"Августину Волошину - 150"

Волошин Августин Іванович — український державотворець, який був першим і єдиним президентом незалежної держави — Карпатської України. Протягом довгих років він до­кладав зусиль до організації української преси в Закарпатті, розбудови шкільництва, сам редагував і випускав кілька часописів.
Августин Волошин народився 17 березня 1874 року в Закарпатті у сім’ї греко-католицького священика. Закінчив гімназію в Ужгороді, а 1896 року — теологічний факультет Ужгородського університету. Вже будучи священиком, у 1900 році, закінчив Вищу педа­гогічну школу в Будапешті і став викладачем Ужгородської вчитель­ської семінарії. Згодом він понад 20 років був директором цього за­кладу. За час педагогічної діяльності створив і видав більш як 40 книг, переважно підручників і посібників для шкіл, на яких вихо­вувалося кілька поколінь закарпатців. Він заснував і видавав газети «На­ука» та «Село», серію дешевих книжок для народу. У 1920-х роках запо­чаткував видання релігійного місячника «Благовісник», громадсь­кого тижневика «Українське слово» та педагогічного місячника «Учительський голос». Перу Волошина належать також вірші, опо­відання, повісті, п’єси.
Ще на початку ХХ століття він долучився до політичної ді­яльності, він — ініціатор і засновник української Християнсько-
на­родної партії, яку очолював довгий час. Ця партія поступово залучи­ла кращих представників українського національного табору,
боро­лася за права українців. У жовтні 1938 року українці, скориставшись вигідним політичним становищем в Чехословаччині, домоглися на­дання українському Закарпаттю — Підкарпатській Русі статусу ав­тономного краю.
Для політичної консолідації у січні 1939 року, замість розпущених політичних партій, було створено єдину громадсько-політичну стру­ктуру — Українське національне об’єднання (УНО), яке на виборах до Сойму (парламенту) вибороло переважну більшість мандатів. З допомогою прибулих на Закарпаття відомих діячів Організації Українських Націоналістів (ОУН) у краї почали формуватися зброй­ні сили — «Карпатська Січ».
Новий Сойм у березні 1939 року одноголосно обрав Августина Волошина президентом Карпатської України, прийняв Конституцію, націона­льну символіку — синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» і крайовий герб, складовою частиною якого був Золотий тризуб.
У наступні дні, борючи опір вояків «Карпатської Січі», угорські війська окупували Закарпаття. Августин Волошин змушений був залишити рідний край. Відійшовши від політики, жив у Празі, продовжував педагогічну діяльність, став професором Українського Вільного уні­верситету, ректором.
У травні 1945 року радянські спецслужби підступно заарештували Августина Волошина, і по кількох місяцях він помер в одній із мос­ковських в’язниць.