"Народжений у Києві"

 

Йосип Гермайзе народився 5 серпня 1892 року у місті Києві в єврейській родині. Навчався у Третій київській гімназії, потім на історико-філологічному факультеті Київського університету святого Володимира. Входив до складу історико-етнографічного гуртка М. В. Довнар-Запольського. У 1911 році за участь у студентській демонстрації Йосип заарештований і виключений з університету, але згодом поновлений в навчанні. Закінчивши у 1911 році університет, зайнявся політичною діяльністю.

На початку 1920-х років більшовики фактично зруйнували дореволюційну систему освіти. На уламках славетного Київського університету з'являлися один за одним експериментальні навчальні заклади: Робітничо-селянський університет, Академія теоретичних знань, Київський інститут народної освіти (КІНО), де читав лекції Й. Ю. Гермайзе. Руїна духовна та економічна, яка спостерігалася тоді, змушувала Гермайзе працювати одночасно в Київському політехнічному інституті та у Вищому музично-драматичному інституті імені М. Лисенка.

Упродовж 1920 - 1929 років Йосип Юрійович, незважаючи на політичні переслідування (позапартійного дослідника революційного руху в Україні, автора праць з історії єврейської соціал-демократичної партії не дуже підтримувало педагогічно-освітнє керівництво, насамперед Наркомат освіти УССР), - поринув у науку. Він написав більше 50 праць у галузі історії України.

Кадрові чистки професорсько-викладацького складу відбувалися у сумнозвісному 1922 році, коли незгодних з більшовицьким режимом освітян звільняли з посад. "Викликали до Харкова Гермайзе, - занотував до щоденника академік Єфремов, - і в його присутності урядили суд над його книгою про РУП. Картина цього суду була високою мірою непристойна". У жовтні 1927 року Й. Гермайзе затвердили лише штатним професором другої групи в КІНО, де він викладав методику суспільствознавства та історію України.  У серпні 1929 року його творче життя призупинилося назавжди, хоча фізично він існував.

Й. Ю. Гермайзе заарештували у справі "Спілки визволення України". Вироком від 1930 року він був засуджений на 5 років позбавлення волі. У 1937 році трійкою УНКВС по Саратовській області його знову засудили до 10 років позбавлення волі. У 1944 році особлива нарада при НКВС СРСР додає Й. Ю. Гермайзе ще 10 років ув'язнення.

Помер історик 22 вересня 1958 року у місцях позбавлення волі. У 1989 році Пленум Верховного Суду скасував судове рішення у справі та припинив її у зв'язку з відсутністю у діях засуджених складу злочину. Усіх членів так званої Спілки визволення України реабілітовано.