"Щедрий світ любові"
Творчість народного художника України Марії Примайченко - явище самобутнє, неповторне, як мистецтво кожного великих майстрів. Її виставки з великим успіхом експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Німеччині та багатьох інших країнах світу. У 1937 році на всесвітній виставці в Парижі вона отримала золоту медаль, здивувавши своїми картинами мистецький світ.
Народилася Марія Оксентіївна 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині в сім'ї мистецьки обдарованих людей. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву, майстрував дворові огорожі у вигляді давньослов'янських зображень. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати, була визнаною майстринею вишивання. Від неї і перейняла художниця вміння створювати той чарівний, характерний для українських майстринь орнамент.
Дитинство Марії було затьмарене страшною недугою - поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Усі предмети, що оточували дівчинку, ставали учасниками живої захоплюючої гри, інколи - сумної, частіше - яскравої і святкової.
Прихід до мистецтва був зумовлений одвічним селянським потягом до роботи. Через недугу, не маючи можливості працювати в полі, рано змушена усамітнюватися, майбутня майстриня, прагнучи приносити радість людям, свою енергію і працелюбність почала вкладати в мистецтво. Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, неминуча для таланту потреба поділитися своїми відкриттями з людьми. Незадовго до своєї смерті художниця створює прекрасну чорнобильську серію картин, яка розійшлася по всьому світу.
Виконала М. Приймаченко й ілюстрації до українських народних дитячих пісень. За характером світосприймання, за специфікою відбору найголовнішого, на й образнішого, за мірою узагальнення малюнки якнайбільше відповідають образній структурі дитячих казок. Але вона у жодній з виставочних робіт не повторила своїх блискучих ілюстрацій.
Крім того Приймаченко була ще й талановитою поетесою. Марія вдало підписувала свої картини коротенькими примовками, які легко запам’ятовувалися.
Марія Оксентіївна Приймаченко померла 18 серпня 1997 року в с. Болотня, нині Вишгородського району.
Дитинство Марії було затьмарене страшною недугою - поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Усі предмети, що оточували дівчинку, ставали учасниками живої захоплюючої гри, інколи - сумної, частіше - яскравої і святкової.
Прихід до мистецтва був зумовлений одвічним селянським потягом до роботи. Через недугу, не маючи можливості працювати в полі, рано змушена усамітнюватися, майбутня майстриня, прагнучи приносити радість людям, свою енергію і працелюбність почала вкладати в мистецтво. Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, неминуча для таланту потреба поділитися своїми відкриттями з людьми. Незадовго до своєї смерті художниця створює прекрасну чорнобильську серію картин, яка розійшлася по всьому світу.
Виконала М. Приймаченко й ілюстрації до українських народних дитячих пісень. За характером світосприймання, за специфікою відбору найголовнішого, на й образнішого, за мірою узагальнення малюнки якнайбільше відповідають образній структурі дитячих казок. Але вона у жодній з виставочних робіт не повторила своїх блискучих ілюстрацій.
Крім того Приймаченко була ще й талановитою поетесою. Марія вдало підписувала свої картини коротенькими примовками, які легко запам’ятовувалися.
Марія Оксентіївна Приймаченко померла 18 серпня 1997 року в с. Болотня, нині Вишгородського району.
Коментарі
Дописати коментар