Авраменко В.К. - 180

Василь Авраменко належав до тієї невеликої когорти митців, які відчували значення своєї справи не лише розумом, а й серцем. Він прагнув увиразнити, примножити та зберегти для нащадків український танець у його фольклорному, первозданному вигляді, як своєрідний генетичний код нації. Завдяки його діяльності про фольклорну спадщину українців дізналися далеко за межами Батьківщини – у США, Канаді, Італії, Німеччині, Бразилії, Аргентині та Японії. Світ знову впізнав українців через їхній танець, музику й перші кінострічки.

Василь Кирилович Авраменко народився 22 березня 1895 року в бідній селянській родині в містечку Стеблів на Черкащині. Освіту здобував у сільській школі, а згодом разом із братами виїхав на заробітки до Владивостока, де екстерном отримав звання народного вчителя. Саме там він познайомився з українськими артистами, які пробудили в ньому національну свідомість і любов до мистецтва.

У 1917 році Авраменко переїхав до Києва, вступив до Київської музично-драматичної школи імені Миколи Лисенка та активно долучився до розбудови незалежної України. Важливу роль у його становленні відіграв видатний український хореограф Василь Верховинець, чиї лекції з українського танцю поєднували теорію та практику. Вже у 1918 році Авраменко дебютував на сцені театру Садовського, де розкрив свій талант як артиста й організатора.

Після поразки Української Народної Республіки він опинився в Західній Польщі, де заснував Головну пересувну школу українського народного танцю з філіями у Львові, Луцьку, Кременці, Рівному, Холмі. Організовував гастрольні поїздки Волинню, Галичиною, Поліссям і Холмщиною, а також відкривав школи українського танцю в Польщі, Чехословаччині, Німеччині.

У 1925 році, на запрошення української громади, Авраменко переїхав до Канади, де заснував численні школи, студії та ансамблі. Загалом у його навчальних закладах здобули освіту близько шести тисяч танцюристів. У 1930-х роках він здійснив тріумфальні гастролі разом із хором Олександра Кошиця. Виступи українських танцівників з величезним успіхом проходили у Торонто, Чикаго, Вашингтоні, Нью-Йорку.

Його постановки наближалися до жанру балету-поеми, балету-симфонії, що відтворювали складну історичну долю українського народу. Зокрема, балетні композиції «Великдень в Україні», «За Україну», «Січ отамана Сірка» стали символом національного духу. У своїх хореографічних дійствах Авраменко поєднував балет, музику, театр і хоровий спів. Його творчість вирізнялася драматичною насиченістю, внутрішньою напругою та водночас вишуканою поетичністю. Створені ним танцювальні композиції «Гонта», «Чумак», «Аркан коломийський» стали класикою, а його «Гопак» мав тріумфальний успіх на сцені «Метрополітен-Опера».

У 1936-1937 роках Василь Авраменко заснував у Нью-Йорку українську кіностудію, де створив низку визначних кіноробіт: «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Маруся Богуславка». Його фільм «Тріумф українського танцю» з грандіозним успіхом демонструвався в кінотеатрах Америки та Європи, представляючи світові багатство української культури.

6 травня 1981 року, на 86-му році життя, перестало битися серце Василя Кириловича Авраменка. У травні 1993 року його прах було перепоховано в рідному Стеблеві поруч із могилами батьків.