"Новинки від читачів"
Книжкові новинки вже в бібліотеці!!! Дякуючи нашим читачам, які їх придбали, нові видання вже на полицях і чекають на вас.
Андрій Мероник. 24.02.
Для когось - це просто цифри. Для кожного українця вони означають - ВІЙНА. «24.02» – це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.
Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи та сумніви. Про що говорили, про що думали й у що вірили. Ця книжка про таких самих людей, як і ви. Книжка про наших із вами сучасників.
«Хто ти такий?» – час від часу запитує малолітнього Тимофія його контужений далекою війною ворог і друг, мучитель і наставник Фелікс. «Хто я такий?» – запитує себе наприкінці роману майже дорослий автобіографічний Тимофій. Шлях від першого питання до другого є неминучим для героя будь-якого роману виховання. У випадку Артема Чеха – виховання в тіні відразливого досвіду чужої війни, що раптом виявляється моральною і фізичною підготовкою до власної, хоча якраз її ми у цьому романі не знайдемо. Але, можливо, знайдемо всі ті дитячо-юнацькі ініціації, крізь які нам самим довелося продиратися до зовсім не такого, як очікувалося, дорослого життя.
«Задум» — захопливий психологічний трилер. У центрі сюжету колись молодий перспективний письменник Джейкоб Фінч Боннер, чия перша книжка отримала добрі відгуки. Але нині він викладає літературну творчість у третьосортному коледжі й намагається підтримати залишки самоповаги, бо давно вже не писав – і тим паче не публікував – нічого путнього. Один з його студентів, зверхній і самовпевнений Еван Паркер, оголошує, що не потребує Джейкового наставництва. Адже головне в романі – задум, а його задум просто не може не вистрілити.
Джейк готовий списати ці вихваляння на типовий нарцисизм новачка-аматора, але потім йому розповідають сюжет майбутнього твору. За кілька років Джейк, уже майже забувши про це, довідується про смерть Евана Паркера. Невже Паркер так і не написав свого роману? Невже пропаде така історія? І Джейк сідає сам писати чужий твір, навіть не підозрюючи, до яких наслідків може призвести ця "крадіжка".
У недалекому майбутньому, щоб досягти найкращих результатів, спортсмени вдаються до технологічних удосконалень своїх тіл. Коли ж мова йде про наближення Олімпійських ігор, питання моралі та етики відходять на другий на план. Головне – перемога! Але не для всіх. Молода спринтерка Йола на прикладі свого друга Раяна бачить, яку силу мають «оптимізації», що підняли хлопця з інвалідного візка. Проте будь-яке втручання в людський організм має наслідки. Тому Йолі доведеться робити вибір між бажанням перемогти і можливістю жити далі…
«Фристайлерка» ‒ роман про мрії, помилки, яких не слід боятися, кохання та довіру, а головне – про ідеали, які мають йти від власного серця та розуму, а не бути насадженими кимось.
Що можна зробити «ніжно»? Аж ніяк те, про що ви подумали у першу чергу, беручи до рук цю книгу!
Ніжно дорослий світ карає дітей. Ніжно і непередбачувано ми заганяємо свого ближнього у глухий кут. Ніжно вбиваємо те, що могло б стати сенсом життя. І так само лагідно прощаємося з мрією, коли вона майорить на горизонті.
Але є й інші люди… Кожен обирає для себе: стояти на місці чи йти; думати, як усі, чи зробити власний вибір; служити високій меті - чи заснути у небутті, так нічого і не зробивши…
Кіно створюється на папері. І ці «папери» мусять бути такими, аби прочитавши їх, режисер зрозумів: це саме те, про що він хотів говорити зі світом! Кінодраматургія – не спосіб самореалізації, а досить чітка наука, зі своїми законами. Які вони? Як зробити аби ваш сценарій продюсери прочитали в першу чергу?..
В другій частині збірки – літературний синопсис сценарію «Садок вишневий…», котрий був створений в 2008 році, отримав спеціальну відзнаку Всеукраїнського конкурсу «Коронація Слова» в 2011-у і… зі значними змінами став стрічкою «Поводир» режисера Олеся Саніна у 2013 році.
«Я повернусь!» – сценарій, створений для відомого режисера і актора Ахтема Сейтаблаєва задовго до анексії Криму. В ньому – епічна історія кримськотатарської дівчини від 1930-х до середини 80-х років. Героїня, всупереч випробуванням долі, все життя мріяла повернутися до рідного Криму. І повернулась. Адже те, про що мрієш – збувається, якщо ти вмієш за це боротися.
Подекуди грайливий, подекуди загрозливо пророчий, роман вдало комбінує дипамічний сюжет із філософськими метафорами. Це своєрідний докумецт київської історії, що змальовує місто і його мешканців в останні днї «старого режиму», за мить до того, як у їхнє життя втрутиться Велика Історія - і невпізнано зміниться весь устрій повсякденності, міський пейзаж, навіть звучання мови на вулицях. Ось-ось розсиплеться корумпована влада, ще триває Афганська війна, та каштапи цвітуть, кияни закохуються й ідуть до армії, влаштовують життя й добувають дефіцит у перекупників, а в лівобережному парку вже формуються зародки майбутніх потужних кримінальних структур...
Коментарі
Дописати коментар