"Погляд в історію: Петро Дорошенко"

Дорошенко Петро Дорофійович - активний учасник Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття, гарматний писар, полковник прилуцький і чигиринський, генеральний осавул в уряді гетьман Йосип Гермайзеа Павла Тетері, дипломат. Він народився 14 травня 1627 року. Петро Дорошенко - виходець з відомого козацького роду, онук гетьмана Михайла Дорошенка - один із небагатьох козаків і старшин, які разом із Б.Хмельницьким наприкінці 1647 року подалися на Запоріжжя і вже наступного року розпочали повстання, яке вилилося у Національно-визвольну війну українського народу 1648 - 54 років, у ході якої була створена Українська козацька держава, а П.Дорошенко став однією з довірених осіб гетьмана Б.Хмельницького.

У другій половині 50-х років XVII століття за дорученням Хмельницького він веде переговори з польськими, московськими, турецькими та шведськими дипломатами. На посадах полковника Чигиринського та Прилуцького полків П.Дорошенко виявляє себе не лише як вправний військовий діяч, а й як здібний адміністратор. У 1658 році він підписує Гадяцьку угоду з поляками, а наступного року перебуває на чолі українського посольства у Москві, домагається скасування окремих статей Переяславського договору 1659 року.

Після довгих років громадянської війни П.Дорошенко як український гетьман (1665 - 1676) здійснює ряд реформ, спрямованих на стабілізацію політичної ситуації та поліпшення життя в Україні, прагне об'єднати право- й лівобережні українські землі. Задля цього гетьман укладає союз із Кримським ханством (1667) і визнає протекторат турецького султана (1669). Договір із Туреччиною підтверджував довічне право вільного вибору гетьмана, збереження автономії православної церкви у складі Константинопольського патріархату, звільнення населення України від турецьких податків.

Петро Дорошенко був 

дуже освіченою людиною для свого часу - добре знав історію й риторику, володів кількома мовами. Видатний політик, він залишив велику епістолярну спадщину - листування з королями, султанами, царями, рідними і друзями, в якій наскрізною думкою проходить ідея незалежності України, вільного і заможного життя свого народу. За його щире вболівання за долю України народ називав Петра Дорошенка "Богом даним гетьманом Петром".

Помер Петро Дорошенко 19 листопада 1698 року. Похований на церковному кладовищі чи сільському кладовищі.