"Без творчості немає життя"
Поет. Публіцист. Критик і історик літератури. Перекладач. Редактор. Академік, лауреат різних премій. І все це одна людина - Павло Тичина.
Народився він 23 січня 1891 року. Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем "школи грамоти". Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Свої перші поетичні враження поет черпав з народної пісні, з церковних обрядів. У 1901 році батько посилає Павла вчитися до бурси у Єлецькому монастирі. За бурсою була семінарія, яку він закінчив у 1913 році. Перші публікації поета з'явилися у 1912 році в популярних журналах "Рідний край" та "Українська хата". Перша збірка "Сонячні кларнети" була ніби світлою звісткою відродження народу.
Народився він 23 січня 1891 року. Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем "школи грамоти". Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Свої перші поетичні враження поет черпав з народної пісні, з церковних обрядів. У 1901 році батько посилає Павла вчитися до бурси у Єлецькому монастирі. За бурсою була семінарія, яку він закінчив у 1913 році. Перші публікації поета з'явилися у 1912 році в популярних журналах "Рідний край" та "Українська хата". Перша збірка "Сонячні кларнети" була ніби світлою звісткою відродження народу.
У 1924 році побачила світ збірка поезій "Вітер з України". В ній проявилися яскраві риси майстерності поета.
Віра в перемогу народу, щира любов до України і бажання вічно їй служити звучить в багатьох його віршах.
Пізніше з'являються книги поезій "Чернігів", "Чуття єдиної родини", "Перемагать і жить", "День настане". Поема "Похорон друга" знаменує відродження поетичного таланту митця, звучить ідея безсмертя народу.
У повоєнні роки виходять нові віршовані книги поета: "І рости, і діяти", "Могутність нам дана", "Ми - свідомість людства" та інші.
Віра в перемогу народу, щира любов до України і бажання вічно їй служити звучить в багатьох його віршах.
Пізніше з'являються книги поезій "Чернігів", "Чуття єдиної родини", "Перемагать і жить", "День настане". Поема "Похорон друга" знаменує відродження поетичного таланту митця, звучить ідея безсмертя народу.
У повоєнні роки виходять нові віршовані книги поета: "І рости, і діяти", "Могутність нам дана", "Ми - свідомість людства" та інші.
Багаторічна експлуатація імені й авторитету митця тоталітарною системою стала причиною його глибокого внутрішнього конфлікту із самим собою, призвела до падіння його реноме як поета в очах співвітчизників і світової громадськості. У сучасників виявилося неоднозначне ставлення до його творчості, небажання вникати в її приховані підтексти і мотиви. П.Г.Тичина гостро відчував трагізм свого становища в ролі гвинтика тоталітарної ідеологічної машини (що засвідчено, зокрема, його власними оцінками, аналізом його творчості, характером стосунків з іншим видатним українським поетом — Євгеном Маланюком).
Помер Павло Григорович Тичина 16 вересня 1967 року в Києві.
Помер Павло Григорович Тичина 16 вересня 1967 року в Києві.
Коментарі
Дописати коментар