"Пізнаємо світ у книжках"


У цей непростий час потрібно дбати не лише про безпеку, а й присвячувати час відпочинку і ментальному здоров’ю. Наприклад, поспати, коли це можливо, вийти на прогулянку чи зняти стрес за читанням книги. У цій добірці – кілька книг, які допоможуть нам відволіктися від реальності і помандрувати світом.

Юлія Гудошник. Божев
[Я]вільна.
Роман «Боже[Я]вільна» – подорожній щоденник українки, яка шукає своє місце у світі. Ці пошуки ведуть її світами: від німецького гуртожитку до тайського острова, від китайського селища до американського мегаполіса, від данської столиці – до японського храму. Кожна подорож дає їй мудрих наставників і відкриває секрети щастя. Це твір про внутрішню свободу, про ненаситну жагу жити та мистецтво бути щасливим.

Яна Опарій. Книга Мудра кішка Варшава.
"Українці закордоном відрізняються від тих, яких ми звикли бачити вдома. Я зібрала історії трьох реальних українок, які живуть у Варшаві. Я не знала, що їх життєвий досвід стане моєю книгою. Просто слухала та записувала. Потім я багато подорожувала і зрозуміла, що українці й українки є скрізь. Те, як вони живуть це життя та уміють “вирулювати” з різних ситуацій і стало основою книги", – говорить авторка. 
Книга про тих, кому здалося, що кращим життя може бути лише за кордоном. Безцінні лайфхаки, як навчитися сухим вибиратися з халеп. 
Рекомендовано прочитати до виїзду закордон. Події й герої в книзі – реальні, фантазія авторки задіяна частково.


Ольга Мельник. Ship Life. Сім місяців добровільного рабства.
«Ship Life, або Сім місяців добровільного рабства» написано у формі умовного щоденника дівчини, що працювала офіціанткою на американському круїзному лайнері. Авторка день за днем відтворює з пам'яті реальні події семи місяців, проведених на борту, ділиться своїми враженнями, відкриттями і переживаннями. Читачі цього щоденника мають змогу разом з авторкою відвідати понад 20 країн Європи, Північної та Центральної Америки, а головне ‒ з перших вуст дізнатися про те, яке ж воно – корабельне життя.

Євгенія Сенік. Країна У, або Казки чужим дітям. 
Країна У - чарівна країна, що знаходиться в серці молодої авторки Євгенії Сенік. Сюжет розгортається на широкому тлі дбайливо і водночас хаотично прописаних емоцій та роздумів головної героїні, яка опинилась на заробітках у Німеччині. Це твірспіврозмовник, твір-щоденник, який є відкритим і лишає тривкий післясмак відкоркованих смислів. Авторка не претендує на істину, але запрошує читача пройти цей внутрішній шлях разом.
З України емігрувало 6,6 мільйона людей. За цим показником ми посідаємо п'яте місце у світі. Серед емігрованих – наші рідні, друзі й знайомі. Хвиля міграції так чи інакше зачіпає нас усіх. Але чи знаємо ми про переживання тих, хто покидає рідні домівки, хто кожного дня марить своєю Країною У? Євгенія Сенік, молода авторка з Луганська, у третій книзі, написаній із власного досвіду, змальовує самотність людини за кордоном. Людини, яка залишає свою дитину, аби читати «казки чужим дітям».

Андрій Любка. У пошуках варварів.
Нова книжка Андрія Любки – це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні – про це та інше Любка розповідає інколи з гумором, а інколи й по-науковому ретельно, долає кордони і ставить під сумнів стереотипи, знайомиться й свариться, шукає нічліг і вдає із себе словака – одне слово, робить усе, що й треба робити, шукаючи варварів.

Юрій Борисов. Непальська масала. 
Двоє українців мандрують далеким і загадковим Непалом. Кожен день подорожі переповнений відкриттями, що викликають дитячий захват, – настільки все яскраве й різноманітне. Рисові тераси й овечі отари на вузьких гірських стежках. Залиті сонцем восьмитисячники і легіт водоспадів. Підвісні мости над урвищами та вервечки кольорових буддійських прапорців. Бананові сади та курява на запилених дорогах. І це лише мала частина побаченого автором і його супутником Миколою. Така вона, Азія – не залишить байдужим нікого. Запрошуємо читачів у цьому переконатись.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веймар: місто Гете і Шиллера"

"Мир на землі - це щастя і любов".

7 жовтня - Всесвітній день усмішки