#читати_перемагати
Продовжуємо презентувати видання, подаровані нашими читачами.
Книги різні і за жанром, і за віковим цензом.
Вони чекають на вас!
А ми чекаємо відгуків про прочитане!
У Тіни немає повноцінної сім’ї, але є друзі, які її розуміють. І раптом усе летить шкереберть. Вона змушена переїхати в село. Їй складно, бо там майже все не так як звикла. Жорстоко випробовують нові однокласники, серед яких є свої авторитети й ті, хто їм догоджає. Не вистачає відчуття захищеності й потрібності. Бентежить спрага любові. Цікавить, що і як там у дорослих. Незвичні спостереження й переживання, враження й конфлікти супроводжують Тіну майже на кожному кроці. І саме тоді в її світі з’являється він. З ним цікаво й затишно. Завдяки йому знаходить і спілкування серцем.
Героїня роману – звичайнісінька жінка, яку багато хто вважає трохи несповна розуму. Яніна Душейко, пенсіонерка, у минулому інженер, а зараз навчає дітей англійської в сільській школі й сторожує дачні будиночки. Вона захоплюється астрологією, любить тварин, а у вільний час разом з колишнім учнем перекладає вірші Вільяма Блейка. Коли в околиці починають знаходити вбитих, пані Душейко щиро намагається допомогти поліції й переконує її, що це тварини мстяться браконьєрам і мисливцям. Ніхто не вірить химерній пенсіонерці, уважаючи її за божевільну...
У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.
Обережно. Не заграйся на смерть!
У дорослих - дорослі ігри. У такі полюбляли гратися Майк та Ві. Це була їхня найулюбленіша забавка. Ві вдавала, що фліртує з іншим. А Майк прикидався ревнивцем. Це було божевілля. Але їм це подобалося. А потім Ві сказала, що покохала іншого й надіслала запрошення на весілля. Та для Майка це був тільки початок. Початок нової гри. Ві не може кохати іншого. Ві не буде кохати іншого. Бо вона належить йому. Вона - його іграшка, з якою він бавитиметься до останнього подиху. Або її, або його...
Роман «Особлива форма жорстокості» потравив до списку «Кращих трилерів року» (відзнака A CrimeReads Best Book). Його авторка - Арамінта Голл - сучасна американська письменниця, яка вже встигла завоювати прихильність читачів у всьому світі.
"Уна і Селінджер", без сумніву, найкраща книга Фредерика Бегбедера", - так пише про новий роман відомого французького письменника, видання "La Cause Litteraire".
Коротка історія юнацького кохання славетного автора «Ловця в житі» Дж. Д. Селінджера й Уни О’Ніл - дочки американського драматурга Юджина О’Ніла й майбутньої леді Чаплін - під блискучим пером Беґбедера перетворюється на історію цілого життя, де змішуються пристрасть і алкоголь, радість і розчарування, війна і біль.
Як визначає сам автор, вона відноситься до вигаданого ним жанру "faction" від англійського "fact" (факт) та "fiction" (вигадка). Факти прості: у 1940 році молодий письменник-початківець Джеррі Селінджер зустрів юну дочку нобелівського лауреата Уну О`Ніл. Поміж молодими людьми спалахнуло кохання. І тут починається поле вигадок і здогадок.
"Уна і Селінджер" - це історія становлення двох особистостей, що почалася з шаленого, палкого, ніжного, тендітного, вразливого та, попри все, прекрасного почуття. Але до їх маленького світу вдирається війна. Джеррі відправляється на фронт. Вона не чекала, та він і не просив. Вона слідує за своїм покликанням та вирушає на "фабрику мрій", де зустрічає Чарлі Чапліна. Селінджеру судилося стати видатним письменником, а Уні - зіграти свою головну роль у житті найвідомішого коміка ХХ сторіччя.
Відома теорія твердить: кохання залежить від рівня гормонів у крові. Не виробляється більше дофамін - прощавай, закоханість! Марк Марроньє, на жаль, переконався в цьому на власному досвіді: щойно минули перші три роки його шлюбу, як дружина йому набридла, а героя затягнув вир нової пристрасті.
Але час невпинно біжить, і до критичного трирічного строку лишається всього тиждень. Невже і цього разу все повториться знову?
Коментарі
Дописати коментар