"Жага неспокійного серця"

 

  Микола Петрович Трублаїні (Трублаєвський) - український письменник та журналіст. Він народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанці на Вінниччині. Жили Трублаєвські дуже бідно, і це змусило батька покинути на якийсь час родину й поїхати на лісорозробки в Сибір. 1915 року Миколі вдалося все-таки вступити до Немирівської гімназії, але він її не закінчив - після падіння з поїзда довго лікувався, а потім мусив переїхати в село Скритське, де почала вчителювати його мати.

   Коли громадянська війна закінчилася, юнак працював сількором, завідував районним сільбудинком у містечку М'ясиківці, 1924 року став штатним співробітником окружної газети у Вінниці. Через рік його послали на Всеукраїнські курси журналістики в Харкові. Закінчивши навчання, Микола Трублаїні працював у газеті "Вісті".

       Прагнення завжди бути на передньому краї приводить Миколу на далеку Північ, в Арктику, де тоді розгортались дослідницькі роботи. Він їде до Владивостока, здійснює два рейси на криголамі "Ф. Литке", вирушає з Архангельська на Землю Франца-Йосифа; багато подорожує по Україні, сибірській тайзі, по Криму й Кавказу...

     В середині тридцятих років Микола Трублаїні організовує у Харкові "Клуб юних дослідників Арктики", в якому дітвора здобувала не тільки теоретичні знання, а й здійснювала ряд захоплюючих близьких і далеких мандрів.

      Першу свою статтю Микола Петрович надрукував у вінницькій газеті "Червоний край" 24 квітня 1924 року. Відтоді часто виступав у пресі зі статтями, нарисами та оповіданнями. На початку тридцятих років виходять його перші книжки нарисів для дітей і дорослих читачів. До 1935 року, коли вийшла відома повість "Лахтак", таких збірок було видано двадцять п'ять.

      У другій половині тридцятих років письменник значно розширив тематику й призначення своєї творчості: з-під його пера з'являються казки для малечі, повісті для школярів "Шхуна "Колумб" (1937), "Мандрівники" (1938) та науково-фантастичний роман "Глибинний шлях", що побачив світ вже після смерті автора.

     Друга світова війна застала Миколу Трублаїні на посаді директора Харківської філії видавництва "Радянський письменник". У вересні 1941 року він виїхав на фронт, працював у редакції фронтової газети "Знамя Родины", брав участь у боях.

      Миколу Трублаїні було тяжко поранено осколком бомби 4 жовтня 1941 року в містечку Куркулак і в ніч з 5 на 6 він помер у санітарному поїзді. Його поховали недалеко від міста Ровеньки Луганської області.