Іваненко Оксані - 120"
Оксана Дмитрівна Іваненко народилася 13 квітня 1906 року в місті Полтаві в родині редактора полтавської газети й учительки.
Коли в роки першої світової війни мати організувала безплатну школу для дітей біженців і робітників, Оксана залюбки допомагала їй у цій роботі. Дванадцяти років дівчинка мала вже самостійні уроки, а в шістнадцять літ почала працювати вихователькою в дошкільному дитбудинку
Закінчивши п'ять класів гімназії, Оксана Іваненко навчалася короткий час в робітничій школі, потім вступила до Полтавського інституту. Вчилася вона вечорами, а в день працювала в сирітському будинку. Тут на практиці упевнилася в силі слова. Звідки перейшла до Харківського інституту народної освіти. Після того вона навчалася в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту педагогіки, рік керувала секцією дитячої літератури в київській філії цього інституту.
Писати Оксана Іваненко почала рано, ще в дитинстві. Працюючи в дитбудинку, вона створює інсценівки й казки спеціально для дітей. Перша книжка для дітей "Майка та жабка" побачила світ у 1930 році. Декілька років вона виступала з віршованими творами, а з 1934 року перейшла виключно на прозу. Відтоді письменниця видала близько п'ятдесяти нових книжок для юних читачів.
З 1947 по 1951 рік Оксана Іваненко була головним редактором журналу "Барвінок".
Роботу над великим романом для дітей старшого шкільного віку "Тарасові шляхи" письменниця закінчила в 1961 році (перші дві частини побачили світ у 1939 році). Цей роман, повість "Рідні діти", казки та оповідання Оксани Іваненко перекладено на іноземні мови.
За повість "Рідні діти", роман "Тарасові шляхи", "Лісові казки" та інші твори, які зібрані у п'ятитомнику, Оксана Іваненко удостоєна в 1974 році Республіканської літературної премії імені Лесі Українки, а в 1986 році вона отримала державну премію України імені Т. Г. Шевченка.
Понад 50 років прожила Оксана Дмітріївна в м. Києві. Померла 17 грудня 1997 році у Києві, похована на Байковому кладовищі.
Коли в роки першої світової війни мати організувала безплатну школу для дітей біженців і робітників, Оксана залюбки допомагала їй у цій роботі. Дванадцяти років дівчинка мала вже самостійні уроки, а в шістнадцять літ почала працювати вихователькою в дошкільному дитбудинку
Закінчивши п'ять класів гімназії, Оксана Іваненко навчалася короткий час в робітничій школі, потім вступила до Полтавського інституту. Вчилася вона вечорами, а в день працювала в сирітському будинку. Тут на практиці упевнилася в силі слова. Звідки перейшла до Харківського інституту народної освіти. Після того вона навчалася в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту педагогіки, рік керувала секцією дитячої літератури в київській філії цього інституту.
Писати Оксана Іваненко почала рано, ще в дитинстві. Працюючи в дитбудинку, вона створює інсценівки й казки спеціально для дітей. Перша книжка для дітей "Майка та жабка" побачила світ у 1930 році. Декілька років вона виступала з віршованими творами, а з 1934 року перейшла виключно на прозу. Відтоді письменниця видала близько п'ятдесяти нових книжок для юних читачів.
З 1947 по 1951 рік Оксана Іваненко була головним редактором журналу "Барвінок".
Роботу над великим романом для дітей старшого шкільного віку "Тарасові шляхи" письменниця закінчила в 1961 році (перші дві частини побачили світ у 1939 році). Цей роман, повість "Рідні діти", казки та оповідання Оксани Іваненко перекладено на іноземні мови.
За повість "Рідні діти", роман "Тарасові шляхи", "Лісові казки" та інші твори, які зібрані у п'ятитомнику, Оксана Іваненко удостоєна в 1974 році Республіканської літературної премії імені Лесі Українки, а в 1986 році вона отримала державну премію України імені Т. Г. Шевченка.
Понад 50 років прожила Оксана Дмітріївна в м. Києві. Померла 17 грудня 1997 році у Києві, похована на Байковому кладовищі.
Коментарі
Дописати коментар