Повернення додому: Шлях кримських татар

18 травня 1944 року за вказівкою керівника СРСР Йосипа Сталіна розпочалася масова депортація корінних жителів Криму до Середньої Азії. Лише за кілька днів у товарних вагонах вивезли близько 200 тисяч кримських татар, яких звинуватили в масовій зраді, співпраці з німецькою армією під час Другої світової війни. Комуністичний режим не зважав навіть на те, що чимало депортованих воювали в радянській армії. Тисячі вигнанців уже ніколи не побачили рідної землі. Хтось не вижив у нелюдських умовах шляхом на чужину, цілі родини гинули і в спецпоселеннях. Право повернутися додому кримські татари отримають лише після розпаду СРСР.

«Коли Крим був уперше окупований і анексований Російською імперією 1783 року, він був майже моноетнічним. 97% у Криму це було кримськотатарське населення. Через 100 років ми залишилися в абсолютній меншості на своїй землі. Сталін 80 років тому, викинувши весь народ із Криму, вирішив, що це вже остаточне розв'язання кримськотатарської проблеми. Але ми вистояли, наш народ боровся», - розповідає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

18 травня 2024 року за десять років після того, як рф анексувала Крим, знову відбувається депортація. Але її вже самі кримські татари називають «гібридною» або «тихою», - говорить представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева. Російська влада не саджає людей у товарні вагони, але створює всі умови, щоб ті не мали можливості проживати на своїй історичній батьківщині.

З початком повномасштабного вторгнення під тиском переслідувань та загрози мобілізації до армії рф молодь почала активно виїздити з півострова. Підміна історичних фактів, утиски мови, знищення культурної спадщини корінних народів - усе це методи, якими окупаційна влада намагається штучно змінювати демографічний склад населення Криму.

«Не потрібно росії будь-якої іншої ідентичності в Криму, окрім російської. Відповідно з цим пов’язані всі ці переслідування і знищення культурної спадщини кримськотатарського й українського народів. Тому сама присутність кримських татар у Криму вже ставить під велике питання всю російськість Криму», - пояснює Таміла Ташева.

Кримськотатарському народу вже раз вдалося зберегти власну ідентичність. Про це знає журналістка та авторка книги «Кримськотатарські родини» Євгенія Генова, яка збирала історії депортації та виживання і ХХ, і ХХІ століть.

«У кожній родині насправді вважали абсолютно за необхідне розповідати своїм дітям, онукам, відповідно, і наступним поколінням про те, що сталося, про те, хто ми такі, чому ми саме кримські татари, чому це окремий народ. І не замовчувати це, а навпаки максимально роз’яснювати своїм нащадкам, що відбулося і що головна мета їхня має бути в тому, щоби повернутися до Криму», - так узагальнює історії своїх співрозмовників Євгенія Генова.

Саме родинні спогади дозволили народу зберегти свою історичну пам’ять, мову та культуру. Це може допомогти кримським татарам і зараз. За словами Євгенії, дуже багато спільного в подіях 1944 року і в тих, що розгортаються з 2014-го.

Усе, що відбувається в Криму останні 10 років, стало можливим через безкарність Росії за її злочини, - говорить Рефат Чубаров. Тому покарання за події і 1944 року, і сьогодення має бути.