"Автографи часу" від "Академії"

 

У професійний день літераторів,

який у всьому світі відзначається щорічно 

3 березня, хочемо згадати про митців, які своїми творами відкривали для нас Україну, боролись за неї словом та просто любили!

Таку можливість надає нам серія "Автографи часу" від видавництва "Академія". 

Степан Процюк. Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка.

Його життя - пристрасні, мученицькі і болючі пошуки власної сутності у творчості, громадській діяльності, любовних історіях. Контроверсійне мислення і безмежна творча сміливість, місіонерство і протест зробили його найчитабельнішим письменником свого часу. Були в тому часі і ті, хто вважав його «жахливою дитиною» національної літератури.

Таким постає Володимир Винниченко в романі Степана Процюка «Маски опадають повільно». У цій сміливій художній версії весь внутрішній світ і складний шлях героя від ексцентричного невротика, екстравагантного і сенсаційного митця до видатного мислителя, який гідно представив українську літературу у світі.

Валерія Врублевська. Шарітка з Рунгу. Біографічний роман про Ольгу Кобилянську. 

Письменники не живуть на самоті. Ольга Кобилянська, як і герої її творів, любила свої мрії, любила рідних, друзів. Любила… Переборювала обставини, нерідко - і себе. Все вона прощала, все терпіла. Її унікальне життя є фактологічною основою роману, в якому документ поєднується з авторським баченням героїні, її життєвої і літературної долі, часу, в якому вона жила, людей, з якими зналася. Уважний читач відшукає в ньому і свою правду, яку не зміг розповісти документ...

Степан Процюк. Троянда ритуального болю. Роман про Василя Стефаника. 

Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. 

Його манила й переслідувала троянда - символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч-

«Троянда ритуального болю» Степана Процюка - психоаналітичні версії історії загублених кохань, письменницьких страждань, палітра символів, дослідження творчого мовчання як втечі від перевтоми.

Володимир Єшкілєв. Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди. 

Головний герой роману - зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак причетність його до однієї з масонських лож ймовірна.

Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого - пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об’єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.

Степан Процюк. Чорне яблуко. Роман про Архипа Тесленка.

Архип Тесленко без перебільшення вважається трагічною постаттю в українській класичній літературі. Прожив він до гіркого мало – 29 років. Переважну більшість дорослого життя провів у тюрмах, на засланні, тяжко хворів на туберкульоз.

Злидні, холод, голод.

Відчуваючи скору смерть, Архип Тесленко робить останнє зусилля і пише твори: “Поганяй до ями!”, “Немає матусі”, “Прощай, життя!”, “В тюрмі”, “На чужині”, “Що б з мене було?”, “В пазурях у людини”.

Роман Степана Процюка «Чорне яблуко» - драматична і зворушлива історія платонічного кохання Архипа Тесленка у складній панорамі його короткого життя.

Роман Горак. Твого ім’я не вимовлю ніколи. Повість-есе про Івана Франка. 

Свого часу Іван Франко переконував, що збірка «Зів’яле листя» написана під емоційним впливом від прочитання щоденника самогубця, який не зміг пережити нещасливе кохання. Чи можна було вірити Франкові, що до написання інтимних поезій, які спровокували гострі літературні суперечки, непорозуміння між ним і критикою, причетні чужі переживання, а не його особисті? Хто та незнайомка, яку покохав ліричний герой і взаємності якої не знайшов? Ім’я її так і не було відкрито - Франко вмів зберігати таємниці...

Редінґ Барбара. Безумці. З історії кохання Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної.

"Ти до безуму кохатимеш мене у моєму ліжку і підеш. Ми так зустрічаємося. Це теж називається любов’ю. Я прикрию мокре простирадло і залишу хоча б якусь твою присутність побіля себе. Коли ти прийдеш наступного разу - навіть не здогадуюсь. Не знаю і, можливо, хотіла б щоб прийшов. І того, поки був зі мною в ліжку, теж хотіла."

Це роман про таємниче кохання і драму двох людей - Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної. 

Тут не можливо чогось додати.

Кохання потребує тиші...

Прочитайте їх життя.

Перечитайте їх твори.