"Павлу Тичині - 135"

 

Павло Григорович Тичина — постать унікального масштабу в історії української культури: поет-новатор, публіцист, музикант, академік та перекладач, який володів понад 15 мовами. Народився він 23 січня 1891 року на Чернігівщині, походячи зі старовинного козацького роду (його пращур, за переказами, був полковником у Богдана Хмельницького). Виховання в родині сільського дяка-вчителя та навчання в духовній семінарії заклали фундамент його світогляду, де народна пісня і церковний обряд перепліталися з глибоким знанням музики та живопису.

Його творчий шлях розпочався у 1912 році, а вихід першої збірки «Сонячні кларнети» у 1918 році став справжнім вибухом у літературі. Це була світла звістка про відродження нації, втілена у феномені «кларнетизму» — синтезі музики, кольору та слова. У подальших збірках, зокрема у книзі «Вітер з України» (1924), поет продемонстрував неймовірну майстерність, поєднуючи щиру любов до Батьківщини з модерними художніми пошуками. Проте подальша доля Тичини стала однією з найдраматичніших сторінок українського «Розстріляного відродження».

Багаторічна експлуатація імені поета тоталітарною системою призвела до глибокого внутрішнього конфлікту. Ставши «гвинтиком» ідеологічної машини, Тичина був змушений писати оди режиму, що зафіксовано у збірках «Чернігів», «Чуття єдиної родини» чи «Партія веде». Це спричинило трагічне падіння його реноме в очах сучасників, зокрема Євгена Маланюка, який гостро відчував перетворення «сонячного генія» на офіційного рупора влади. Водночас навіть у пізні періоди крізь ідеологічну павутину пробивався справжній талант митця, як-от у поемі «Похорон друга», де звучить ідея безсмертя народу.

У повоєнні роки Павло Тичина продовжував активну державну та літературну діяльність, видаючи книги «І рости, і діяти», «Ми — свідомість людства» та інші. Помер митець 16 вересня 1967 року в Києві. Сьогодні ми переосмислюємо його спадщину не як радянського академіка, а як трагічну постать світового масштабу, чия рання лірика назавжди змінила обличчя української поезії.