Книжкові зустрічі




"...Завжди було і буде вічне - дитинство з книжкою в руці, " - писав Д.Чередниченко.
Ти маєш чудову нагоду поринути у книжкові пригоди з новими літературними героями. Тож поспішай прочитати запрапановані тобі книги від початку і до кінця.
І нехай супутником цієї подорожі стане тобі веселий і гарний настрій.

              

Оксана Лущевська, Олена Васіна, «Оця Майя кіно знімала»

«Оця Майя кіно знімала» — 64 сторінки цікавої історії про незвичайні пригоди маленької режисерки, акторки і фотографині з Києва. Через антисемітські погроми Майя разом зі своїми батьками змушена залишити рідний дім. Попереду на них чекає Америка, а там — невідомість. Але Майї допомогає її щедра уява і хвацьке вміння помічати оригінальне у буденному. А ще у Майї є нафантазована подруга-кицька, яка веде її до мрії — знімкувати людей і тварин, а згодом і привідкриє справу її життя — кінорежисуру.
Це книжка про те, що фантазія допомагає долати труднощі. І що найзаповітніші мрії стають реальностями, якщо докладати зусиль. І ще про те, що людина здатна на все, чого бажає її серце.
Фентезійні ілюстрації Олени Васіної відтворюють екстраординарну й оригінальну атмосферу фантазії Майї Дерен. Це ще й перша художня спроба розповісти про дитинство Майї та про те, який шлях їй довелося пройти, щоб жити красиве життя, і щоб Американський кіноінститут заснував премію імені Майї Дерен.


Галина Ткачук, "Щури, кнури і миша"

У давньоруському Києві точиться одвічне змагання дитячих ватаг — «щурів» із ремісничого Подолу та «кнурів» із княжоі Гори. У іхньому житті чимало бешкетів і радісного пізнання світу, але також — праці и випробувань. Коли на місто нападають половці, подоляни змушені тікати, а горяни — битися. Однак у темні часи добре видно світлих людей, а спільна біда згуртовує. Кияни неодмінно повернуться додому.
"Поділ - місто звірів. Чарівних звірів, страшних і дивовижних.
Вони б'ють хвостами, сплітаються лапами, шкірять зуби й витягують язика. Вони дивляться на тебе із гребенів і глечиків. Хитро позирають то зі спинки стільця, то з руків'я мечач. Пильнують, вичікуют.
Звірі на Подолі полюють на майстрів. Звісно ж, уночі, не вдень. У повній тиші безмісячних ночей дивовижні звірі сняться майстрам. У снах вони походжають поважно, дають роздивитися своє хутро та луску. Розгортають крила, б'ють копитами. Стрибають далеко вперед, показуючи силу та гнучкість.




Катерина Перконос, "Яся Непустуй, видатна дослідниця іграшок"


Міська дівчинка Яся змушена провести літо в селі. Там немає інших дітей, мама вся в роботі, а мамин хлопець — найнудніший у світі чоловік, пан Зануда. Але Яся знайде собі справу навіть у купі мотлоху, а зрештою заснує цілий музей. Кухонний музей іграшок минулого століття. Ходімо до неї на екскурсію: ось різні-різні іграшки радянських і пострадянських часів, ось історичні довідки, а ось — влучний гумор на додачу.
"Вітаю в Кухонному музеї іграшок минулого століття! Це неповторний і неперевершений музей, який я відкрила в літній кухні пана Степана. Завдяки цій затії я не вмерла з нудьги, коли мама вирішала, що літній відпочинок у глухому селі (де немає жоднісінької дитини) піде мені на користь."




Тетяна Руменко, "Дім"


"Дім" – історія-нагадування про дивовижні вчинки кожного українця. Придивіться лишень: ось наша країна. Одного дня вона перетворилася на звичайнісінький маленький будинок. А онде шкутильгають потворні монстри. Вони надумали знищити нашу країну-дім. Чи здійсняться підступні наміри лиходіїв? Як гадаєте? Звісно, що ні! Зараз у ваших руках історія численних геройських учинків – наших із вами вчинків, які ведуть до перемоги у війні світла над темрявою.
"На світі існують дуже відності речі. Наприклад, розмір. Іноді стаються події, які раптом роблять нас великими чи, навпаки, крихітними. Перед вами історія чарівних перевтілень. Велика країна одного ранку стала маленьким будиночком, чиї мешканці перетворилися на велетнів, а їхні справи набули надзвичайної важловості. Такої грандіозної, що змінили світогляд цілої планети.
Ця історія -нагадування про те, що всі ми -кожен окремо - великі та сильні. А коли ми об'єднані - ми нездоланні.





Галина Вдовиченко, "36.6 котів - рятувальників"
«36 і 6 котів-рятувальників» — нова, уже четверта за ліком книжка котячої епопеї відомої української письменниці Галини Вдовиченко, на яку нетерпляче чекають читачі-шанувальники.
Цього разу невгамовні хвостаті герої створюють котячу рятувальну службу. Коти виїжджають на виклики, проте відчути себе справжніми рятувальниками їм не вдається. Їх переслідує невдача за невдачею: то витягають з автомата з чіпсами єнота, який не вважає себе потерпілим, то вихоплюють з-під коліс на швидкісній трасі загублений кимось пакунок із сухим кормом, та замість подяки отримують звинувачення у крадіжці…
Під час чергового виклику загадково зникає Коментатор-Чорний кіт. Поки друзі скрізь його розшукують, у місті розгортається кампанія з дискредитації котів-рятувальників. Чи вдасться котам вибратися з халеп і небезпек, які на них чигають звідусіль, — читайте у цікавій і динамічній історії з чудовими ілюстраціями Наталки Гайди.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"В гостях у Шамо"

З Україною в серці

«Дегустація поетичних новинок»