"Родинні традиції у творах"

Звідки ми з вами дізнаємось, як маємо поводитися у родині? Звичайно ми вчимося науці бути разом у своїх батьківських родинах. Проте неабиякого впливу на наше розуміння про "добре" і "погано" у сім'ї здійснює і масова культура, мода нашої епохи. Мода на шлюб, або мода на розлучення, унормування домашнього насильства, або категоричне заперечення можливості такої взаємодії в родині. Сьогодні за допомогою нашої віртуальної виставки порозглядаємо шлюбні та родинні традиції різних часів та народів. 

Дороті Даннет. Дім Нікколо. Становлення.

Роман відомої шотландської письменниці, нагородженої орденом Британської імперії за досягнення в галузі літератури, розповідає про пригоди молодого Нікколо, людини складної і неординарної, яка проходить шлях від підмайстра брюґґської фарбарні до голови торгівельної імперії, прокладаючи собі дорогу нагору за допомогою неабиякої кмітливості, кохання незвичайних жінок, шпигунства та вправного володіння мечем. Перша книга дає нам можливість побачити головного героя у його дошлюбний період життя, проте діловий підхід до обрання дами серця репрезентован в книзі досконало.

Сельма Лагерльоф. Перстень Льовеншольдов.

Шведська письменниця Сельма Лагерльоф стала першою жінкою, яка отримала в 1909 Нобелівську премію з літератури. У промові, вимовленої з приводу вручення премії, зазначалося, що Лагерльоф поєднує у творчості " чистоту і простоту мови, красу стилю і багатство уяви з етичною силою і глибиною релігійних почуттів " . У сазі про п'ять поколінь сім'ї Левеншельдів паралельно розвиваються три історії. Представників цього роду пов'язує тема злочину і покарання, таємні передбачення і прокляття, що тяжіють над членами сім'ї. І протистояти цьому можуть лише любов і добра воля людини, здатні перемогти лицемірство, користь і зло.

Андрій Кондратюк. Хутір. 

Наш з вами сучасник та земляк Андрій Кондратюк у своєму романі "Хутір" розповідає про долю великої української родини, яка тісно переплетена із долею нації. Друкуватися в радянський час письменнику Андрію Кондратюку не давали можливості через його дисидентські ухили. Роман вийшов аж тільки 2013 року накладом усього в тисячу примірників. Ми би радили читати цю родинну сагу для того, щоби побачити українське родинне життя, як буття творчих та працьовитих людей. Людей, яким надзвичайно цікавий навколишній світ, і які здатні той світ змінювати попри всі складнощі та негаразди. Гадаємо, таке бачення стане підтримкою для читача в наші часи домінування порожнього успішного успіху. 

Джордж Р. Р. Мартін. Вогонь і кров. За триста років до «Гри престолів»

Що ми з вами знаємо про родинні традиції Таргарієнів? Таргарієни, згідно з звичаями валірійців, практикували багатоженство. Однак такі шлюби були набагато менш поширеними, ніж кровозмішувальні. За відсутності сестер або найближчих родичок королі одружувалися з представницями інших родів. На острові Драконій Камінь чоловіки -Таргарієни часто брали собі коханок із простолюду, у тому числі користуючись правом першої ночі - таким чином на світ з'явилося багато бастардів, так званих нащадків дракона. Корочше кажучі тепер зрозуміліше, чому Дейнеріс так прийшовся до вподоби Драго)).

Книга "Вогонь і кров. За триста років до "Гри престолів" розповідає нам про події, що відбувалися задовго до Джона Сноу чи Серсеї Ланністер. Книга являє собою своєрідний підручник з історії, де йдеться про історію родини Таргарієнів та їх підкорення Вестеросу. А правда є таке відчуття, що Таргарієни - це реальні персонажі з історії? Майстерність автора дає нам можливість пережити події книги як реальні і, можливо, реально змінити щось у собі...