Цікавинки звідусіль

Людська цікавість - це двигун, який веде нас від першого вогню до польотів на Марс. Але чим більше ми дізнаємося про наш світ та неосяжний простір за його межами, тим чіткіше розуміємо: природа - найталановитіший сценарист. Від дивовижних природних явищ на Землі до парадоксів часу та простору у Всесвіті - пропонуємо вам зануритися у подорож захопливими куточками нашого буття. Тому, що світ навколо нас - це не просто набір фактів, а нескінченний калейдоскоп див, які чекають, щоб їх помітили.

Майкл Боаун. Як я вбив Плутон і чому це було неминуче

Більшість із нас зростала з переконанням, що в Сонячній системі дев’ять планет, - із Меркурієм поблизу Сонця та Плутоном на далекому зовнішньому краї. А потім, 2005-го, Майкл Браун відкрив начебто десяту планету - Ериду, завбільшки з Плутон. Ось тільки замість почивати на лаврах Браун розпалив запеклі дебати, що перетворили спокійний світ астрономії на розбурханий вулик. На той час уже було відомо про інші об’єкти за орбітою Нептуна, що не надто поступалися Плутону. То чи варто й ті зараховувати до планет? Зрештою дебати завершилися вилученням Плутона з планетного пантеону, після чого на Брауна посипалися гнівні листи від колег-учених, астрономів-любителів і навіть школярів - усе через відкриття, про яке він мріяв роками.

Наповнена драмою і гумором книжка «Як я вбив Плутон і чому це було неминуче» - це сповідь науковця, який, попри загальний осуд, мусив понизити в званні улюблену для всіх планету. Це розповідь від першої особи про найбурхливіший рік в історії сучасної астрономії, що надихає глибше замислитися про наше місце в космосі.

Сет М. Сігел. Нехай буде вода

Питання нестачі придатної до використання води стає кожного дня все більш і більш актуальним. Двадцять відсотків населення Землі - тобто 1,5 мільярда людей - стануть першими жертвами глобальної водної кризи; 600 мільйонів уже почали відчувати дефіцит води. Зрештою, трансформація чекає 60 відсотків земної суші.

Ізраїль може слугувати взірцем у вирішенні цієї проблеми браку води. 60% його території займає пустеля, однак у країні води не просто вдосталь, - ізраїльтяни ще й діляться нею зі своїми сусідами. «Нехай буде вода» базується на ретельних дослідженнях та сотнях інтерв’ю і розповідає про методи й інновації, які дозволили Ізраїлю стати світовим лідером у царині водних технологій.

Досвід, про який розповідає «Нехай буде вода», стане в пригоді не тільки тим, хто опікується водним господарством міста чи цілої країни. Багато корисного для себе знайде тут кожен читач або ж читачка, стурбовані питаннями екології довкілля та майбутнім нашої планети.

Джим Аль-Халілі. Світ очима фізика. Цікаво та зрозуміло про матерію, енергію, час і простів

Висвітлюючи найглибші ідеї, відкриті сучасною фізикою, квантовий фізик, автор бестселерів New York Times і ведучий BBC Джим Аль-Халілі пропонує всім нам зрозуміти, що ця надзвичайно важлива наука розповідає нам про Всесвіт і природу самої реальності. 

Використовуючи чудові приклади та аналогії, що спонукають до роздумів, автор висвітлює фізику екстремальних космічних і квантових масштабів, спекулятивні кордони галузі, а також фізику, яка лежить в основі нашого повсякденного досвіду й технологій, підводячи читача до найпопулярніших ідей цієї природничої науки. Фізика змальовується як безстрашний пошук людиною ще більш основоположних принципів, які точно пояснюють світ природи, що його ми бачимо навколо, котрий керується основними цінностями, як-от чесність і сумнів. 

Лоррейн Дастон. Коротка історія правил. Чому ми робимо так, а не інакше

Правила впорядковують майже кожен аспект нашого життя. Вони визначають наш робочий час, диктують, як ми водимо машину і накриваємо на стіл, організовують наше життя від народження до смерті. Ми можемо погоджуватися з правилами, боротися проти них чи узгоджувати щось абсолютно нове, але жодна культура не може обійтися без них.

У книзі «Коротка історія правил. Чому ми робимо так, а не інакше» історикиня Лорейн Дастон описує розвиток та еволюцію правил від давнини до сучасності. Вона яскраво ілюструє, як правила можуть змінюватися - як гнучкі правила стають жорсткішими, або навпаки і як колись надокучливі приписи стають повсякденними нормами. 

Леонід Горобець. Слідуй за розбитим черепом

Якщо вам здається, що якийсь орган з'явився в процесі еволюції нізвідки, то вам це здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції.

Автор скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.

Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки - то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.