«Мова, що об’єднує: вшанування слов’янської писемності»
24 травня у всіх слов'янських країнах вшановують пам'ять святих Кирила і Мефодія. В цей же день ми відзначаємо День слов'янської писемності і культури. В ІХ столітті, коли йшла боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов'янські племена, брати Кирило і Мефодій об'єдналися в просвітницькій діяльності. Вони переводили на слов'янську мову богослужбові книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ'я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів.
Кирило і Мефодій привели в порядок слов'янський алфавіт та переклали на церковнослов'янську мову Євангеліє. Вперше на теренах проживання наших предків писемна мова стала доступною для багатьох.
На початок XI століття на Русі використовували дві системи письма - кирилицю та глаголицю. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно просте накреслення літер.
Пов'язані з Київською духовною академією «Київські листки» - найдавніший з пам'ятників глаголиці, що дійшов до наших днів. Від цього дорогоцінного документу, написаному в Х столітті збереглося всього 7 аркушів.
Пізнішою мовою глаголиці ніж мова «Київських листків» написане «Зографське Євангеліє». Зографське Чотириєвангеліє - рукопис на 304 аркушах, спочатку зберігався в Зографському монастирі на Афоні. У 1860 році «Зографське Євангеліє» було піднесена російському імператору Олександру II.
Пам'ятник є копією з давнішого старослов'янського оригіналу. Переписане «Зографське Євангеліє» в Македонії в XI столітті В Євангелі відсутній початок, відсутні декілька аркушів в середині книги. Сімнадцять листів (з 41 по 57) були написані в XII столітті і замінюють частину втраченого тексту.
Згодом глаголиця стала основою кирилиці. А вже з кирилиці склалися алфавіти багатьох народів - українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також азбуки деяких народів Середньої Азії.
Існує думка, що кирилиця прийшла в Київську Русь з Болгарії разом з старослов'янськими богослужбовими книгами після офіційного прийняття християнства в 988 році.
Найбільш древнім датованим рукописом, виконаним кирилицею вважається «Остромирове Євангеліє», переписане в 1056 - 1057 роках двома переписувачами на замовлення новгородського посадника Остромира. Крім того до наших днів збереглися дві збірки повчальних статей, які написані кирилицею в 1073 і 1076 роках для Київського князя Святослава - «Ізборник Святослава». Всі три рукописи написані прекрасним чітким статутним почерком, забезпечені художніми заставками та ініціалами.
Кирило і Мефодій привели в порядок слов'янський алфавіт та переклали на церковнослов'янську мову Євангеліє. Вперше на теренах проживання наших предків писемна мова стала доступною для багатьох.
На початок XI століття на Русі використовували дві системи письма - кирилицю та глаголицю. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно просте накреслення літер.
Пов'язані з Київською духовною академією «Київські листки» - найдавніший з пам'ятників глаголиці, що дійшов до наших днів. Від цього дорогоцінного документу, написаному в Х столітті збереглося всього 7 аркушів.
Пізнішою мовою глаголиці ніж мова «Київських листків» написане «Зографське Євангеліє». Зографське Чотириєвангеліє - рукопис на 304 аркушах, спочатку зберігався в Зографському монастирі на Афоні. У 1860 році «Зографське Євангеліє» було піднесена російському імператору Олександру II.
Пам'ятник є копією з давнішого старослов'янського оригіналу. Переписане «Зографське Євангеліє» в Македонії в XI столітті В Євангелі відсутній початок, відсутні декілька аркушів в середині книги. Сімнадцять листів (з 41 по 57) були написані в XII столітті і замінюють частину втраченого тексту.
Згодом глаголиця стала основою кирилиці. А вже з кирилиці склалися алфавіти багатьох народів - українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також азбуки деяких народів Середньої Азії.
Існує думка, що кирилиця прийшла в Київську Русь з Болгарії разом з старослов'янськими богослужбовими книгами після офіційного прийняття християнства в 988 році.
Найбільш древнім датованим рукописом, виконаним кирилицею вважається «Остромирове Євангеліє», переписане в 1056 - 1057 роках двома переписувачами на замовлення новгородського посадника Остромира. Крім того до наших днів збереглися дві збірки повчальних статей, які написані кирилицею в 1073 і 1076 роках для Київського князя Святослава - «Ізборник Святослава». Всі три рукописи написані прекрасним чітким статутним почерком, забезпечені художніми заставками та ініціалами.
Коментарі
Дописати коментар