"У житті взагалі не буває випадковостей!"

Декілька днів тому (розставляючи книжки на полицях) випадково зауважила собі, що чомусь з усіх видань Ірен Роздобудько саме ця книга "Зів'ялі квіти викидають" останнім часом стала менш запитуваною. Перечитала цю історію зі ще більшим розуміння.  

Історію про те, що зів’ялі квіти, які зберігаються в душі у вигляді жалю за минулим або нездійсненним, треба викидати. Історію двох актрис, колишніх «зірок» радянського кіно, і однієї молодої жінки Стефки, що доглядає за ними в притулку для самотніх акторів. 

Все життя ці актриси запекло ворогували між собою, адже були суперницями в коханні до чоловіка, який виявився не вартим ані їх любові, ані їх самопожертви. І тільки наприкінці життя обидві зрозуміли, що могли б бути... найкращими і найвірнішими подругами.  Зрозуміли, що життя, яким би воно не було, - прекрасне і його не варто марнувати на тимчасову метушню...

Прочитайте цю історію!

Вона нікого з вас  не залишить байдужим!