"Е.Гемінгуею - 125"

21 липня 2024 року Ернесту Гемінгуею, американському письменнику та журналісту, лауреату Нобелівської премії з літератури, виповнилось би 125 років. Його лаконічний і насичений стиль оповіді відіграв значну роль у літературі XX століття.
Творчість письменника мала неабиякий вплив на формування світогляду декількох поколінь людей по всьому світу. Фігура Ернеста Гемінгуея незмінно стає предметом суперечок, і вже за життя американського письменника її оточували міфи і легенди (автором яких нерідко бував він сам). Напередодні ювілею письменника буде доречно розповісти про біографічну книгу Мері Дірборн «Гемінґвей».
Ця книга - перша біографія Гемінгуея, що написана жінкою і вже тому абсолютно нова. На відміну від інших біографів, колег-чоловіків, пані Дірборн цікавили аспекти життя Гемінгуея, які, з її точки зору, наклали глибокий відбиток на його творчість - харизма (успадкована від матері), відносини з жінками і чоловіками і навіть такі делікатні питання, як прагнення письменника до експериментів з гендерними ролями. Авторка не прагне в черговий раз запропонувати читачеві покритий глянцем міф або зруйнувати його як інші біографи.
Вона дивиться на хемінгуеївські міфи по-жіночому цікавим поглядом і, спираючись на унікальні писемні джерела (в тому числі відкриті зовсім недавно архіви), скрупульозно відокремлює правду від вигадки, перш за все для того, щоб зрозуміти трагедію Гемінгуея, оскільки загибель письменника стала величезною втратою для американської і світової культури. Буквально слідуючи за Гемінгуеєм по п'ятах, ретельно вивчаючи особисте листування прозаїка з близькими і друзями, спогади сучасників, офіційні документи і художні твори, Мері Дірборн розкриває перед читачем крок за кроком, в яких умовах і життєвих обставинах визрівав літературний талант Гемінгуея, як він досяг апогею слави, яким чином прийшов до морального розладу і як спіткало його душевне захворювання, яке і підштовхнуло письменника до фатального кроку.
Разом з письменницею на кожному етапі його життя ми побачимо нового Гемінгуея — довготелесого хронікера «утраченого покоління», мужнього мандрівника, що описував подвиги на арені для кориди, репортера на фронтах Громадянської війни в Іспанії і врешті-решт — легенду повоєнних років на Кубі. Побачимо й відчайдушного Гемінгуея – алкоголіка. Адже алкоголь відігравав свою роль майже в усіх численних нещасних випадках в Ернестовому житті — від випадкового смикання за ланцюг, через що на голову йому впав віконний люк, до передостаннього струсу мозку, коли він послизнувся і впав на палубі «Пілар», розбивши голову до крові. З віком алкоголь не тільки погіршував йому здоров’я, а й сприяв занепаду його творчих сил.
Книжка Мері Дірборн «Гемінґвей» для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться біографіями видатних особистостей, літературою загалом та творчістю Ернеста Гемінгуея.
Коментарі
Дописати коментар