його редакцією.
У 1917-1918 роках М. Грушевський вів активну політичну діяльність, став головою Української Центральної Ради, був обраний президентом України.
Після гетьманського перевороту вчений відійшов від політичних справ. У 1919 році емігрував за кордон, де займався науковою діяльністю. В Україну Михайло Грушевський повернувся всесвітньо визнаним лідером в історичній науці. У 1924 році його обирають академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Він очолює науково-дослідну кафедру історії України, низку комісій та секцій в Академії наук.
Атмосфера репресій 1930-х років не оминула Михайла Грушевського, що змусило його переїхати до Москви. Тут його заарештували, але незабаром звільнили. Незважаючи на вік і стан здоров'я (він фактично втратив зір) Михайло Грушевський, сповнений наукових задумів, продовжує багато працювати.
25 листопада 1934 року під час відпочинку та лікування в Кисловодську Михайло Грушевський помер. За рішенням уряду він похований у Києві.
Його ім'я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства Національної академії наук України. У 1991 році заснована академічна премія імені М. С. Грушевського.
Михайло Сергійович Грушевський - український історик, громадський діяч, голова Центральної Ради. Він народився 29 вересня 1866 року в місті Холмі. Дитинство майбутнього вченого пройшло на Кавказі. Він навчався у Тифліській гімназії. Вже тоді виявив інтерес до історії, літератури й етнографії, читав твори П. Куліша, М. Костомарова, М. Максимовича, А. Скальковського. По закінченні в 1886 році Київського університету історико-філологічного факультету Михайло Грушевський захистив магістерську працю. За рекомендацією професора В.Антоновича у Львові очолює кафедру "Всесвітньої історії зі спеціальним оглядом на історію Східної Європи". 
Відтоді й протягом 19 років діяльність Михайла Грушевського пов'язана з Львівським університетом, науковим і суспільно-політичним життям Галичини. Він підготував курси з історії України, які пізніше лягли в основу багатотомної фундаментальної праці "Історія України-Руси". Брав активну участь у Науковому товаристві імені Т. Шевченка, яке очолив у 1897 році. Понад 100 томів "Записок наукового товариства" було видано під його редакцією.
Після гетьманського перевороту вчений відійшов від політичних справ. У 1919 році емігрував за кордон, де займався науковою діяльністю. В Україну Михайло Грушевський повернувся всесвітньо визнаним лідером в історичній науці. У 1924 році його обирають академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Він очолює науково-дослідну кафедру історії України, низку комісій та секцій в Академії наук.
25 листопада 1934 року під час відпочинку та лікування в Кисловодську Михайло Грушевський помер. За рішенням уряду він похований у Києві.
Його ім'я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства Національної академії наук України. У 1991 році заснована академічна премія імені М. С. Грушевського.
Коментарі
Дописати коментар