Гі де Мопассану - 175

 

Гі де Мопассан - французький письменник. Він народився 5 серпня 1850 року в старовинній садибі Міроменіль, що в Нормандії. Його дитинство пройшло в оточенні краси природи та мистецтва, адже батько, Гюстав де Мопассан, був естетом, захоплювався живописом і славився як життєлюб і ловелас. Проте після фінансового краху діда, батько змушений був працювати маклером на біржі.

Мати письменника, Лора Ле Пуатвен, мала серйозний і зосереджений характер, цінувала освіту і культуру. Подружжя не змогло жити разом, і після народження другого сина мати з дітьми переїхала до приморського містечка Етрета, де і промайнуло безтурботне дитинство майбутнього письменника. Малий Гі блукав полями й лісами, рибалив з місцевими мешканцями, навчився керувати вітрилами й добре знав місцеві звичаї.

У 13 років мати віддала його до духовної семінарії, однак суворість закладу не підійшла волелюбному підлітку. Після численних витівок та спроб утекти його виключили з ганьбою. Згодом Гі вступив до ліцею в Руані, де виявив хист до наук і мистецтва. Там він познайомився з поетом Луї Буйє та письменником Гюставом Флобером, які стали його наставниками у світі літератури.

Після закінчення ліцею Мопассан вирушив до Парижа, де вступив на юридичний факультет. Проте навчання перервала Франко-прусська війна. Письменник воював у званні рядового, а після повернення додому змушений був піти працювати через економічну кризу. Він шість років служив у Морському міністерстві, жив скромно, проте постійно писав.

Під наглядом Флобера Мопассан зробив перші кроки у літературі. Дебютною публікацією стала новела «Рука трупа», а згодом — поема «На березі», яка у переробленому вигляді під назвою «Дівка» викликала гучний скандал і привела автора до суду за «порнографію». Флобер особисто виступив на захист молодого письменника.

Успіх прийшов у 1880 році з оповіданням «Пампушка», яке вийшло в складі збірки й миттєво принесло авторові славу. Мопассан отримав піврічну відпустку, видав збірку «Вірші» й остаточно залишив чиновницьку службу, зосередившись на письменстві.

У 1880-х роках Мопассан багато подорожував — відвідав Корсику, Алжир, Бретань. Ці враження знайшли відображення у романах, новелах і нарисах. Саме перебування на Корсиці надихнуло його на роман «Життя».

За останні десять років життя Мопассан створив безліч яскравих творів, серед яких — «П’єр і Жан», «На воді», «Під сонцем», «Намисто», «Місячне сяйво», «Заповіт» та культовий роман «Любий друг». Його слава сягнула зіркових вершин французької літератури. Письменник перетворив творчість на прибуткову справу, заробляючи до 60 тисяч франків на рік. Він жив розкішно, мав нерухомість, кілька яхт і підтримував родину.

Мопассан мав репутацію ловеласа, його романи й випадкові зв’язки стали матеріалом для численних творів. У 1882 році він навіть задумався про шлюб, однак весілля так і не відбулося. Він залишився холостяком і часто повторював: «Я люблю лише одну жінку — незнайомку, якої не існує».

На жаль, життя Мопассана затьмарила спадкова психічна хвороба. Його мати страждала на психози, а брат помер у психіатричній клініці. Сам письменник теж боявся втратити розум. У нього почалися сильні головні болі, нервові розлади. У 1891 році він здійснив спробу самогубства, після чого потрапив до психіатричної лікарні. 6 липня 1893 року він помер від паралічу мозку, не доживши до 43 років.