"Nostalgie за Кримом"
"Крим – це наш дім, батьківщина для тисяч і тисяч українців різного походження" Андрій Хливнюк
Як нам - українцям - не вистачає Криму! Вже десять років поспіль ми сумуємо за кримським морем, природою Криму, за сонцем Криму... Така безмежна ностальгія за цією землею... А так хочеться прийхати у Крим, піти до моря і щосили прокричати: "Крим - це Україна".
П'ять років тому, ще до початку повномаштабного вторгнення, українська письменниця Зірка Мензатюк написала пригодницьку повість "Дике літо в Криму". Ця повість про літні канікули на кримському узбережжі, про дружбу київської школярки Наталочки з татарськими ровесниками, про їх мандрівку у пошуках коштовного срібного пояса. Ми ніби і справді опиняємося на березі Криму, пробираємося на верхівку гори, йдучи по маленькій стежці, плаваємо у прозорій морській воді...
"Вода ряхтіла, сяяла, світилася, і не було чарів чарівніших, ніж море тієї ночі. З берега віяло теплими пахощами полину й каперців, а над головою ряхтів. сяяв і світився зоряний Чумацький Шлях, схожий на срібний татарський пояс".
"Вода ряхтіла, сяяла, світилася, і не було чарів чарівніших, ніж море тієї ночі. З берега віяло теплими пахощами полину й каперців, а над головою ряхтів. сяяв і світився зоряний Чумацький Шлях, схожий на срібний татарський пояс".
Коментарі
Дописати коментар