Бібліомікс
"Цікавинки. Сенсації. Плітки"
допоможуть нам у віртуальних подорожах, навчанні та знахідках.
Відкриваємо разом світ незнаного: найнеочікуваніші винаходи, рекорди, події, місця та люди.
"14 березня - День метелика"
Метелик - красиве, невагоме і навіть символічне створіння.
"Математичні забавлянки"
Хтось вважає математику нудною, хтось - нецікавою. Але, попри все, в цій науці все ж таки вирують справжні пристрасті! І усіх захоплюючих фактів та дивовижних відкриттів у математиці не злічити! Про деякі з них із великим задоволенням сьогодні розповімо вам.
Національна гордість, виховання характеру, ставлення до військової підготовки, поліпшення майстерності та дух переможців наших козаків були взяті за основу при створенні хортингу як виду спорту. Для створення українського бойового мистецтва були задіяні науковці, фахівці, спортсмени та тренери з різних областей та різних видів єдиноборств нашої країни. Він має за основу підтверджені історичні факти та дослідницькі матеріали щодо фізичної підготовки, військових тренувань та традицій українського козацтва. Тож, система підготовки, виховання характеру козаків в найжорсткіших рукопашних двобоях, в яких дозволялася вся можлива техніка самооборони, і лягла в основу хортингу. Тут оцінюється ударна і кидкова техніка, атака і захист, де карають за боягузтво і заохочують за сміливість. А ще це - популяризація здорового способу життя серед молоді, популяризація спорту, психологічне виховання, виховання особистості в дусі патріотизму, добропорядності, любові до своєї Батьківщини. А в наш час це дуже важливо.
2009 року хортинг був офіційно визнаний як національний вид спорту і за цей час вже встиг стати візитівкою і спортивним брендом України. Найкращим доказом актуальності та цікавості хортингу є його швидке поширення і вихід на міжнародну арену. Нещодавно була створена Всесвітня Федерація Хортингу - WORLD HORTING FEDERATION. Офіційні заявки про вступ до цієї міжнародної організації вже подали понад 20 країн світу, серед яких - Сполучені Штати Америки, Куба, Греція, Німеччина, Японія, Монголія, Іран, Азербайджан, Казахстан, Північна Корея, Латвія, Молдова. І популярність цього виду спорту в Україні і світі постійно зростає.
22 серпня - День "Будь янголом"
28 серпня - День краватки-метелика
Краватка-метелик родом не з Франції, як багато хто думає, а з Хорватії. Французькі військові під час Тридцятилітньої війни бачили, як хорватські солдати пов'язували таку краватку, щоб утримувати комірці своїх сорочок в бажаному положенні.
31 серпня - День їжі на свіжому повітрі
11 серпня - День пісочниці
Пісочниця як і раніше залишається улюбленим місцем для малюків. Тут завжди є що робити: ліпити пасочки, будувати замки і рити «печери», грати в машинки (в піску риються «гаражі» і проводяться дороги). А ще - ігри в "магазин" або в "гості" та, навіть, ігри з піском і водою. Усе це не просто корисні розваги - ігри в пісочниці сприяють розвитку в дітей творчої уяви, мислення, основ спілкування. То ж, пісочниця дійсно заслуговує на свій день!
Для кожного з нас літо – суцільне свято! Час яскравих фарб, веселощів і подій! Сонечко, блакитне небо, зелене вбрання природи, канікули, відпустка, подорожі, зустрічі, гарний настрій! Але і літо вже кінчається. Тож насолодимося його останніми тижнями! Більше свят та гарного настрою ми приготували саме для вас!
Сьогодні ми запрошуємо вас помріяти про те, що ми зробимо першим після закінчення карантину. Куди ми підемо, побіжимо, поїдемо по своїй землі - Україні, за якою ми сумуємо. Сумуємо за красою її парків та скверів, унікальними містами, річками та озерами. Мріємо про те як будемо відпочивати. А поки що - відвідайте віртуально різні куточки України.
КИЇВ. ПРОСТО ПАРКИ.
Що можна подивитися у місті, яке віднесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є столицею України. Багатство культурно-історичної спадщини тут на кожному кроці. Але саме зараз хочеться згадати про Київ як найзеленішу столицю Європи.
СУПЕР-ДЕНДРОПАРКИ.
Дендропарк «Олександрія» (місто Біла Церква, Київська область)
Дендропарк «Клесівський» (смт. Клесів. Рівненська область)
«Ірпінь – місто парків»! Численні паркові зони європейського рівня вже стали його візитівкою. Центральний парк, парк Правика, Покровський парк, парк Дружби, парк Письменників… Ця курортна зона, її величезне природне та лісове багатство, заслуговує особливої уваги. Адже такого розмаїття буйної зелені, квітів, доглянутих доріжок ви не зустрінете ніде. В кожному парку приголомшливий ландшафт, арт-дизайн, ігрові зони для дітей. Усе це в самому серці міста створено для романтичної, дружньої чи сімейної прогулянки.
ФАЙНЕ МІСТО ТЕРНОПІЛЬ.
Одеса - це не тільки місто у моря. Ще це місто безлічі дерев, скверів, парків, бульварів. Тільки уявіть скільки зусиль та величезної праці знадобилося одеситам, щоб у причорноморських степах з’явилася ця краса.
Такий великий «канцелярський набір» важко зустріти ще деінде. У цьому музеї і дорослі, і діти знайдуть для себе багато цікавого. Тут вам розкажуть про історію появи першої в Британії фабрики із виготовлення олівців. Зокрема, легенду про страшний ураган 1550-их років, що повалив дерева і про те, як ця подія вплинула на появу олівців.
Мало хто знає, що перші собачі нашийники створювалися не для краси тварини чи її контролю. Їх надягали мисливським псам для захисту від інших собак та диких звірів.
Двійко іграшкових звірят. Одні на вулиці! Під відкритим небом….
Далі буде…
Сьогодні ми починаємо нашу веселу подорож музеями. Сьогодні ми назавжди розвіємо міф про те, що музей - це щось нудне і нецікаве, місце, де всі експонати покриті пилом і просякнуті старовиною.
Переступаючи поріг цього музею, ви одразу потрапляєте у атмосферу фальші та розіграшу. Відвідувачам пропонують посмакувати тортом (з пластику) або магічним зіллям (звичайнісіньким чаєм).
На вході всім повідомляють гасло музею "Не вір очам своїм". Саме воно є ключем до розуміння всього, що можна побачити тут.
А подивитись є на що - справжній килим-літак, відрізане вухо Ван Ґоґа, радіо з затонулого "Титаніка", накладні вуса Гітлера, мітла відьми, літачок майбутнього канцлера Німеччини та швабра батька Йосипа Сталіна. Також тут є мумія єпископа Гавельського у образі кота.
Навіть древній замок, в якому розташований музей, теж фейк - будівля з'явилась не дуже давно. У музеї 10 залів, кожен з яких заповнений неймовірними експонатами. Як каже засновник музею, межа між реальністю та вигадкою часто мінлива, тим більше, коли мова йде про мистецтво. Саме це спонукало його на створення незвичайної експозиції.
Це перший в Україні Музей звуку, в якому представлені унікальні екземпляри звукової апаратури і носії інформації – від історичних раритетів до найсучаснішої звуковідтворювальної техніки. У колекції – понад 50 тисяч раритетних зразків музичної техніки та апаратури, а також велика збірка вінілових та грамофонних дисків, звукових листів і документів, пов'язаних з історією звуку в Україні.
Організатори вирішили відкрити музей розбитих сердець, коли розлучалися їхні найближчі друзі. Для останніх стало своєрідною терапією віддавати щось, що нагадувало про нещасливе кохання. Після того, як повідомлення про музей розмістили в інтернеті, експонати почали надсилати зі всього світу.
У ньому зберігаються історії реальних людей про страх, нерозуміння, душевний біль, про те, як вони втратили своє кохання. Експозиція нікого не залишає байдужим, адже вона розповідає про нас із вами. У колекції представлені предмети, пов'язані з негативними емоціями і спогадами, найпопулярніші з яких любовні листи, м'які іграшки, весільні сукні. Кожен експонат супроводжується історією, розказаною дарувальником. Будь-яка людина може поповнити експозицію, подарувавши реальний предмет, або віртуальну історію.
Даля Грибаускайте
Президент Литви з 2009 року (переобрана на другий термін у травні 2014). Вона стала першою жінкою-президентом Литви і першою переобрана на другий термін поспіль на найвищу державну посаду Литви.
З 1996 до 1999 роки Грибаускайте представляє інтереси литовців в Америці, займаючи посаду повноважного міністра в посольстві Литви у США. А наступні два роки працює віце-міністром фінансів, організовує і проводить переговори від імені своєї країни з Міжнародним валютним фондом.
З 2001 по 2004 роки представляє інтереси країни як міністр фінансів, а згодом покидає пост і відразу призначається європейським комісаром з питань освіти і культури. Але в цьому ж році переходить в іншу структуру і працює в сфері фінансового програмування і бюджету. На посаді дев'ятого європейського комісара Грибаускайте працювала до літа 2009 року.
У травні 2009 року Даля Грибаускайте виграла вибори президента Литви вже у першому турі з 69 відсотками голосів. У травні 2019 року «залізна леді Балтії» передала свої повноваження новому президенту.
Давньоримський письменник, філософ, історик Гай Пліній Секунд колись сказав: "Чимало справ вважалися неможливими, поки їх не здійснили".
Допитливість і прагнення людини дізнатися більше про навколишній світ змушують її постійно винаходити щось нове. І деякі вигадки могли б серйозно змінити нашу реальність. Пропонуємо вам переконатися, що політ людської фантазії, воістину, безмежний.
Італійська компанія Piaggio займається тестуванням робота Gita, який призначений для того, щоб возити ваші речі. Іншими словами, це робот-валіза. Gita (з італійської – «подорож») – це двоколісний робот жовтого, червоного, зеленого або сірого кольору з яскравими світлодіодними вогнями. Усередині нього розташований відсік об’ємом 33 літра. У цьому відсіку робот може перевозити що завгодно вагою до 20 кілограмів. В такого робота може поміститися весь вміст рюкзака або пара пакетів з покупками з магазину.
Завдяки ідеї художника Гаріса Жустовіча (Haris Justovic) тепер ви можете запанувати і сісти на трон зі свого улюбленого блюда або напою. Але якщо серйозно, то ці «смачні» стільці поки що не запущені у виробництво і існують тільки в якості проекту. Сьогодні це всього лише ода і вихваляння союзу їжі і дизайну.
Але вже зараз багато користувачів Інтернету пишуть, що готові замовити такі хитромудрі меблі, адже ці стільці виглядають дуже оригінально.
Деякі сучасні виробники одягу оснащують свої вироби електронікою, наприклад, датчиками спостереження за станом здоров’я. Такі функції, безумовно, цікаві, але у більшості споживачів вимоги до одягу доволі банальні – на холоді в одежі повинно бути тепло, а в спеку в ній не жарко.
Появі цього свята ми завдячуємо зимовим видам спорту. Саме для їх популяризації і був створений Всесвітній день снігу. Мета свята полягає у залученні дітей і сімей до своєрідного, унікального, активного відпочинку, який може подарувати тільки участь у зимових видах спорту. Для цього і проводяться спеціальні заходи по всьому світу. Бобслей, ковзанки, керлінг, сноуборд, хокей на льоду, лижі та біатлон - це лише кілька прикладів зимових видів спорту, які відомі широкому загалу.
Свято це молоде. Вперше Всесвітній день снігу (World Snow Day) відзначався 2012 року. За задумом ініціатора свята Міжнародної федерації лижного спорту щорічно одночасно по всій планеті проходять «сніжні фестивалі» для дітей від 4 до 14 років та їх батьків. Під час цих фестивалів вони беруть участь у змаганнях на лижах або сноубордах. Але, якщо ви лише початківець і змагання поки не для вас, у цей день можна чудово розважитися самому чи з близькими: пограти у сніжки, зліпити сніговика, покататися з гірок на санчатах.
До речі, у цей день варто подякувати і диву, дарованому нам природою. Сніг - це дійсно диво, яке не може не викликати захоплення. Ви будете здивовані, але близько 50% населення Землі ніколи не бачили справжнього снігу. А в Японії є музей сніжинок. Його на острові Хоккайдо відкрив вчений Накая Укитиро. Зали цього унікального музею обладнані у снігових печерах. Там у виставкових залах можна розглянути макрознімки сніжинок і дізнатися цікаві факти про сніг.
І ще один цікавий факт. Раніше вважалося, що слів, якими позначають сніг та лід, найбільше у мові ескімосів. Але зараз пальму першості лінгвісти віддали саамам, що живуть на півночі Скандинавії: в їх мові мінімум 180 слів для цих понять.
Відкриваємо разом світ незнаного: найнеочікуваніші винаходи, рекорди, події, місця та люди.
"14 березня - День метелика"
у багатьох культурах метелик символізує минущий характер радості.
У Китаї ця крилата істота позначає безсмертя, дозвілля у достатку, радість і літо.
У японців метелик символізує молоду жінку, а метелики, що пурхають один навколо іншого, означають сімейне щастя.
У Древній Мексиці метелик відносився до атрибутів бога рослинності, весни й кохання, «Принца квітів» Шочипільї. Крім того, він був пов'язаний із Сонцем і був символом вогню, що коливається.
Древні греки вважали метелика символом безсмертя душі. Психея, ім'я якої означає «душа», зображувалася у вигляді дівчини з крилами метелика.
У християнстві стадії розвитку метелика уособлюють життя, смерть і воскресіння, тому метелик іноді зображується в руці немовляти Христа, що символізує відродження й воскресіння душі.
У слов'ян із метеликом пов'язуються перш за все уявлення про душу.
Здається, що життя метелика - суцільне пурхання з квітки на квітку, поїдання солодкого пилку й безтурботність. Втім, ми часто забуваємо, що до того як стати метеликом, це створіння проходить кілька суттєвих метаморфоз: гусінь, лялечка і нарешті метелик... Здається після всього цього він заслуговує на легкість буття. Іноді, усім нам варто влаштовувати собі День метелика, дозволити собі не думати ні про що, а просто насолоджуватися життям, піддаватися поривам вітру й манірно гріти свої мереживні крильця на сонечку.
Будь сьогодні метеликом!
«Книга природи написана мовою математики»
Галілео Галілей
Хтось вважає математику нудною, хтось - нецікавою. Але, попри все, в цій науці все ж таки вирують справжні пристрасті! І усіх захоплюючих фактів та дивовижних відкриттів у математиці не злічити! Про деякі з них із великим задоволенням сьогодні розповімо вам.
😀 Рахувати люди почали ще в глибоку давнину. Спочатку на пальцях рук і камінчиках, потім додумалися в’язати на мотузках вузли. Стародавні єгиптяни і греки успішно користувалися дощечкою з камінцями на кшталт рахівниці, яку називали абаком. Це, на перший погляд, примітивне пристосування використовувалося до XVIII століття.
Але, пори усі досягнення і відкриття, математика досі має багато невирішених питань. Відомий Математичний інститут пропонує один мільйон доларів для тих, хто зможе вирішити будь-яку з цих семи невирішених проблем в математиці: гіпотеза Ходжа, гіпотеза Пуанкаре, гіпотеза Рімана, гіпотеза Янга-Мілса, рівняння Нав’є-Стокса, гіпотеза Берча і Свіннертона-Дайера, рівність класів P і NP. Якщо хтось із вас знайде рішення хоча б однієї математичної задачі, то нобелівська премія з математики вам забезпечена!
😀Мить - це насправді одиниця виміру часу, яка триває близько однієї сотої долі секунди.
😀Мало хто звертає увагу на той факт, що число нуль не можливо записати римськими цифрами, це і не дивно оскільки його серед римських цифр взагалі ніколи не було, його вперше придумали та використали в Індії.
😀З останнє століття математика зробила величезні кроки вперед. Якщо у 1900 році всі світові математичні знання помістилися б приблизно 80 книг, а сьогодні можна заповнити понад 100 тисяч книг.
😀Десяткова система розрахунку, з'явилась тому, що на руках у людини десять пальців, а перші розрахунки велись на пальцях рук. Найменше число яке точно ділиться на всі числа від одного до десяти є 2520.
😀На відміну від звичної десяткової системи у якій в основі числення 10, стародавні вавилоняни використовували систему в основі якої було 60 різних символів для запису цифр. Саме тому ми маємо 60 хвилин, 60 секунд та 360 градусів в колі.
Перші розрахунки числа «пі» проводились ще в Стародавньому Єгипті та Вавилоні близько чотирьох тисяч років тому, проте точність обмежувалась двома-трьома знаками після коми. У 2009 році японські вчені встановили рекорд по точності обрахунку числа «пі». Їм вдалось обчислити число «пі» до 2576980377524 знаку, тобто більш ніж два з половиною трильйони знаків після коми.
😀Найдавніша математична праця була знайдена не на території Стародавнього Риму або Олександрії, а в Свазіленді, і являє собою кістку бабуїна з вибитими на ній рисками, її вік складає майже 40 000 років.
😀Знак «дорівнює» вперше був використаний математиком з Англії. Це сталося в середині XVI століття.
😀Вперше знаки додавання і віднімання з'явилися в літературі більше 500 років тому. Вони зафіксовані у виданні «Правила алгебри».
😀Від'ємні числа аж до XIX століття майже не використовувалися, тому що їх вважали безглуздими і не застосовними. Однак вони мали попит у людей, які ведуть свої справи, для позначення фінансових збитків. Від'ємні числа так і з'явилися на початку XIII століття - італійський купець Пізано винайшов їх для того, щоб фіксувати свої борги.
😀Числа, які однакові в обох напрямках (наприклад, 12321) називають паліндромами.
😀Найбільшим числом у світі вважається центильйон, він має 600 нулів.
😀Найменше число, відкрите на сьогодні, навіть не має назви, а являє собою десятковий дріб, у якого після коми і перед одиницею стоїть 100 мільйонів трильйонів трильйонів трильйонів нулів. Воно не застосовується в прикладній математиці і використовується вченими для того, щоб обчислити ймовірність появи нового Всесвіту з атома.
😀Справжність купюри євро можна перевірити математично - за серійним номером купюри. Букву, яка стоїть попереду, потрібно замінити на її порядковий номер в алфавіті, а потім потрібно додавати всі цифри до того часу, поки не вийде одна цифра. Якщо сума виявилася рівною 8, купюра є справжньою.
😀Мало хто звертає увагу на той факт, що число нуль не можливо записати римськими цифрами, це і не дивно оскільки його серед римських цифр взагалі ніколи не було, його вперше придумали та використали в Індії.
😀З останнє століття математика зробила величезні кроки вперед. Якщо у 1900 році всі світові математичні знання помістилися б приблизно 80 книг, а сьогодні можна заповнити понад 100 тисяч книг.
😀Десяткова система розрахунку, з'явилась тому, що на руках у людини десять пальців, а перші розрахунки велись на пальцях рук. Найменше число яке точно ділиться на всі числа від одного до десяти є 2520.
😀На відміну від звичної десяткової системи у якій в основі числення 10, стародавні вавилоняни використовували систему в основі якої було 60 різних символів для запису цифр. Саме тому ми маємо 60 хвилин, 60 секунд та 360 градусів в колі.
Перші розрахунки числа «пі» проводились ще в Стародавньому Єгипті та Вавилоні близько чотирьох тисяч років тому, проте точність обмежувалась двома-трьома знаками після коми. У 2009 році японські вчені встановили рекорд по точності обрахунку числа «пі». Їм вдалось обчислити число «пі» до 2576980377524 знаку, тобто більш ніж два з половиною трильйони знаків після коми.
😀Найдавніша математична праця була знайдена не на території Стародавнього Риму або Олександрії, а в Свазіленді, і являє собою кістку бабуїна з вибитими на ній рисками, її вік складає майже 40 000 років.
😀Знак «дорівнює» вперше був використаний математиком з Англії. Це сталося в середині XVI століття.
😀Вперше знаки додавання і віднімання з'явилися в літературі більше 500 років тому. Вони зафіксовані у виданні «Правила алгебри».
😀Від'ємні числа аж до XIX століття майже не використовувалися, тому що їх вважали безглуздими і не застосовними. Однак вони мали попит у людей, які ведуть свої справи, для позначення фінансових збитків. Від'ємні числа так і з'явилися на початку XIII століття - італійський купець Пізано винайшов їх для того, щоб фіксувати свої борги.
😀Числа, які однакові в обох напрямках (наприклад, 12321) називають паліндромами.
😀Найбільшим числом у світі вважається центильйон, він має 600 нулів.
😀Найменше число, відкрите на сьогодні, навіть не має назви, а являє собою десятковий дріб, у якого після коми і перед одиницею стоїть 100 мільйонів трильйонів трильйонів трильйонів нулів. Воно не застосовується в прикладній математиці і використовується вченими для того, щоб обчислити ймовірність появи нового Всесвіту з атома.
😀Справжність купюри євро можна перевірити математично - за серійним номером купюри. Букву, яка стоїть попереду, потрібно замінити на її порядковий номер в алфавіті, а потім потрібно додавати всі цифри до того часу, поки не вийде одна цифра. Якщо сума виявилася рівною 8, купюра є справжньою.
"Некваплива Мудрість"
Скільки ж свят, про які ми або не знаємо, або знаємо дуже мало! Наприклад, Всесвітній день черепахи – чи чули ви про таке? Швидше за все - ні. І дуже шкода, адже це свято заслуговує на те, щоб його відзначали і говорили про нього. Давайте поговоримо про історію цього свята, про те, як його можна оригінально відзначити, а також про те, чому такий домашній вихованець, як черепаха, нітрохи не гірший за інших.
Всесвітній день черепахи - це щорічне свято, яке відзначається 23 травня. Історія обговорюваної дати починається в 2000-му році. Ініціатором її заснування стало «Американське товариство порятунку черепах», створене в Малібу 1990 року. Саме тоді небайдужі ентузіасти були вкрай схвильовані й стурбовані різким скороченням чисельності черепах і навіть зникненням деяких видів. Поступово сфера їх діяльності розширювалася і отримала міжнародний розмах.
Здавалося б, як такі довгожителі, як черепахи, можуть бути на межі вимирання?! Пояснення досить просте. По-перше, це міф, що черепахи живуть три сотні років. На сьогоднішній день достовірно відомо про один рекорд за тривалістю життя черепахи, який офіційно зареєстрований в Книзі рекордів Гіннесса.
Мова йде про черепаху Туї Малила, яка була принесена в дар королю Конго відомим мореплавцем і відкривачем нових земель Джеймсом Куком приблизно в 1773 році. Так ось, ця черепаха померла у 1965 році, а значить, прожила щонайменше 192 роки, що, звичайно, теж чимало. Зазвичай же тривалість життя черепахи, залежно від виду й умов життя, може коливатися від 30 до 130 років. Здавалося б, теж непогана тривалість життя, чому ж тоді чисельність черепах з кожним роком зменшується?
Причиною тому стали ми – люди. З кожним роком людина освоює все нові території, серед яких є і пляжі, облюбовані морськими черепахами для кладки яєць, що досить сильно скорочує популяцію цих видів. Також причиною загибелі великої кількості морських черепах є погіршення екології, аварійні розливи палива в моря і океани, а також те, що черепахи часто плутають поліетиленові пакети зі своєю їжею – медузами. І, проковтнувши їх, гинуть.
Крім того, не можна забувати про браконьєрів, які вбивають сухопутних черепах заради їх панцира, з якого потім робляться екзотичні сувеніри та предмети інтер’єру. Також черепахи є улюбленим товаром контрабандистів, які перепродують їх в ресторани з екзотичною кухнею, коронною стравою яких є черепашачий суп.
Добровольці та волонтери постійно намагаються рятувати черепах, які потрапили в різні небезпечні ситуації: створюють для них безпечні переходи під жвавими автомобільними трасами, що представляють для черепах особливу небезпеку; огороджують території на узбережжях, де морські черепахи відкладають яйця. А саме у Всесвітній день черепах проводять ходи і мітинги, присвячені тематиці дати, що відзначається. Учасники всіх заходів не тільки в цей день, але і в інші дні року не використовують м'ясо черепах в їжу і не користуються речами, зробленими з їх панцирів. Також саме святкування включає в себе маскаради в костюмах черепах з веселими сценками з життя тварин, танці черепах і розсилку веселих листівок з їх зображенням. Досить включити фантазію, і ви теж зможете підтримати цю чудову традицію.
В останні роки День черепахи відзначається не тільки в тих куточках земної кулі, де водяться ці тварини, але і в багатьох інших країнах світу.
А ще постійно зростає число людей, що приймають черепах до себе в оселю в якості домашніх улюбленців, кумедних, нешкідливих і, які доставляють господарям мінімум турбот.
Тож давайте і ми у Всесвітній день черепахи приєднаймося до цього свята і розповімо друзям про проблему зникнення багатьох видів цих дивовижних тварин!
"Хортинг: зроблено в Україні"
Слово «xортинг» походить від назви відомого в Україні та світі славетного острова Хортиця, де була розташована Запорозька Січ, яка відіграла прогресивну роль в історії українського народу. Саме Січ, на думку засновника хортингу Едуарда Єрьоменка, була місцем народження козацької доблесті і звитяги. А ще "хорт" - це коло козаків, в яке вони збиралися для виявлення найсильніших.
У давні часи на Запорозькій Січі серед козаків були популярні змагання з майстерності володіння вогнепальною та холодною зброєю, кулачного бою і боротьби, що давало можливість козакам відточувати свою майстерність. Завдяки військовому вишколу та підготовцi, козаки були грізною силою, з якою рахувалися і яку побоювалися більшість європейських держав.
"Святковий серпень: останні дні літа"
22 серпня - День "Будь янголом"
Цей День спонукає нас робити добрі справи і допомагати іншим. Мета дня «Будь янголом» - закликати людей стати схожими на ангелів і зробити щось хороше для когось, особливо для тих, хто найбільш цього потребує. Це може бути фізична, фінансова, емоційна чи духовна допомога. Цей день - і для тих, хто дає, і для тих, хто одержує. Якщо ви є тим, кому допомогли, не забудьте відкрито висловити свою подяку.
23 серпня - День "Осідлай вітер"
Цей безтурботний день, придуманий для тих, хто жадає піднятися над землею. Можна покататися з вітерцем або ж повільно плисти, як хмаринка в серпневому небі.
Літо скоро закінчиться. Спіймати драйв цього дня не складно: запустіть повітряного змія, стрибніть з парашутом, проїдьтеся на мотоциклі чи просто розслабтеся та насолоджуйтеся одним з останніх днів літа.
24 серпня - Міжнародний день дивною музики
International Strange Music Day був задуманий музикантом з Нью-Йорка Патріком Грантом. Мета свята проста: спонукати людей грати і слухати музику, яку можливо ми ще не досить зрозуміли.
25 серпня - День примирливого поцілунку
Сьогодні дуже хороший привід покінчити з суперечкою. У всіх час від часу виникають суперечки, бійки або сварки. Сім'я, друзі, коханці - нікому не вдається уникнути подібних зіткнень. Сьогодні день, щоб нарешті закінчити боротьбу, помиритися і поцілуватися. Для закоханих це взагалі найкраща частина сварки. Деякі навіть думають, що заради цього варто посваритися.
26 серпня - Всесвітній день собаки
Якщо у вас є пес - ви щаслива людина! Бо існує у світі одна жива істота, яка вас любить просто тому, що ви є! Любить вас завжди і всякого! Вірний, відданий, незмінний друг. Зробіть для нього сьогодні щось приємне, скажіть більше ласкавих слів.
Якщо у вас є пес - ви щаслива людина! Бо існує у світі одна жива істота, яка вас любить просто тому, що ви є! Любить вас завжди і всякого! Вірний, відданий, незмінний друг. Зробіть для нього сьогодні щось приємне, скажіть більше ласкавих слів.
"Мій друг завжди мене врятує.
Применшить біль і заспокоїть нерви.
Його відкриті серце і душа
Великі та безмежні наче Всесвіт.
Він завжди поруч: в радості, в біді.
Розумний, вірний, ніжний. Пречудовий!
Я дякую тобі за все,
єдиний друг мій пес..."
27 серпня - День «Просто тому що»
Ідея свята - зробити щось хороше і приємне без причини.
Нарешті, у вас є шанс зробити щось просто так, без будь-якої причини. Найчастіше в житті ми робимо щось, тому що повинні, або запланували, або цього від нас чекають. Жодна з цих причин сьогодні не підходить. Сьогодні найкращий день вийти на вулицю і зробити щось "просто так":
відвідайте когось, кого ви давно не бачили, пострибайте в калюжі, пройдіться задом наперед, постукайте в чиїсь двері і похваліть їх красивий газон, візьміть незапланований вихідний, купіть щось, що вам не потрібно... А загалом, ваша поведінка в цей день обмежена тільки вашою фантазією, певною мірою розсудливістю, ну і законом, звичайно.
28 серпня - День краватки-метелика
Краватка-метелик родом не з Франції, як багато хто думає, а з Хорватії. Французькі військові під час Тридцятилітньої війни бачили, як хорватські солдати пов'язували таку краватку, щоб утримувати комірці своїх сорочок в бажаному положенні.
Сучасний вигляд краватки-метелика з'явився після прем'єри легендарної опери італійця Джакомо Пуччіні «Чіо-Чіо-сан», під час якої на всіх музикантів оркестру краватка була зав'язана саме таким чином.
Сьогодні метелик є обов'язковим елементом чоловічого вечірнього костюма: фрака або смокінгу. Хоча молодь може надіти краватку-метелик і до картатої сорочки.
Останній день серпня! Літо скінчилося, а нам так не хочеться з ним прощатися. Не хочеться прощатися з яскравим, теплим сонцем, чудовою погодою. Тож, останній день літа найвдаліший час для святкування Дня їжі на свіжому повітрі.
Відзначити цей особливий день дуже легко. Знайдіть стіл для пікніка, лавку в парку або кафе під відкритим небом. Можна просто розкласти ковдру на галявині. Будь-яке з цих місць підійде, щоб із задоволенням і апетитом з’їсти щось смачненьке: морозиво, десерт, ваш улюблений бутерброд... Те, чого там ваша душа забажає, насолоджуючись при цьому ласкавим сонечком і ніжним вітерцем. Смачного вам і приємного відпочинку!
"Святковий серпень: тиждень третій"
15 серпня – День релаксації
Це день для тих, хто веде напружене життя. Це день відпочинку від божевільної каруселі робочих буднів і перевантаженого графіку. Це день, коли ви насолоджуєтеся тим, що просто зовсім і нічого не робите або розслабляєтеся яким-не будь іншим приємним для вас способом: полежте у ванні із піною, відпочиньте на природі, сходіть на рибалку… Головне цього для всіляко уникати стресових ситуацій.
16 серпня – День чоловічої краси
За останні сто років ставлення чоловіків до своєї зовнішності сильно змінилося. Якщо раніше для того, щоб відчувати себе красивим, багатьом було досить просто вмитися, то сьогодні сильна стать стала більше дбати про власну красу і здоров'я: чоловіки займаються спортом і кидають пити, тому що знають: від цього з'являються набряки і зморшки. Манікюр, педикюр, пілінг, масаж і підтяжки обличчя тепер не тільки жіноча прерогатива. Ще років 15-20 тому було дивно почути про відкриття чоловічого салону краси або виключно чоловічої перукарні. Нині ж запис у них - на кілька тижнів вперед!
Сьогодні одночасно в моді і ретро, і класика, і брутальність - словом, повна свобода у виборі способу. Нині чоловіки не соромляться звертатися до косметологів і пластичних хірургів, щоб виглядати краще. Тепер доглянутість сприяє кар'єрному зростанню.
А ще чоловіча мода виходить на новий якісний рівень, і незабаром модним буде уберсексуалізм (у перекладі з німецької "надсексуальний"). Мужність, безповоротно втрачена метросексуалами в гонці за бездоганним зовнішнім виглядом, знову в тренді. Прикмети уберсексуального чоловіки - легка неголеність, коротка стрижка, відсутність бакенбардів. Якщо такий чоловік і вирішиться поекспериментувати - наприклад, поставити ірокез - то виглядати він буде елегантно.
17 серпня – День магазинів секонд-хенд
Для тих, хто знає – це Клондайк, місце скарбів, місце відмінних знахідок. І тут головне навіть не ціна (ціна – це бонус). Головне – це пригода. Пригода з пошуку незвичайних, старовинних і, навіть, антикварних, речей. Ну і, звісно ж, - одяг, взуття, предмети домашнього вжитку,усе тут економно. А ще покупка в магазині секунд- хенд – це допомога природі. Бо утилізація старих та виробництво нових речей наносить серйозну шкоду навколишньому середовищу. Тож, завзятих секонд-хендників сміливо можна назвати друзями природи!
18 серпня – День поганої поезії
Якщо ви не встигли написати віршів в роки ніжної юності, то саме зараз, саме сьогодні у вас з’являється така нагода. Зробіть це. Напишіть вірша. Звісно, кожному авторові подобається свій витвір. Але, щоб упевнитися в цьому – прочитайте його друзям. Можливо він і виявиться гарним. А якщо ні – ви просто посмієтеся. Цим самим весело приєднаєтеся до цього свята.
19 серпня - Всесвітній день орангутана
Ця тварина дуже швидко зникає через винищення середовища її проживання - тропічних лісів островів Борнео та Суматри. Здавалося б, до чого тут Україна? Однак навіть тут в Україні, далеко від джунглів, ми можемо бути причетні до знищення цілих популяцій.
Подивіться уважно на етикетку своїх косметичних засобів чи продуктів. Якщо у складі ви побачите напис “пальмова олія” - це означає, що для виготовлення продукту було використано олію з плантацій, для облаштування яких знищено тропічний ліс. Саме той ліс, де мешкають орангутани.
Ось чому сьогодні ми теж говоримо про цей День. Адже тваринам загрожує небезпека. Ми ж можемо цьому завадити і захистити цих красенів.
20 серпня – сьогодні День Ангела святкують Олександр, Олексій, Антон, Афанасій, Василь, Дмитро, Іван, Михайло, Петро. Тож не забудьте привітати друзів, рідних та знайомих з літніми іменинами.
21 серпня – Всесвітній день Аватара
Мовою санскрит Аватар означає «сходження». У філософії індуїзму цей термін часто використовується для позначення сходження Бога з духовного світу в більш низькі сфери буття з певною метою. Тому саме в цей день і відбулася прем'єра першого трейлера картини Джеймса Кемерона «Аватар» в 2009 році.
Далі буде...
Далі буде...
"Святковий серпень: тиждень другий"
8 серпня - День "Щастя є!"
Ця подія відзначається щорічно ще з 1999 року під слоганом «Визнайте, що у вас щасливий день!». Ніколи не втрачайте віру у краще, прямуйте за своєю мрією і завжди вмійте радіти життю, навіть у найважчі його моменти.
Ця подія відзначається щорічно ще з 1999 року під слоганом «Визнайте, що у вас щасливий день!». Ніколи не втрачайте віру у краще, прямуйте за своєю мрією і завжди вмійте радіти життю, навіть у найважчі його моменти.
- День "Підкиньте трохи цукіні на ганок сусіда"
Цукіні є однією з найбільш плідних рослин в усьому городньому світі. Одна єдина рослина виробляє нескінченну кількість кабачків. Невелика грядка цукіні може покінчити з голодом у всьому світі!
До початку серпня городники щодня збирають набагато більше цукіні, ніж можуть спожити. Вони старанно використовують їх в незліченній кількості рецептів, від супів і тушкованих страв до хліба і соусів. Проте, плоди дозрівають на грядці швидше, ніж будь-хто може їх зібрати. Виробники цукіні впадають у відчай, намагаючись роздати плоди друзям, знайомим (і не дуже знайомим) людям. Але врожай майже не зменшується. Залишається непомітно під покровом темряви під’їхати до ганку сусідів і вивантажити туди партію кабачків. Це, можливо, допоможе вирішити проблему на сьогодні. Але що робити з завтрашнім урожаєм?!
9 серпня - іменини відзначають: Іван, Микола, Платон, Герман, Анфіса. То ж не забудьте привітати винуватців свята з Днем ангела.
10 серпня - Лінивий день
Хтось колись сказав: "Немає лінивих днів ... тільки ледачі люди". Дозвольте шанобливо не погодитися. Лінивий день - це наш шанс розслабитися і не працювати. Тим більше для цього дуже вдалий час. Спекотна, задушлива погода сама наводить на думку відкинутися в кріслі і цілий день нічого не робити. Турботи і клопоти можуть почекати. Найкраще провести цей день в гамаку разом з вашим улюбленим прохолодним напоєм.
11 серпня - День пісочниці
Пісочниця як і раніше залишається улюбленим місцем для малюків. Тут завжди є що робити: ліпити пасочки, будувати замки і рити «печери», грати в машинки (в піску риються «гаражі» і проводяться дороги). А ще - ігри в "магазин" або в "гості" та, навіть, ігри з піском і водою. Усе це не просто корисні розваги - ігри в пісочниці сприяють розвитку в дітей творчої уяви, мислення, основ спілкування. То ж, пісочниця дійсно заслуговує на свій день!
12 серпня - День середньої дитини
Якщо ви батьки трьох дітей або ж самі виросли середньою дитиною в сім'ї, то знаєте що це таке, так би мовити, зсередини. Старші і молодші діти, як правило, більш товариські та відкриті, в той час як середня дитина більш замкнута, спокійніша, можливо навіть, трохи одинока. І сьогодні батькам необхідно зайвий раз сказати дитині, що мама і тато люблять його не менше за інших братів чи сестер і належать йому неподільно.
13 серпня - Міжнародний день шульг
Близько 10% населення світу (а це майже 500 мільйонів осіб) - ліворукі. Цього дня, у своє, так би мовити, "професійне" свято. лівші всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів, дизайнерів до необхідності враховувати й їхні зручності при користуванні письмовим приладдям, комп’ютерною мишею, кухонним та іншим побутовим інвентарем тощо. А ще влаштовують різноманітні заходи та змагання "від протилежного", не дозволяючи учасникам використовувати праву руку при вживанні їжі, в роботі, різних тонких маніпуляціях. Шульги пропонують праворуким хоча б раз на рік все робити лівицею: їсти, пити, чистити овочі, грати у волейбол, виконуючи подачу лівою рукою...
Близько 10% населення світу (а це майже 500 мільйонів осіб) - ліворукі. Цього дня, у своє, так би мовити, "професійне" свято. лівші всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів, дизайнерів до необхідності враховувати й їхні зручності при користуванні письмовим приладдям, комп’ютерною мишею, кухонним та іншим побутовим інвентарем тощо. А ще влаштовують різноманітні заходи та змагання "від протилежного", не дозволяючи учасникам використовувати праву руку при вживанні їжі, в роботі, різних тонких маніпуляціях. Шульги пропонують праворуким хоча б раз на рік все робити лівицею: їсти, пити, чистити овочі, грати у волейбол, виконуючи подачу лівою рукою...
14 серпня - Маковія (також Перший Спас, Спас на воді, Маковея, Макотрус)
Це свято одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний має букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку.
Далі буде...
"Святковий серпень"
ТИЖДЕНЬ ПЕРШИЙ:
1 серпня – 1965 року вперше прозвучала пісня «Yesterday» Пола Маккартні у виконанні гурту «The Beatles» для альбому “Help». «Учора» вже 55 років насолоджується увесь світ. Насолоджується і вірить у величність «вчорашнього дня».
2 серпня – Міжнародний день прощення
Це час не тільки прощати, а й бути прощеним. Трохи більше прощення допоможе усім нам зробити світ набагато кращим. Цей день додасть ще більше цілющої сили прощення і всьому світові, і кожному з нас.
- День сестер
Це день, коли ви, як зазвичай, порадієте зустрічі зі свою сестричкою, поцілуєте її та попліткуєте разом. Чи навпаки, згадаєте, що давно не бачилися і не розмовляли. Сестра може з вами сперечатися, змагатися і, навіть, битися. Але, коли потрібно, вона вас підтримає і допоможе. Попри все, принаймі сьогодні, проведіть час зі своєю сестрою. Відсвяткуйте цей день разом, щоб зробити його особливим для вас і для неї.
3 серпня – Всесвітній день кавуна
Цей африканський фрукт стовідсотково заслуговує на свій день. Найулюбленіший літній смаколик (ну, можливо, після морозива) - солодкий, смачний, корисний. Ідеальний у цю літню спеку!
4 серпня – День народження шампанського
1693 року французький чернець Дом Периньйон відкрив секрет приготування цього ігристого вина. Ніжне, тонке воно завжди додасть вишуканості кожній події.
5 серпня – День «Працюй як собака»
Для нас звичайніший вислів «Працюй як бджілка». Цей день – данина поваги найпрацелюбнішим з нас. На відміну від тих, хто живе гаслом «Що ж таке зробити, аби нічого не робити» вони працюють «до зносу». Вони працюють не просто старанно і доти, поки завдання не буде виконано. Вони зроблять більше, краще, душевніше, креативніше!!! Привітайте своїх колег-бджілок та подякуйте їм. А ще ви можете по-іншому відзначити цей день – попрацюйте сьогодні і ви як бджілка. Так, заради різноманітності.
6 серпня – День, щоб ворушити пальцями ніг
Пропонуємо вам трохи розім’ятися та подбати про пальчики наших ніг. Затиснуті в тісні туфлі чи кросівки, позбавлені сонячного світла та кисню, наші ніжки просто волають про легкість і свободу. Особливо в такий жаркий серпневий день.
Занурте ніжки у теплу водичку, поворушіть пальчиками та повторюйте цю приємну вправу у ванні, в басейні чи на березі моря. І, навіть, якщо ви раптом не перебуваєте зараз ні в одному з цих місць, не впадайте у відчай! Ворушити пальцями ніг можна будь-де: під комп’ютерним столом, у ліжку, у ресторані під час побачення…
7 серпня – 20 років водневому електромобілю
Автомобіль на відновлювальних джерелах енергії скоро витіснить традиційні авто з двигунами внутрішнього згоряння. Паливо з нульовим рівнем викидів на сьогодні - найвищий рівень екологічної безпеки. До японської національної програми «Водневе суспільство» активно приєдналися Toyota Motor, General Motors, Hyundai, BMW. Приєднуємося і ми.
А ще – не забуваймо народних прикмет 7 серпня. Цього дня сваритися – це до біди. А ось збирати запашні трави в цей день та варити з них чай - додасть вам здоров’я і допоможе впоратися з недугами.
Далі буде…
«Україна, за якою ми сумуємо»
Сьогодні ми запрошуємо вас помріяти про те, що ми зробимо першим після закінчення карантину. Куди ми підемо, побіжимо, поїдемо по своїй землі - Україні, за якою ми сумуємо. Сумуємо за красою її парків та скверів, унікальними містами, річками та озерами. Мріємо про те як будемо відпочивати. А поки що - відвідайте віртуально різні куточки України.
КИЇВ. ПРОСТО ПАРКИ.
Що можна подивитися у місті, яке віднесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є столицею України. Багатство культурно-історичної спадщини тут на кожному кроці. Але саме зараз хочеться згадати про Київ як найзеленішу столицю Європи.
Трохи більше 1/4 частини Києва – зелена зона: парки, сади, сквери, бульвари…. 127 парків, 500 скверів та 78 бульварів. На кожного киянина припадає 20 квадратних метрів зелених насаджень - цього щастя, краси та свіжого повітря!!! А це майже вдвічі більше ніж на пересічного мешканця Лондона, Берліну чи Парижу.
СУПЕР-ДЕНДРОПАРКИ.
Дендропарк «Олександрія» (місто Біла Церква, Київська область)
Це найстаріший та найбільший дендропарк України. На березі річки Рось існує неповторна пейзажна паркова композиція із поєднання унікальних рослин та романтичних будівель. Віковічні дерева, великі галявини, мальовничі ставочки.
Дендропарк «Клесівський» (смт. Клесів. Рівненська область)
Цей парк без сумніву захочуть відвідати закохані. І не тільки заради острівця кохання. У Клесівському дендропарку є ще безліч інших захоплюючих місць. Красиві та неповторні «зелені скульптури» зроблені власноруч Олексієм Вороном, зачарують усіх відвідувачів. Скульптури з рослин, кам’яні або дерев’яні зображення різних тварин: вовк, олень, черепаха.А ще «ліс», «колобок», «гриб»…
Дендропарк «Софіївка» (місто Умань, Черкаська область)
Романтична історія створення цього дендропарку відома усім.
Почалася вона у 1796 році, коли власник міста, магнат Станіслав Потоцький вирішив заснувати парк і подарувати його своїй коханій дружині Софії.
Авторові цього проекту Людвігу Метцелю довелося починати його створення на майже безлісій місцевості. Але вже через шість років ця казка була створена. Дивовижні пейзажі, водойми, каскади, фонтани, екзотичні рослини, античні скульптури відносять нас у романтичний світ природи, краси і кохання.
Парк і до сьогодні залишається шедевром світового садово-паркового мистецтва.
МИЛИЙ СЕРЦЮ ІРПІНЬ (Київська область)
«Ірпінь – місто парків»! Численні паркові зони європейського рівня вже стали його візитівкою. Центральний парк, парк Правика, Покровський парк, парк Дружби, парк Письменників… Ця курортна зона, її величезне природне та лісове багатство, заслуговує особливої уваги. Адже такого розмаїття буйної зелені, квітів, доглянутих доріжок ви не зустрінете ніде. В кожному парку приголомшливий ландшафт, арт-дизайн, ігрові зони для дітей. Усе це в самому серці міста створено для романтичної, дружньої чи сімейної прогулянки.
ФАЙНЕ МІСТО ТЕРНОПІЛЬ.
Одне з мальовничих міст Галичини. Затишне і спокійне, воно славиться своїми парками. Саме там ви можете насолодитися його неймовірними краєвидами та мальовничими місцями: Гідропарк «Топільче», з каскадами штучних озер і річок та «Козацьким островом», Тернопільський став з його острівком закоханих, чарівний і неповторний Парк імені Тараса Шевченка і, навіть, Єлисейські поля.
ПІВДЕННА ПАЛЬМІРА.
Одеса - це не тільки місто у моря. Ще це місто безлічі дерев, скверів, парків, бульварів. Тільки уявіть скільки зусиль та величезної праці знадобилося одеситам, щоб у причорноморських степах з’явилася ця краса.
Сьогодні територія всіх зелених насаджень Одеси становить 54 квадратних метри, а це близько чверті всієї території міста. Дюковський сад, Стамбульський парк, Міський сад, Грецький парк, Ботанічний сад, гідропарк, дендропарк, милий «Куточок старої Одеси»… Тут можна здійснювати неспішні прогулянки та насолоджуватися морським повітрям.
Нехай усі ці місця стануть улюбленими для прогулянок не тільки серед одеситів, а й серед гостей міста.
«Дивина, та й годі – 2»
Продовжуємо змінювати наше уявлення про відвідання музеїв. Історії цих маленьких і таких звичних у повсякденному життя дрібничок ви точно не знали. Але саме ці музеї здивують нас своїми експонатами, креативом і людяністю.
МУЗЕЙ ОЛІВЦІВ
(місто Кесвік, Велика Британія).
Такий великий «канцелярський набір» важко зустріти ще деінде. У цьому музеї і дорослі, і діти знайдуть для себе багато цікавого. Тут вам розкажуть про історію появи першої в Британії фабрики із виготовлення олівців. Зокрема, легенду про страшний ураган 1550-их років, що повалив дерева і про те, як ця подія вплинула на появу олівців.
Тобто про весь шлях того олівчика для маркування овець до всесвітньовідомої кампанії Cumberland Pencil. А ще цю історію можна не тільки прослухати, а й подивитися у картинках, презентаціях та, зокрема, безпосередньо на заводі. А для самих допитливих надається можливість спробувати себе та свої можливості у живописі, взяти участь у різноманітних майстер-класах. А ще просто дізнатися про усі секрети з наточення та вибору олівців.
МУЗЕЙ СОБАЧИХ НАШИЙНИКІВ
(замок Лідс, Велика Британія).
Мало хто знає, що перші собачі нашийники створювалися не для краси тварини чи її контролю. Їх надягали мисливським псам для захисту від інших собак та диких звірів.
Історія їх появи зберігається за протокою Ла-Манш у 64 кілометрах від Лондона в замку Лідс. Єдине у світі зібрання експонатів від часів Середньовіччя та Вікторіанської епохи і до початку 21 століття. Найстаріші з них виглядають як знаряддя катувань: важкі, металеві, із зовнішніми шипами. Згодом багаті власники собак стали замовляти для своїх улюбленців нашийники зі шкіри, оксамитовим драпіруванням та позолотою. В музеї зібрано вже півтори сотні цих незвичайних експонатів.
МУЗЕЙ ЗАГУБЛЕНИХ ІГРАШОК
(місто Львів, Україна).
Двійко іграшкових звірят. Одні на вулиці! Під відкритим небом….
Саме так починається експозиція музею загублених іграшок. Але йдемо далі і бачимо, що вони не самі. До цих випадково загублених звірят приєднуються ляльки, плюшеві ведмеді, машинки, велосипеди, глобус, старі лижі та ще багато інших речей зі світу дитинства.
Так мешканці звичайної львівської багатоповерхівки створили у себе Двір загублених іграшок. Тільки тут експонати можна чіпати руками і фотографувати. А ще не заборонено самому поповнювати колекцію.
Далі буде…
"Дивина, та й годі"
Сьогодні ми починаємо нашу веселу подорож музеями. Сьогодні ми назавжди розвіємо міф про те, що музей - це щось нудне і нецікаве, місце, де всі експонати покриті пилом і просякнуті старовиною.
МУЗЕЙ БРЕХНІ
(місто Кюріц, Німеччина)
Переступаючи поріг цього музею, ви одразу потрапляєте у атмосферу фальші та розіграшу. Відвідувачам пропонують посмакувати тортом (з пластику) або магічним зіллям (звичайнісіньким чаєм).На вході всім повідомляють гасло музею "Не вір очам своїм". Саме воно є ключем до розуміння всього, що можна побачити тут.А подивитись є на що - справжній килим-літак, відрізане вухо Ван Ґоґа, радіо з затонулого "Титаніка", накладні вуса Гітлера, мітла відьми, літачок майбутнього канцлера Німеччини та швабра батька Йосипа Сталіна. Також тут є мумія єпископа Гавельського у образі кота. Навіть древній замок, в якому розташований музей, теж фейк - будівля з'явилась не дуже давно. У музеї 10 залів, кожен з яких заповнений неймовірними експонатами. Як каже засновник музею, межа між реальністю та вигадкою часто мінлива, тим більше, коли мова йде про мистецтво. Саме це спонукало його на створення незвичайної експозиції.
МУЗЕЙ ЗВУКУ
(місто Одеса, Україна)
Це перший в Україні Музей звуку, в якому представлені унікальні екземпляри звукової апаратури і носії інформації – від історичних раритетів до найсучаснішої звуковідтворювальної техніки. У колекції – понад 50 тисяч раритетних зразків музичної техніки та апаратури, а також велика збірка вінілових та грамофонних дисків, звукових листів і документів, пов'язаних з історією звуку в Україні.
МУЗЕЙ РОЗБИТИХ СЕРДЕЦЬ
(місто Загреб, Хорватія)
Організатори вирішили відкрити музей розбитих сердець, коли розлучалися їхні найближчі друзі. Для останніх стало своєрідною терапією віддавати щось, що нагадувало про нещасливе кохання. Після того, як повідомлення про музей розмістили в інтернеті, експонати почали надсилати зі всього світу. У ньому зберігаються історії реальних людей про страх, нерозуміння, душевний біль, про те, як вони втратили своє кохання. Експозиція нікого не залишає байдужим, адже вона розповідає про нас із вами. У колекції представлені предмети, пов'язані з негативними емоціями і спогадами, найпопулярніші з яких любовні листи, м'які іграшки, весільні сукні. Кожен експонат супроводжується історією, розказаною дарувальником. Будь-яка людина може поповнити експозицію, подарувавши реальний предмет, або віртуальну історію.
Творці музею вважають, що людина, розповідаючи про свої нещастя, подумки відпускає весь негатив. "Перший крок до зцілення розбитого серця - це віддати те, що нагадує про стосунки", - вважають вони.
Далі буде...
Далі буде...
"Найкрутіші"
Цим світом правлять жінки! Стереотип, що чоловіки кращі керівники і лідери, всього лиш стереотип. Імена Хілларі Клінтон, Ангели Меркель, Терези Мей, Федеріки Могеріні, знають усі. Як жінка досягає таких вражаючих висот у світовій політиці? Впевнені, що вам
буде цікаво дізнатися.
Даля Грибаускайте
Президент Литви з 2009 року (переобрана на другий термін у травні 2014). Вона стала першою жінкою-президентом Литви і першою переобрана на другий термін поспіль на найвищу державну посаду Литви.
За версією видання Forbes Даля Грибаускайте сьогодні є однією з найвпливовіших жінок світу. Її думка високо цінується не тільки серед західноєвропейських, а й серед східноєвропейських лідерів, депутатів Європарламенту.
Народилася Даля в Вільнюсі. 1983 року закінчила Ленінградський державний університет ім. Жданова за фахом "політична економія". У 1992 році закінчила спеціальну шестимісячну програму для керівників в Джорджтаунському університеті (Вашингтон).
Одночасно з навчанням Грибаускайте стає керівником Європейського департаменту Міністерства міжнародних економічних зв'язків Литви, а потім змінює місце роботи на МЗС. З цього моменту кар'єра Далі ще стрімкіше пішла вгору.
З 1996 до 1999 роки Грибаускайте представляє інтереси литовців в Америці, займаючи посаду повноважного міністра в посольстві Литви у США. А наступні два роки працює віце-міністром фінансів, організовує і проводить переговори від імені своєї країни з Міжнародним валютним фондом.
У травні 2009 року Даля Грибаускайте виграла вибори президента Литви вже у першому турі з 69 відсотками голосів. У травні 2019 року «залізна леді Балтії» передала свої повноваження новому президенту.
До речі, 1 березня у пані Далі день народження.
Щиро вітаємо та бажаємо
щастя, здоров'я, добра і миру!
"Людська фантазія, воістину, безмежна"
Давньоримський письменник, філософ, історик Гай Пліній Секунд колись сказав: "Чимало справ вважалися неможливими, поки їх не здійснили". Допитливість і прагнення людини дізнатися більше про навколишній світ змушують її постійно винаходити щось нове. І деякі вигадки могли б серйозно змінити нашу реальність. Пропонуємо вам переконатися, що політ людської фантазії, воістину, безмежний.
Робот-валіза "Gita"
Італійська компанія Piaggio займається тестуванням робота Gita, який призначений для того, щоб возити ваші речі. Іншими словами, це робот-валіза. Gita (з італійської – «подорож») – це двоколісний робот жовтого, червоного, зеленого або сірого кольору з яскравими світлодіодними вогнями. Усередині нього розташований відсік об’ємом 33 літра. У цьому відсіку робот може перевозити що завгодно вагою до 20 кілограмів. В такого робота може поміститися весь вміст рюкзака або пара пакетів з покупками з магазину.
Робот Gita оснащений датчиками, які дозволяють йому слідувати за господарем і уникати зіткнень з іншими людьми. Крім того, робот вміє запам’ятовувати маршрут. За знайомим маршрутом Gita може пересуватися без навіть господаря.
Головна мета компанії - залучити людей до відмови від транспортних засобів. Виробник роботів Gita хоче, щоб ми більше переміщалися пішки, а їх продукт допоможе зробити це.
«Смачні» стільці"
Завдяки ідеї художника Гаріса Жустовіча (Haris Justovic) тепер ви можете запанувати і сісти на трон зі свого улюбленого блюда або напою. Але якщо серйозно, то ці «смачні» стільці поки що не запущені у виробництво і існують тільки в якості проекту. Сьогодні це всього лише ода і вихваляння союзу їжі і дизайну.
Але вже зараз багато користувачів Інтернету пишуть, що готові замовити такі хитромудрі меблі, адже ці стільці виглядають дуже оригінально.
Футболка від спеки
Деякі сучасні виробники одягу оснащують свої вироби електронікою, наприклад, датчиками спостереження за станом здоров’я. Такі функції, безумовно, цікаві, але у більшості споживачів вимоги до одягу доволі банальні – на холоді в одежі повинно бути тепло, а в спеку в ній не жарко.
Дослідники з Університету Меріленда (UMD) розробили матеріал, що адаптується під температуру. На створення нової тканини, з якої можна виробляти, наприклад, відмінні спортивні футболки, дослідників надихнула важлива властивість людського організму обмінюватися теплом з навколишнім середовищем за допомогою теплового випромінювання. Звичайно ж сучасні виробники спортивного одягу вже використовують матеріали з підвищеною пропускною здатністю, проте їх властивості активні постійно, а не тільки коли це необхідно.
Щоб тканина реагувала на зміни температури тіла під час фізичної активності, дослідники створили її з нитки, що складається з двох волокон, які поглинають і відштовхують вологу. Завдяки різній реакції на вологу, при потінні тіла волокна притискаються один до одного – нитки стають тонше і на тканині утворюються пори. Також тканина має вуглецеві нанотрубки, що збільшує її випромінювання. Коли ж людина знаходиться в спокійному стані і не пітніє, матеріал зберігає оптимальну температуру, і зайвого холоду не відчувається.
далі буде...
"Снігова феєрія"
Появі цього свята ми завдячуємо зимовим видам спорту. Саме для їх популяризації і був створений Всесвітній день снігу. Мета свята полягає у залученні дітей і сімей до своєрідного, унікального, активного відпочинку, який може подарувати тільки участь у зимових видах спорту. Для цього і проводяться спеціальні заходи по всьому світу. Бобслей, ковзанки, керлінг, сноуборд, хокей на льоду, лижі та біатлон - це лише кілька прикладів зимових видів спорту, які відомі широкому загалу. Свято це молоде. Вперше Всесвітній день снігу (World Snow Day) відзначався 2012 року. За задумом ініціатора свята Міжнародної федерації лижного спорту щорічно одночасно по всій планеті проходять «сніжні фестивалі» для дітей від 4 до 14 років та їх батьків. Під час цих фестивалів вони беруть участь у змаганнях на лижах або сноубордах. Але, якщо ви лише початківець і змагання поки не для вас, у цей день можна чудово розважитися самому чи з близькими: пограти у сніжки, зліпити сніговика, покататися з гірок на санчатах.
І ще один цікавий факт. Раніше вважалося, що слів, якими позначають сніг та лід, найбільше у мові ескімосів. Але зараз пальму першості лінгвісти віддали саамам, що живуть на півночі Скандинавії: в їх мові мінімум 180 слів для цих понять.
З Днем Снігу вас, друзі!!!
2020: «Песимісти, у вас усе буде погано. Оптимісти, у вас усе буде добре»
За давньою китайською легендою, одного разу Будда запросив до себе на свято всіх тварин. Погода стояла холодна, а щоб дістатися до Будди, потрібно було перепливти широку річку. Тому прийшло тільки 12 тварин: Щур, Бик, Тигр, Кролик, Дракон, Змія, Кінь, Коза, Мавпа, Півень, Собака і Свиня.
За це кожному з них Будда подарував по одному року правління. Перший рік 12-річного циклу отримав Щур, тому що прийшов першим. Насправді ж Щур схитрував. Аби не мокнути в холодній воді, він переплив річку сидячи на спині в бика. А потім одразу, поки той приводив себе до ладу, побіг до Будди.
Як ви, напевно, вже зрозуміли символом 2020 року буде Щур. Вважається, що Білий Металевий Щур має непоступливий характер і тверезо дивиться на речі. Він працьовитий і швидко адаптується до обставин, але вважає за краще залишатися в зоні комфорту. Незважаючи на дружелюбність, йому притаманна підступність. Якщо перенести ці якості на прийдешній рік, то виходить, що він буде непростим.
Щоб домогтися прихильності Щура, доведеться докласти зусиль. Важкі ситуації будуть потребувати нестандартних рішень, а від небезпечних шляхів краще відмовлятися на користь надійних. Також важливо не втрачати зв’язок із реальністю і не діяти необдумано.
Можливі зміни у звичному способі життя. Наприклад, нова робота, нове місце проживання, новий сімейний статус. Під впливом зовнішніх факторів можуть змінитися навіть погляди на життя. Ці зміни не означають погіршення ситуації загалом, але через несподіваність можуть призвести до поганих наслідків. Щоб події не застали вас зненацька, продумуйте запасний план і не дійте на емоціях.
Щур допоможе в нових починаннях. Якщо дотримуватися продуманого плану, то вдасться зміцнити відносини з близькою людиною, реалізуватися в професії і навіть відкрити власну справу. Також 2020 рік сприятливий для укладання шлюбних союзів, народження дітей та грошових вкладень.
А щоб не наразитися на гнів покровителя 2020 року, потрібно поважати чужі інтереси, цінувати життя і берегти навколишнє середовище. Невдачі ж спіткають тих, хто буде намагатися досягти своїх цілей шляхом підлості та обману.
Всі ми знаємо, що Щур розумна, життєстійка, винахідлива істота. На відміну від своїх вогняних попередників Щур має більш спокійний, але наполегливий характер. Тож протягом усього 2020 року він буде робити усе для того, щоб всі негаразди та неприємності за час його правління практично зникли.
Якщо ви хочете, щоб символ року приніс у ваше життя позитивні емоції, то загадайте бажання новорічної ночі – вони обов'язково збудуться. Тільки будьте уважні з озвучуванням бажань, ретельно зважуйте кожне слово і не розмінюйтесь через дрібниці – економний і розважливий Щур не потерпить бездумного марнотратства своїх можливостей.
Тож, пам’ятайте -
РІШУЧІСТЬ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ,
ЗАВЗЯТІСТЬ ТА ВИВАЖЕНІСТЬ -
головні якості прийдешнього року.
"Інтелектуал та хитрун"
Вони дуже розумні і кмітливі, наділені абстрактним мисленням, а при виборі музики воліють слухати Моцарта. А ще бояться лоскоту та вміють сміятися. Усе це про символ року 2020 - Щура. Ось кілька цікавих та кумедних фактів про мишей і щурів, які варто знати.
Вони дуже розумні і кмітливі, наділені абстрактним мисленням, а при виборі музики воліють слухати Моцарта. А ще бояться лоскоту та вміють сміятися. Усе це про символ року 2020 - Щура. Ось кілька цікавих та кумедних фактів про мишей і щурів, які варто знати.
- Знак Щура у східному гороскопі вважається одним із символів жіночого початку «Інь».
- Щури з’явилися на Землі на 48 мільйонів років раніше, ніж людина.
- У щурів багатий словниковий запас криків з особливими значеннями.
- Якщо мишу збільшити до росту людини і розпрямити скелет, то виявиться, що суглоби мишей і людей влаштовані однаково, а кістки мають рівну кількість деталей.
- В стресових ситуаціях, гризун може здійснювати стрибки до 2 метрів.
- Щуру потрібно всього 50 мілісекунд, щоб зрозуміти, звідки йде запах.
- За приблизними оцінками, щурів на Землі вдвічі більше, ніж людей.
- Щуряча сім’я володіє ділянкою, радіус якої близько 150 метрів.
- Щури ніколи не об’їдаються – у них добре розвинене почуття насичення. Щур за рік споживає близько 12 кг продуктів, але це не порівняти з кількістю їжі, яку він робить непридатною. Статистика говорить, що кожен шостий фермер годує не людей, а щурів.
- Щура можуть вбити власні зуби. Вони так швидко ростуть, що якщо гризун не зможе їх вчасно сточити, то загине. Всього лише за один рік зуби щури можуть зрости на дванадцять сантиметрів.
- Найтонші волоски, що покривають хвіст пацюка використовуються в офтальмології при операціях на очах.
Тож, як бачимо, ці розумні та дивовижні істоти здатні вижити практично в будь-яких умовах, а їх інтелект куди краще розвинений, ніж здається середньостатистичній людині.
"Made in China"
#китайський_бібліорік_на_Солом’янці
За три з половиною тисячі років могутня і самобутня китайська цивілізація внесла неоціненний вклад в історію світового мистецтва і культури. Сьогодні світ Китаю, сприймається західною культурою у вигляді загадкової легенди, невмирущого міфу, міцно вкорінений у свідомості. Цей світ таїть в собі багато несподіваного і парадоксального, адже особливості менталітету китайців, який сформувався на основі конфуціанства, даосизму і буддизму, засновані на багатовікових традиціях, ритуалах і правилах. Духовна спадщина їх великих співвітчизників для жителів Китаю не просто «філософські пам'ятники», а неухильне керівництво до дії.
Кіномистецтво Піднебесної можна розглядати як незвичайне (і привабливе) джерело для вивчення як китайського менталітету, так і ширше, як гілки світового кінематографа; воно має багато цікавих особливостей, що відрізняють китайське кіно від кінематографа західного світу.
Китай традиційно розглядав мистецтво як виховний процес, а виховання є в тому числі пропаганда ідеальних зразків для наслідування.
Моральні та сімейні цінності були і є важливими для китайських глядачів, тому для успіху того чи іншого твору досить життєвого сюжету, правдивості деталей, згадки реальних персонажів, постановки проблеми, позитивності сенсу і хорошою кінцівки.
До кожного фільму, який бажає бути представленим широкій аудиторії цієї країни, пред'являються вимоги цензури. Будь-який фільм, що виходить на екрани Китаю, повинен відповідати вимогам китайського законодавства. Так, до прокату не допускаються стрічки, що містять сцени сексуального характеру і сцени жорстокості. Іноді перевірки і узгодження з випуску тих чи інших фільмів затягуються на кілька місяців, що допомагає уникнути піратського прокату.
Творці фільмів вважають важливим проілюструвати легенди і перекази, традиційність китайського побуту, самобутність не піддалася європеїзації культури Китаю. Краса природи, її фарби - предмет милування кожного китайського режисера.
Відмінною особливістю китайських фільмів є любов до показу бойових мистецтв, майстерно вписані в сюжет фільму. Сцени боїв у виконанні талановитих акторів, каскадерів, прекрасно зрежисовані, здаються неймовірними і нелюдськими, укупі з високим рівнем художньої майстерності і спецефектами роблячи картину зачаровує. Також варто відзначити, що саме присвячені кунфу фільми змогли торувати дорогу у велике кіно. Другою відмітною рисою китайських фільмів є їх театральність - що не дивно, саме театральне мистецтво Китаю поклало початок драматичним сюжетам для фільмів. У таких картинах присутнє багатство акторської гри, розстановка акцентів на символічні жести, предмети і міміку.
Отже, китайський кінематограф – один із найдавніших у світі – подарував глядачеві десятки картини, що справді заслуговують на найвищі нагороди: "Пісні рибалок", "Жовта земля", "Тигр підкрадається, дракон ховається", "Великий майстер", "Прокляття золотої квітки","Вовки-воїни", "Герой", "Будинок літаючих кинджалів"... Ці фільми мають надзвичайно глибокий зміст і далеко не завжди розраховані на непідготовленого глядача. Сподіваюся, з часом фільми родом із Китаю не втратять цієї дорогоцінної риси. "Піднебесна: вражає і дивує"
#китайський_бібліорік_на_Солом’янці
Китай - одна з найбільш дивних і незвичайних країн світу. Багатство її культури та історії вражає уяву. Як тут гармонійно сплелися величезні хмарочоси, маленькі будиночки з пахощами та різьбленими дахами. Ця країна дивує своїми пам'ятками, своєю незвичністю, багатовіковою історією і традиціями, які живі досі. До того ж ця держава розвивається у всіх сферах і напрямках просто з фантастичною швидкістю! Цій країні вдалося стати великою державою.
Якщо населення Китаю буде проходити повз вас в одну лінію, то ця черга ніколи не закінчиться з-за швидкого зростання населення Китаю. Кожні 2 секунди народжується одна дитина. За годину населення Китаю збільшується майже на 1900 дітей.
Ще з 1978 року уряд Китаю намагався обмежити народжуваність, ведучи сувору політику планування сім'ї. Однак, незважаючи на це, кількість людей в країні неухильно зростала. Так, у 90-ті роки в середньому щороку населення збільшувалося на 12 мільйонів осіб. Щоб стабілізувати ситуацію, уряд тривалий час працював під гаслом «одна дитина на сім'ю».
Проте результати такої політики були не дуже хорошими. В першу чергу, в 2000-ні роки Китай відчув, що працездатне населення значно скоротилося і виникла нестача кадрів. А ще в країні стало народжуватися набагато більше дівчаток, мабуть не всі поспішали за другою дитиною. Так і виходило, що у середньостатистичного китайця немає брата і сестри. А ще немає дядька і тітки. Та і зі шлюбами стало складніше. Саме з цієї причини китайцям з 2016 року дозволено мати двох дітей.
Почавши романтичні стосунки ще в школі, молоді люди вже окреслюють пару на майбутнє. Вони починають вибудовувати оточення, плани й родинні зв’язки. Більшість одружених пар живуть разом зі старшої школи. Позустрічатись і розбігтися - так не прийнято. Розлучення трапляються, і ніхто за них нікого не засудить, проте це радше винятки. Якщо стається так, що подружжя розпадається або хтось із двох помирає, то другий має всі шанси залишитися самотнім на все життя, бо пари однолітків уже давно сформовані.
Батьками стають років у 26–28, причому, народивши дітей, віддають їх своїм мамам-татам, а самі облаштовують кар’єру й побут, через те сім’ї часто живуть великими анклавами (бо ще дід із бабою по-азійськи живі-здорові, можуть із правнуками допомагати).
Батьками стають років у 26–28, причому, народивши дітей, віддають їх своїм мамам-татам, а самі облаштовують кар’єру й побут, через те сім’ї часто живуть великими анклавами (бо ще дід із бабою по-азійськи живі-здорові, можуть із правнуками допомагати).
Кожен китаєць, хоч би де він був, прагне додому. Тут насправді рідко мріють про мандри: це швидше віяння західних цивілізацій. Кажуть: «Можна працювати далеко від домівки, але Новий рік треба зустрічати вдома».
"Романо рат"
Носіїв циганських генів називають романо рат.
Сторіччя переслідувань змусили цю народність жити на території різних країн невидимками. Багато хто з них ніколи не отримують паспортів, вони не мають доступу до медицини і не можуть віддати дітей до школи. Але втім, де б вони не опинялися, усюди зберігали унікальні традиції й мову і славилися своїми талантами.
Зневага й приниження циган не завадили розвитку їхньої багатогранної творчості. Скажімо, в Іспанії переплетення елементів циганської та інших культур вилилось у музику й танець фламенко, а в Східній Європі цигани, запозичивши тамтешні народні пісні, надали їм свого неповторного колориту. Пристрасні мотиви циганських мелодій вплинули на творчість таких відомих класиків, як Бетховен, Брамс, Гайдн, Дворжак, Ліст, Моцарт, Рахманінов, Россіні, Сарасате і Сен-Санс.
Зневага й приниження циган не завадили розвитку їхньої багатогранної творчості. Скажімо, в Іспанії переплетення елементів циганської та інших культур вилилось у музику й танець фламенко, а в Східній Європі цигани, запозичивши тамтешні народні пісні, надали їм свого неповторного колориту. Пристрасні мотиви циганських мелодій вплинули на творчість таких відомих класиків, як Бетховен, Брамс, Гайдн, Дворжак, Ліст, Моцарт, Рахманінов, Россіні, Сарасате і Сен-Санс.
У представників цієї народності є безліч приводів для гордості. Ось тільки деякі знамениті особистості, яких вони подарували світу.
Чарлі Чаплін
Справжня легенда кінематографу - кіноактор, сценарист, композитор, кінорежисер і просто красень. Він створив один з найвідоміших образів світового кіно - бродяжка Чарлі, який з'явився в короткометражних комедіях в 1910-ті роки. Цікаво, що деякі вважають, що один з найпопулярніших образів Чапліна - бродяжка Чарлі, - вийшов настільки вдалим саме через циганських коренів великого актора.
Елвіс Преслі, король рок-н-ролу, популяризував цей напрям в США і створив безліч знаменитих хітів. Він був лауреатом трьох премій "Греммі" і став одним з перших музикантів, включених до Зали слави рок-н-ролу в 1986 році.
Про те, що сам король рок-н-ролу є циганом стало відомо з публікації в журналі з історії американської еміграції. Згідно з цими даними, він походив з родини німецьких циган, які емігрували в США на початку XVIII століття.
Златан Ібрагімович
Нападник французького клубу "Парі Сен-Жермен" і капітан збірної Швеції, а також її кращий бомбардир. Є другим в списку кращих шведських спортсменів всіх часів за версією місцевого журналу Dagens Nyheter.
Послужний список легенди шведського і світового футболу вражає. Він є дворазовим чемпіоном Нідерландів у складі "Аякса", чотириразовим чемпіоном Італії в складі "Інтера" і "Мілана", чемпіоном Іспанії в складі "Барселони" і чотириразовим чемпіоном Франції у складі ПСЖ.
Відомо, що шведський футболіст народився в сім'ї югославських емігрантів. Але у батька було циганське коріння, яке, ясна річ, дісталися і Златану. Товариші по команді за це називали його "lo Zingaro" (циган).
Ерік Кантона
Ще один знаменитий футболіст з циганської родоводу. Цьго разу, з французьким паспортом. Цей спортсмен завжди пишався тим, що в його жилах тече кров мануш - франкомовних циган.
Пік кар'єри Кантона припав на час його перебування в англійському "Манчестер Юнайтед". З цим клубом француз став чотириразовим чемпіоном Англії і двічі виграв Кубок країни. Нагородою за старання Еріка стало його введення в Зал слави англійського футболу.
Кантона був улюбленцем уболівальників "Манчестер Юнайтед". Серед фанатів він отримав прізвисько "Король Ерік". На жаль для них, кар'єру гравця він завершив в 1997 році і перейшов в розряд кіноакторів.
Ронні Вуд
Про свої ромські корені не раз зізнавався в інтерв’ю й англійський гітарист рок-титанів «Rolling Stones» Ронні Вуд.
Ронні Вуд і сьогодні продовжує випускати сольні альбоми, а також допомагає в запису своїм колегам: Еріку Клептон, Бобу Ділану, Девіду Боуї та іншим знаменитим музикантам.
А ще до знаменитих романо рат належать - актор Юл Бріннер, актриса Рита Хейворт, французький режисер Тоні Гатліф художник Пабло Пікассо, джаз-музикант Джанґо Райнхардт та македонська співачка Есма Реджепова. Відомими ромськими письменниками є Матео Максимофф із Франції, Папуша (Броніслава Вайс) із Польщі, Катаріна Тайкон зі Швеції. І, звісно, українські ромські автори – Міхо Козимиренко, Микола Їльїн і Рані Романі (Раїса Набаранчук).
Чимало циган стали інженерами, лікарями, професорами, а також членами парламентів різних країн.
А ще до знаменитих романо рат належать - актор Юл Бріннер, актриса Рита Хейворт, французький режисер Тоні Гатліф художник Пабло Пікассо, джаз-музикант Джанґо Райнхардт та македонська співачка Есма Реджепова. Відомими ромськими письменниками є Матео Максимофф із Франції, Папуша (Броніслава Вайс) із Польщі, Катаріна Тайкон зі Швеції. І, звісно, українські ромські автори – Міхо Козимиренко, Микола Їльїн і Рані Романі (Раїса Набаранчук).
Чимало циган стали інженерами, лікарями, професорами, а також членами парламентів різних країн.
"Уявіть собі світ, у якому немає... мови"
"Мова - організм,
де кожне слово
виконує свою функцію"
(Андрій Любка)
Сьогодні мова сприймається як щось природне. Але уявіть собі світ, в якому немає спільної мови або є мова, яку знають всього лише кілька людей. Звичайно, люди могли б писати книги, романи, але їх ніхто би не зрозумів. За даними ООН, в середньому, в світі кожні два тижні зникає одна мова. Зараз майже 6000 або навіть більше мов в світі можуть зникнути. Ці рідкісні мови зникають, коли вмирають люди, які говорили нею, або коли вони об’єднуються з іншими мовами чи коли їх пригнічують інші мови. В якомусь сенсі смерть мови означає смерть культури. Пропонуємо дізнатися про п’ять найбільш рідкісних мов в світі.
Лики (моар). Лики – зникаюча мова, якою розмовляють на островах на північ від Сарми Джайапура Кабупатен і Сарми Кекаматан (острова поруч з Індонезією). У минулому ж на цій мові говорили всі місцеві церковні служителі цього регіону, а на сьогодні всього 5 осіб. У цієї мови багато коренів, її відносять до сарми-джайпурської підгілки західноокеанійської гілки океанійських мов, які генетично входять до східно-малайсько-полінезійської зони центрально-східної надгілки австронезійських мов.
Думи (дум ібо, думи бро, лсі рай, род обо, сотмалі). Думи – це одна з непальських мов, на якій зазвичай говорять в регіоні річок Тап і Рава. Ще на ній говорять в горах Хотанга, які знаходяться в східному Непалі. Це мова гілки кіранті, тобто, вона входить в підсім’ю тибето-бірманських мов. У світі на ній говорить лише 8 осіб, мова перебуває в критичному стані. Але інформація про мову збирається: створено словник мови думи, написано кілька книг про синтаксис і граматику цієї мови.
БЕРЕЖІТЬ СВОЮ МОВУ!
«У Піднебесній, по Китаю всьому, Є тисяч десять міст…»
#китайський_бібліорік_на_Солом’янці
«У Піднебесній, по Китаю всьому, Є тисяч десять міст…»
#китайський_бібліорік_на_Солом’янці
Якщо ви бажаєте побачити 100-літній Китай – їдьте в Пекін, якщо хочете побачити 1000-літній Китай – їдьте в Шанхай. Якщо ж ви бажаєте побачити 3000-літній Китай – вам саме сюди в Сіань 西安 (Сіань-сіті) – колиску Давнього Китаю. 
Дякуючи своєму привабливому розташуванню в середній частині Китаю, природі та живильним родючим ґрунтам знаменитої рівнини Гуаньчжун, Сіань був столицею для тринадцяти імператорських династій. Протягом своєї історії він змінив безліч назв - спочатку називався Фен, потім Хао, Сяньян, Чан'ань, і іншими іменами, поки не отримав нарешті своєї нинішньої назви. Поряд з Римом, Афінами і Каїром він вважається однією з чотирьох стародавніх столиць світу. 
Саме тут, протягом величезної частини історії, закінчувався (а вірніше буде сказати - починався) Великий Шовковий Шлях. Ця мережа торгових міст і доріг, за якими каравани возили товари між Китаєм, Середньою Азією, Близьким Сходом і Європою, принесла сюди не тільки товари, а й ідеї, культури, релігії з усього світу. Вплив минулих часів, династій, імператорів можна і сьогодні побачити в Сіані. 
Візитівкою міста, що використовується на всіх листівках і путівниках, є Велика пагода диких гусей. Побудована в епоху імператорської династії Тан, тобто понад 1300 років тому, вона нагадує про вплив буддизму. Навколо пагоди - буддійський монастир з великим парком, який прикрашений пам'ятниками видатних китайських поетів, мислителів, художників, учених.
На північному заході від Великої пагоди диких гусей знаходиться Музей провінції Шеньсі, адміністративним центром якої і є Сіань. Музей являє собою архітектурний комплекс в стилі династії Тан з центральним палацом і чотирма будинками навколо нього. Територія музейного комплексу займає площу 65 000 кв. м., тут зберігається понад 370 000 експонатів, що відносяться до історії провінції Шеньсі з давніх-давен до наших часів, в тому числі фрески, картини, кераміка, монети, а також інші бронзові, золоті і срібні вироби. У музеї виставлені експонати, що представляють доісторичний період, часи правління династій Чжоу, Цинь, Хань, Вей, Цзінь, Північної і Південної династій, династій Сунь, Тан, династії Сун, Юань, Мін. 
Ну і як тут не згадати про імператора Цінь Ши Хуанді, першу людину, що змогла об'єднати Піднебесну. Він залишив місту і світові вражаючий підземний мавзолей з величезною Теракотовою армією. 7 000 теракотових воїнів та їх коней в натуральну величину проголошені "восьмим чудом світу." 
Скарбницею китайської древньої каліграфії, багатою колекцією історичної документації, записів і прикладів різьблення по каменю є музей "Бейлін", або як його ще називають, "Ліс кам’яних стел". Тут розміщено 3000 стел, що прикрашають сім виставкових залів. Серед унікальних експонатів музею, найважче зібрання книг в світі - 2300 великих кам'яних книг у вигляді написів на стелах, найраніші з яких датуються часом династії Хань. За деякими з них навчалися ще студенти Конфуція.
Дві знамениті вежі Сіаня - Дзвонова та Барабанна знаходяться по сусідству одна від одної. До речі, в центрі багатьох китайських міст є дві вежі з такими назвами, і ця китайська традиція пішла саме із Сіаня. У старі часи баштові дзвони і барабани виступали в ролі міського годинника.
Так, Барабанна вежа була зведена 1380 році. Нагорі цієї 34-х метрової краси був встановлений величезний барабан. Щовечора в нього били п'ять разів, інформуючи городян про завершення дня і про закриття міських воріт. 
З висоти Барабанної вежі ми можемо спостерігати за Дзвоновою вежею. Раз вежа дзвонова, значить, на ній є дзвін. Оригінальний дзвін під ім'ям Цзінюнь, встановлений ще в період династії Мін, несподівано замовк. Зараз він в музеї, а замість нього був відлитий новий, менший розміром. Останній не підвів, завжди працював справно. З його ударами в місті пробуджувалося життя: відкривалися ворота, починали працювати лавки, магазини і ринки.
Ще одне нагадування про спадщину Шовкового шляху - Велика мечеть Сіань. Ще з часів Середньовіччя в Сіані проживає численна мусульманська діаспора. Велика мечеть мало схожа на традиційні мечеті, її архітектура являє собою суміш китайського дизайну і західної ісламської традиції. А її територія, більше схожа на парк, з безліччю альтанок, рослин і химерних скульптур.
І хоча блиск і пишність великого Сіаня залишилися в далекому минулому і він уже давно не столиця імперії, до нього і сьогодні прагнуть люди з усього світу - доторкнутися до історії великої нації. «Якщо не був в Сіані, ти не знаєш, що таке Китай», - кажуть місцеві жителі. Тому що Сіань - це місто зародження китайської нації та колиска китайської цивілізації. Вічне місто - Сіань!
Зима - час лимоноїдів
Заморожені лимони – секретний засіб, який творить дива. Лимон є найціннішим джерелом здоров'я для нашого організму. Він містить багато вітаміну С, кальцію, магнію та калію. Не дивно, що володіючи унікальним складом вітамінів і мінералів, лимон зміцнює імунітет, допомагає травленню, очищує кров, сприяє збереженню молодості і навіть допомагає запобігти раку. Зробіть собі послугу – заморозьте скибочки лимона і попрощайтеся з діабетом та ожирінням. Природні ліки з лимона замороженого знизять артеріальний тиск, захистять від депресії.
Корисні речовини є не тільки в лимонному соці, а і в лимонній шкірці, де містяться фітохімічні речовини, так звані лимоноїди, які надзвичайно корисні для нашого організму. Існує 11 різних лимоноїдів. Доведено, що лимонін (гірка речовина, що знаходиться в лимонних зернах) знижує рівень холестерину і позитивно діє при хворобах серця. Шкірка лимона містить в 5-10 разів більше вітамінів ніж лимонний сік. Її як правило викидають, але тепер ви зможете споживати всі ці поживні речовини.
Приготування замороженого лимона дуже просте: помийте лимони і помістіть їх в морозильну камеру. Такі заморожені лимони зберігають свої лікувальні якості протягом декількох місяців, що дозволить мати свіжі лимонні ліки в будь-яку пору року.
Коли ви готові до використання - натріть заморожений лимон разом зі шкіркою на тертці і посипайте їм ваші страви. Додавайте його в овочеві салати, воду, морозиво, супи, макарони, спагеті, суші, страви з риби… Список можна продовжувати нескінченно. Всі ці продукти несподівано набудуть приємного смаку, якого ви можливо раніше ніколи не відчували. Ваша їжа стане смачнішою, а життя здоровіше!
Ці дивні-дивні генії: філіжанка чудернацтв
У будь-якій області людської діяльності можна зустріти людей дивакуватих, схильних до незвичайних ритуалів і дивних звичок. Серед великих письменників такі зустрічаються часто-густо.
У будь-якій області людської діяльності можна зустріти людей дивакуватих, схильних до незвичайних ритуалів і дивних звичок. Серед великих письменників такі зустрічаються часто-густо.
Так, Фрідріх Шиллер не міг працювати, якщо в столі не лежало кілька гнилих яблук. Очевидно, цей аромат спонукав генія до творчості.
Пристрастю Оноре де Бальзака була міцна, найменшого помелу, турецька кава. Як правило, о десятій годині вечора письменник лягав спати, щоб прокинутися о другій годині ночі і працювати до пізнього вечора наступного дня, коли наставав час вечері. Протягом роботи він споживав тільки тости і каву - до п'ятдесяти чашок в день!
Не відставав від Бальзака і інший французький геній, Вольтер, відомий тим, що мав звичку поглинати до сорока чашок міцної кави за день.
У Тараса Григоровича Шевченка було багато дивних звичок. Те що він дуже любив модний та не по кишені дорогий одяг нікого зараз не здивує. А ще одна його риса була так званий удаваний цинізм. Ось як про це згадує Микешин — «Ті незручності, які створювали нещасливі звички Тараса Григоровича — його хміль і удаваний цинізм, і від яких він часто не стримувався.»
Трумен Капоте був забобонний до манії. Він ніколи не починав і не закінчував роботу в п'ятницю. Всіляко уникав числа 13. Якщо раптом це число містилося в телефонному номері, він ніколи не став би дзвонити на нього. У якийсь момент він навіть став підстрибувати на кожен свій тринадцятий крок. Капоте стежив за тим, щоб в попільничці не накопичувалася більше трьох недопалків (інші просто скидав в кишеню пальто) і відмовлявся сідати в літак, якщо в салоні знаходилося більше однієї черниці.
Ернест Хемінгуей славився своєю любов'ю до кішок. Близько шістдесяти представників породи котячих проживали в його кубинському маєтку.
Грема Гріна часто помічали за дивним заняттям: він сидів у своїй машині і годинами записував номери автомобілів, що рухались по дорозі.
Всім відомо про згубну пристрасть до азартних ігор О.С. Пушкіна та Ф. М. Достоєвського, який програвався в пух і прах, пускаючи в хід навіть спідниці дружини.
Але не менш азартним гравцем вважався і Л. М. Толстой, який примудрився програти в карти поміщику Горохову центральний будинок маєтку Ясна Поляна, будинок в якому він народився і виріс. Горохов, не довго думаючи, розібрав будинок і відвіз до себе. Толстой сумував, хотів було навіть викупити назад, але якось не сталося.
Микола Васильович Гоголь з пристрастю віддавався різним видам рукоділля. Він із задоволенням в'язав собі шарфи, кроїв химерні і складні наряди для сестер, обожнював посидіти за ткацьким верстатом заради чергового пояса, і шийні хустки теж шив собі сам.
Звичайно, це далеко не повний список дивацтв великих письменників. Непросте життя генія часто може не тільки здивувати, а й змусити нас посміхнутися!
Якою ж безмежною може бути творчість...
У кожній країні є багато старовинних пам’яток. Але в наш час архітектура і скульптура розвиваються під впливом нових культурних і дизайнерських рішень, тому в різних куточках світу з'являються дуже незвичайні пам'ятники і скульптури з таким глибоким змістом, що його не відразу можна вловити.
Пропонуємо вам маленьку частину дивовижних пам’яток з усього світу, які піднімають настрій, змушують задуматися й надихають простих людей. Незвичайні скульптури ще раз підтверджують, якою безмежною може бути творчість.
Равальський кіт (Барселона, Іспанія)
Статуя величезного бронзового кота вагою 2 тонни, довжиною сім і висотою два з половиною метри з'явилася в столиці Каталонії. Його автор - відомий колумбійський художник і скульптор Фернандо Ботеро. Кіт виконаний у характерному для Ботеро стилі - м'ясисті боки, важкі лапи, але, при цьому, не позбавлений витонченості. Щоправда, не помітити цього кота, який «крадеться» по вулиці в центрі Барселони - важко.
"Танцюючі феї з кульбабками"(Великобританія)
В садах Тренхена живуть тендітні, але сильні створіння - казкові феї. Вони борються з вітром хапаючись за кульбаби і здається, що зараз ось-ось вони полетять в слід за квіткою.
Цих дивних фей створив з нержавіючого сталевого дроту британський скульптор Робін Вайт. Фентезійні фігури цих ніжних і красивих феєчок вражають складністю і різноманіттям деталей. Усередині кожної скульптури знаходиться серце з каменю та з індивідуальним для кожної феї гравіруванням.
Іспанський скульптор Ісаак Кордай спеціалізується на створенні іронічних фігур з прихованим змістом. Його творіння невеликі - заввишки не більше 25 сантиметрів Одна з таких композицій, присвячена проблемі глобального потепління, яка вельми вдало розташувалася в калюжі на одній з площ Берліна.
"Вихідний" (Аделаїда, Австралія)
Композиція з чотирьох бронзових свиней в натуральну величину прикрашає пішохідну вулицю австралійського міста Аделаїда. Судячи з їхнього вигляду, свинки прекрасно проводять свій вихідний день (саме так називається скульптура). Олівер копається в сміттєвому баку з залишками смачненького, Горацій задоволено сидить на тротуарі, Августа з радістю прогулюється, Трюфель активно працює, щоб приєднатися до веселощів. Всі вони щасливі від люблячих обіймів і поплескування перехожих. Цікаво, що імена свинок підбиралися на конкурсній основі.
Далі буде...
"Найдивніші красуні та гарнюні"
Мадагаскарська руконіжка - найбільший представник нічних приматів. Єдиний вид з сімейства руконіжкових приматів. Одна з найрідкісніших тварин планети (всього декілька десятків особин, занесених до Червоної книги). Має буре забарвлення в білу цятку і великий пухнастий хвіст. Порівняно недавно виявлений на півночі Мадагаскару.
Риба-крапля - мешкає у водах біля берегів Австралії і Тасманії. Про цю унікальну тварину мало що відомо, оскільки мешкає вона на глибині від 600 до 1200 метрів, де вже досить високий тиск, дуже холодно і темно. Зовні тіло риби-краплі нагадує желеподібну масу. При відсутності м'язової тканини, воно ідеально пристосоване до такої глибини. Очі, великий ніс - в чомусь схожий на людський. Тіло риби, оскільки воно достатньо легке, дозволяє їй плавати набагато вище за морське дно, не витрачаючи при цьому енергії на плавання, але, не дивлячись на це, вона тримається недалеко від дна. Що ж до харчування, то в цьому риба-крапля теж не докладає особливих зусиль, вона харчується всім, що трапляється перед нею на шляху або відразу попаде до неї в рот (планктон наприклад), складно уявити, що така істота була б здатна ще й полювати. На даний час ще погано вивчені її звички і поведінка, але прогрес не стоїть на місці, а цікавість не дрімає, тому, мабуть, незабаром ми дізнаємося більше про це дивне створіння.
Зірконіс - комахоїдний ссавець сімейства кротових. Зовні зірконіс відрізняється від решти представників сімейства і від інших дрібних звірів лише йому властивою будовою рильця у вигляді розетки (зірки) з 22 м'яких м'ясистих рухливих голих променів. Розмірами, лопатоподібними передніми кінцівками, густим оксамитовим хутром (чорним або темно-коричневим) схожий на європейського крота. У зірконоса відносно довгий (близько 8 см) хвіст, вкритий лусочками і рідким волоссям. Вушних раковин немає. Зате має 44 зуби Зустрічається лише в південно-східній Канаді і на північному сході США.
Ангорський кролик - різновид кроликів, який розводять з декоративною метою та через їх довгу і м'яку шерсть, з якої одержують так звану ангорську вовну - дуже м'яку на дотик вовняну тканину з характерним ніжним ворсом. Ангорський кролик є одним з найстаріших видів кроликів, яких розводили в Туреччині, що й дало назву цим тваринам від назви столиці - Анкари, яка раніше називалась Ангорою. У Європі ці тварини спершу з'явилися у Франції в середині XVIII століття, де швидко стали досить популярними, а до початку XIX століття ангорські кролики поширилися практично по всьому континенту. Найвідоміший білий кролик - з червоними або синіми очима, але є також чорні, коричневі, сині й жовті кролики.
Київські чудасії
Чого тільки не вигадає людська уява, яких тільки чудес не створять руки майстрів? Нестримна фантазія вітчизняних скульпторів породжує чудернацькі пам’ятники, які дивують не лише українців, але і численних гостей нашої країни.
У столиці України встановлена велика кількість цікавих оригінальних пам'ятників героям літературних творів, улюбленим народним акторам, тваринам. героям мультфільмів і навіть речам.
Цікава скульптурна композиція закоханих ліхтарів розташована на Майдані Незалежності в Києві. Авторові дивовижно точно вдалося передати образ прекрасного, світлого почуття - кохання. Ці симпатичні ліхтарі одразу полюбилися і киянам, і гостям столиці, які з радістю фотографуються на їх фоні. А нещодавно у пари закоханих ліхтарів з'явилися "дітки" (кажуть - хлопчики-близнюки!). Автор Володимир Білоконь доповнив композицію двома новими елементами. 
Київський архітектор Костянтин Скритуцький (автор скульптури "Їжачок в тумані") вважає що коти – повноцінні міські жителі, справжні кияни. До того ж, ці милі тварини викликають у багатьох позитивні емоції. Тому кияни отримали в дарунок серію незвичайних і забавних пам’ятників котам. Біля станції метро Золоті ворота (вулиця Володимирська, 40) на стовбурі одного з дерев, сидить кіт, який зроблений з шестиста пластикових виделок. 
А ще в Києві нещодавно був побудований «котячий» дитячий майданчик. На Пейзажній алеї, за задумом того ж Скритуцького, з'явилося незвичайне дитяче міні-містечко з фонтанами, клумбами і лавками на «котячу» тематику.
Парк Київських інтелігентів, що на перетині вулиць Великої Житомирської та Олеся Гончара наповнено скульптурами різних птахів. Рибалочка, крук, сова і горобець втілюють в собі певний прошарок інтелігентів, яких, на думку автора, Костянтина Скритуцького, сьогодні фактично не залишилося. Сквер київських інтелігентів – це одна з найкреативніших столичних пам’яток.
Вуличний монумент юної акробатки, маленької канатоходки не випадково встановлено в одному з висотних районів столиці по вулиці Болсуновській на Печерську. Цей пам’ятник покликаний бути прикладом, що нагадує про необхідність знайти баланс в сучасному світі.
Дізнавайся про любе місто більше!
"Коли нас не стане..."
Чи замислювалися ви скільки людина протримається ще на Землі або як і коли люди вимруть? Питання про те, зникне людство чи ні, обговорюється досить активно, набагато менше уваги приділяється можливим наслідкам людського зникнення. Отже, що ж може статися на Землі, якщо людей тут не стане?
Без технічного обслуговування і палива більшість електростанцій (атомні станції та вітрові турбіни) припинять виробляти електроенергію. Отже, велика частина світу зануриться в пітьму.
Насоси припинять відкачувати воду в підземних тунелях і системах метро, що призведе до масштабних повеней.
Одомашнені коні, можливо, повернуться до свого початкового способу життя в дикій природі.
Без технічного обслуговування металеві конструкції почнуть руйнуватися через корозію.
Промислові підприємства припинять забруднювати навколишнє середовище. Повітря, вода і земля стануть чистішими. Зникне загроза глобального потепління.
Звичайно, більшість наших домашніх тварин погано пристосовані до життя у дикій природі, і, ймовірно, будуть витіснені витривалішими дворнягами, не кажучи про вовків, койотів та диких лісових котів.
Популяції інших тварин, що залежать від людей - від щурів і до тарганів різко знизиться.
Всього через 25 років після зникнення людей більшість мощених міських вулиць і тротуарів покриє рослинність.
Міста, побудовані в пустелі, такі як Лас-Вегас або Дубаї, всього за кілька років покриє пісок.
Більшість видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, повністю відновлять свою популяцію, тому що не буде людей, що винищують їх.Шляхом схрещування і селекції люди навчилися вирощувати чудові сорти фруктів і овочів. Але всього за два десятиліття без участі людини на фруктових деревах будуть рости дикі плоди. Овочеві культури теж «здичавіють».
Міські парки та сквери розширяться, непрохідний ліс виросте на місці міста.
Без електроенергії неочищені стічні води розіллються і почнуть затоплять все навколо, забруднюючи озера і річки.
Без технічного обслуговування греблі зруйнуються, вода хлине, несучи за собою руйнівні повені. Затоплені території, ймовірно, перетворяться на болота.
Через деякий час дерев'яні будинки будуть повністю знищені термітами.
Через кілька сотень років після зникнення людей дика природа буде представлена численними і різноманітними представниками флори і фауни в усіх частинах світу. Хоча, можливо, відбудеться перерозподіл видів, оскільки деякі тварини, що втекли із зоопарку, можуть утворити нові дикі популяції в тих природних місцях, де вони ніколи раніше не жили.
Через 100 000 років рівень вмісту СО2 в атмосфері стане таким же, яким він був до появи людей на Землі.
В океанах буде повно риби та інших представників морської флори і фауни, майже стільки ж, скільки було до того, як люди почали нещадно експлуатувати водні багатства.
Єдиним свідченням нашого існування через 10 000 років після зникнення будуть будови, зроблені з каменю, такі як піраміди в Єгипті, Великий китайський мур і гора Рашмор.
Чому ж так сталося, що ми, вийшовши із Африки, колонізувавши практично кожне придатне для життя місце на Землі, протягом короткого в геологічному плані часу зникли...
І трохи про зірок...
Любов до павуків
Колекція комах якось погано асоціюється з образом топ-моделі. Між тим саме таке хобі у Клаудії Шиффер. Вона настільки обожнює павуків, що просто не може зупинитися у своїй любові до них. Весь її будинок прикрашений зображенням цих комах. Навіть колекція одягу від самої Шиффер, яка вийшла в 2011 році, була присвячена павукам. Модель розповіла, що вони стали її натхненниками при створенні ескізів. Любов до павуків прийшла ще з дитинства. Клаудія обожнювала дивитися на ранкову павутину з крапельками роси. З тих пір вона часто вбивала час, просто малюючи цих комах і їх мережива.
Небезпечні ножі
Анжеліна Джолі. З цією актрисою журналістам варто бути обережніше, адже вона обожнює збирати гострі і небезпечні ножі. Її колекція дійсно разюча.
Найсексуальніша жінка планети з 12 років збирає дуже не жіночі речі - ножі. Перший експонат власної колекції актриса отримала від своєї мами, а тепер так само передала свою пристрасть до холодної зброї своєму старшому синові Медоксу.
Все-все-все- і ...ляльки Барбі
Джонні Депп знаний на весь світ не тільки завдяки таланту до перевтілення, але і завдяки любові до колекціонування. Він збирає гітари, ляльки Барбі, химерні капелюхи, в яких з'являється на всіх публічних заходах, малюнки психопатів-вбивць, фігурки клоунів, яких він до смерті боїться, колекціонує засушених жуків, кажанів, скелети і опудала тварин, і це, напевно, далеко не весь список його дивних захоплень.
А яке Ваше хобі?..
Усе просто і... надзвичайно!
Малюнки на піску
Художник, серфер і кухар-самоучка Джим Деневан годинами малює на піску найкрасивіші і самі недовговічні картини на пляжах. Свої геометричні малюнки художник створює під час відливу за допомогою звичайної дерев'яної палиці. Протягом останніх 17 років Джим намалював сотні унікальних зображень по всьому світу. Змиті припливом, зараз їх можна побачити лише на фотографіях.
Але, мабуть, найнезвичайнішим хобі прославився українець Ростислав Лялюк. Це – похованням тарганів за різними обрядами світу. На похорони приходять багато людей. Видовище по-справжньому колоритне і, як не дивно, веселе.
Художник, серфер і кухар-самоучка Джим Деневан годинами малює на піску найкрасивіші і самі недовговічні картини на пляжах. Свої геометричні малюнки художник створює під час відливу за допомогою звичайної дерев'яної палиці. Протягом останніх 17 років Джим намалював сотні унікальних зображень по всьому світу. Змиті припливом, зараз їх можна побачити лише на фотографіях.
Похорон тарганів
Але, мабуть, найнезвичайнішим хобі прославився українець Ростислав Лялюк. Це – похованням тарганів за різними обрядами світу. На похорони приходять багато людей. Видовище по-справжньому колоритне і, як не дивно, веселе.
Фарбований м’яч
Декоратор Майк Кармайкл з 1977 року і до тепер щодня покриває бейсбольний м’яч фарбою. Вже понад 22 000 шарів фарби нанесено на м’яч і тепер він важить більше 1550 кг. Перший шар фарби був доданий сином Майка і з тих пір завжди виконується золоте правило для тих, хто додає фарби на кулю – кожен новий колір повинен відрізнятися від попередніх.
Далі буде...
Краса вона різна
Людина-яйце
Грегорі да Сілва, більш відомий як людина-яйце, є африканським художником-коміком. Його прізвисько з’явилося після того, як він створив капелюх, прикрашений тисячею яєць, і потім з незворушним виглядом проходжувався у ньому вулицями рідного міста.
У студентські роки Грегорі да Сілва займався вивченням комп’ютерних наук, але його художнє покликання виявилося сильнішим. Він організував театральну трупу «Голос Духу», яка давала політичні, гумористичні та поетичні вистави на вулицях Беніну. Але прославився він тільки після того, як став людиною-яйцем. Тепер на час вуличних виступів Грегорі да Сілва не знімає свій кумедний головний убір.
Його капелюх важить 25 кілограмів і відрізняється підвищеною крихкістю. Можна уявити, як нелегко доводиться його власнику, але він мужньо переносить всі тяготи, в результаті чого отримав міжнародне визнання і номінацію на участь у випуску Книги рекордів Гіннесса 2011 року.
Пірсінг - це... лише пірсінг
Бразилійка Ілейн Девідсон – найпірсінгованіша жінка в світі, на тілі якої міститься близько 7000 прикрас. Її досягнення було вперше зафіксовано в Книзі рекордів Гіннеса в 2000 році на позначці 462 прикраси, 192 з яких - на обличчі.
Останнє підтвердження рекорду датується 2003 роком - і далі, мабуть, перевіряти його сенсу немає, оскільки навряд чи будь-хто на Землі наважиться зробити у своєму тілі більшу кількість дірок. А почалося все з безневинних 280 прикрас в 1997 році …
Зараз Ілейн проживає в Шотландії і має магазинчик, в якому продаються прикраси та засоби для ароматерапії. У червні 2011 року вона вийшла заміж за зовсім звичайного чоловіка, хоча їй би більше підійшов Рольф Бухгольц - найперсінгованіший чоловік у світі.
Далі буде...
"Хобі - від страшних до разюче прекрасних"
Люди споконвіку збирають найрізноманітніші предмети – монети, поштові марки та листівки, кришечки від пляшок, зброю, посуд, статуетки, малюнки, автографи відомих людей, книги, платівки та багато іншого.Насправді, немає меж людській фантазії та пристрасті до колекціонування. Так скільки ж існує у світі видів колекціонування? На це запитання надзвичайно важко відповісти! Так, авторитетний у всьому світі міжнародний “Журнал для колекціонерів” нарахував близько 15 тисяч видів колекціонування, що, скоріш за все, є досить близькою до істини цифрою.
До речі, найпершою колекцією у світі, що відома історії, вважається підбірка рослин із різних країн, яку зібрав і описав у науковій праці давньогрецький філософ Арістотель. Поставляв екземпляри для колекції Аристотеля сам цар Олександр Македонський.
Комусь може здатися, що подібні захоплення тільки забирають у людини час, сили, енергію, заважаючи її основним справам. Однак це зовсім не так. Навіть найсильніші особистості потребують періодичного розвантаження і відновлення сил.
Комусь може здатися, що подібні захоплення тільки забирають у людини час, сили, енергію, заважаючи її основним справам. Однак це зовсім не так. Навіть найсильніші особистості потребують періодичного розвантаження і відновлення сил.
Скинути напругу, розслабитися і позайматися дурницями, ніяк не пов'язаними з роботою допоможуть навіть самі несерйозні з вигляду хобі.
Тож, сьогодні ховаємо магніти, сачки та альбоми з марками і скажемо «так» креативу! Дізнаємося про найнезвичайніші хобі - від страшних до разюче прекрасних.
Далі буде...
Далі буде...
"УВАГА! СТОРОННІМ В.!"
Храм Джінгу в місті Ісе, Японія.
В Японії найголовнішою святинею є синтоїстський храмовий комплекс Ісе но Джінґу. Головний храм огороджено високим дерев’яним парканом. Потрапити всередину можуть лише високопоставлені священнослужителі і члени імператорської родини. А в основну кумирню мають право входити тільки імператор і імператриця. Відвідувачів сюди не пускають: їм видно лише дах, а сама будівля огороджена чотирма парканами.
До 1945 року Ісе був ще більш важкодоступним місцем: він був відділений від зовнішнього світу річкою Міягава, яка символізувала кордон священної землі. Ченцям було категорично заборонено перетинати річку – вважалося, що це призведе до порушення святості кумирні і накличе біди на всю
Японію.
Комплексу понад 2000 років, на його території розташовані 125 синтоїстських храмів та святилищ. Цей величний і затишний комплекс приваблює сюди щороку мільйони прочан-синтоїстів. Але більшість місць усе ж таки заборонені для зйомок та публіки і вхід до нього тільки для обраних.
Тигрові заповідники,
Індія.
Більше чотирьохсот природних заповідників Індії та її національних парків значиться в реєстрі природоохоронного міністерства. Особливо популярних налічується близько сотні і вони відкриті для відвідування туристами:
Але для збереження популяції бенгальських тигрів, Верховним судом Індії муніципальній владі всіх індійських штатів було наказано створити буферні зони зникаючого підвиду тварин. І хоча цей захід нашкодив туристичній галузі, але дозволив відновити популяцію великих кішок. За чотири роки чисельність тигрів в Індії зросла на 30%: з 1706 особин у 2010 році до 2226 в 2014 році.
У жовтні 2012 року Верховний суд Індії частково зняв заборони на відвідини туристами тигрових заповідників - для туристів буде відкрито лише 20% територій, на яких мешкають тигри. Рішення про зняття заборони було прийнято після того, як уряд випустив нові правила та рекомендації, спрямовані на захист популяції тигрів при одночасному збереженні туристичної активності в заповідниках. Тож тепер відвідування парку вимагає від туристів дотримання особливих правил.
"ОБЕРЕЖНО!
НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ!"
Чи знаєте ви, що існують місця на Землі, які небезпечно чи навіть заборонено відвідувати?
Острів Кеймада-Гранді, Бразилія.
Цей безперечно райський куточок з повною відсутністю цивілізації міг би стати відмінним курортом для екзотичного відпочинку. Та туристи побоюються навіть ногою ступити на його берег. Про ці заповідні території ходить безліч моторошних історій. Тут немає жодного житлового будинку, жодного готелю, тільки біліє самотній маяк, який працює в автоматичному режимі...
Кеймада-Гранді («Острів золотих змій»), більш широко відомий серед місцевих як Зміїний Острів, знаходиться в Атлантичному океані біля узбережжя бразильського штату Сан-Паулу і є найбільшим на планеті природним серпентарієм.
Так-так, єдиними острівними мешканцями є змії, більшість з яких - отруйні.
З цієї причини, а також з метою збереження унікальних флори і фауни, влада Бразилії забороняє відвідування острова. З 1985 року острів Кеймада-Гранді включений у список найнебезпечніших місць планети і оголошений унікальним заповідником, узятим під захист держави.
Острів Суртсей,
Ісландія.
Острів Суртсей утворився внаслідок низки вивержень підводного вулкану у 1963 році. Названий так на честь ісландського міфологічного героя Йотуна Сурта, правителя вогняних велетнів. Острів відразу ж став об’єктом уваги вчених різних країн, тому що являє собою наочну модель зародження самого острова та життя на ньому. З того часу Суртсей, служить лише науковим цілям і є закритою зоною для туристів.
Протягом цим років вчені спостерігали, як «освоюють» нову землю рослини, комахи і птахи, а колись безплідна вулканічна пемза стає родючою. Якщо в 1980-х роках на острові було 20 видів рослин, то до 2008-го їх налічувалося вже 69. До 2000 року ерозія і морські прибої зменшили площу острова до 1,5 км², але зараз процес «зменшення» Суртсея, на думку вчених, сповільнився. У 2008 році ЮНЕСКО вніс острів у список Всесвітньої спадщини, визнавши таким чином його велику наукову цінність.
Далі буде...
Далі буде...
З Новим 2018 роком!
Новий рік - це абсолютно дивовижне і казкове свято. З настанням 2018-го року господар 2017-го року Півень передасть кермо правління наступному знаку. За Східним календарем 2018 рік – рік Жовтого Земляного Собаки.
Жовтий колір - це імперський колір Китаю, тобто, колір,
закріплений за імператором. Жовтий колір асоціюється з прогресом, славою й успіхом. Він також пов'язаний з елементом «земля», оскільки родючі ґрунти в багатьох районах Китаю мають жовтий відтінок.
Що принесе в наше життя цей рік?
На відмінну від попереднього року, 2018 буде спокійнішим. Астрологи пояснюють - собаки за характером тварини чесні та справедливі. Тому, на їх думку, у 2018 році варто добиватися істини. Крім того, собаки славляться своєю добродушністю та самопожертвою. Це означає, що усі, хто прагне допомоги, отримають її. Рік Земляного Собаки не буде ідеальним або занадто складним. Хоча під владою нового зодіакального господаря відбуватимуться різні події, складатимуться різні обставини.
Перед Новим роком ми починаємо вибирати подарунки для рідних і близьких, готувати святкові страви, думати про побажання на наступний рік. Бо ми всі й досі віримо, що бажання, загадані в новорічну ніч, обов'язково збудуться. Адже сама передсвяткова атмосфера спонукає до чогось казкового і світлого. 
Але, щоб всі ваші мрії збулися, недостатньо просто загадувати бажання і покладатися на символ Нового року. Але саме в цю ніч можна помріяти. А щоб 2018 рік приніс вам більше радості і щастя, то бажайте кращого не тільки собі, а й оточуючим. Добро буде винагороджено відповідним добром - пам'ятайте про це і зустріньте Новий рік так, щоб він вам запам'ятався!
СВЯТО ЦІЛИЙ РІК!!!
Так, вам це не здалося!!! Протягом року майже щодня відбуваються різноманітні свята – державні (День Незалежності, День Конституції…), релігійні (Різдво, Пасха, Трійця, День Святого Василя…), професійні (День медичного працівника, День бібліотекаря, День танкіста…).
Але існують дуже
незвичні свята – День шульги, День домашніх тварин, День посмішки, День
народження коктейльної соломинки…
Саме про
такі незвичні, кумедні, дивні і навіть дивакуваті свята ми з Вами і поговоримо
цього року.
ЛИСТОПАД
З давніх часів в японських сім’ях дітям відводилася дуже велика роль. В деяких регіонах Японії люди щиро вірили, що з народженням дитини в будинок вселяється або сама небесна істота, або її посланець і що до семи років дитина – це не звичайна людина, а божественне створіння. Можливо саме тому в Японії найбільша кількість дитячих свят.
Незважаючи на те, що зараз це веселе дитяче свято, виникло воно, що називається, не від хорошого життя. У середньовічній Японії спостерігався дуже високий рівень дитячої смертності. Тому критичні віхи дорослішання дитини відзначалися особливим чином, що, на думку японців, підвищувало шанси дитини на виживання. Поступово до святкування цього свята долучилися самураї, які внесли в його ритуал кілька нових обрядів.
В середні віки в аристократичних сім’ях в п’ять років хлопчики вперше одягали хакасу – традиційний чоловічий одяг у вигляді широких штанів зі складками. Саме в цьому віці самураї представляли дітей своїм феодалам, вводячи їх в коло дорослих.
Основний елемент свята Сіті-Го-Сан – церемонія мія-маірі: батьки приводять в храм святково одягнених хлопчиків трьох та п’яти та дівчаток трьох і семи років, щоб подякувати богам за те, що діти виросли здоровими та щасливими.
ВЕРЕСЕНЬ
Вперше фестиваль відбувся в 2005 році. І з тих пір свято стає міжнародним. Сюди щорічно стікаються люди з рідкісним кольором волосся, яких з кожним роком на землі стає все менше. Під час фестивалю проводяться концерти, майстер-класи, пікніки, модні покази і просте спілкування. Більш ніж з 50 країн світу з'їжджаються рудоволосі на цей фестиваль, щоб разом повеселитися і відпочити.
ЛИПЕНЬ
ЯПОНІЯ: ДЕНЬ МОРЯ
У День моря
Танабата, або День закоханих
Сьомого дня сьомого місяця, тобто 7 липня, в Японії святкують Свято зірок або Танабата Мацурі. Танабата по праву вважається одним з найулюбленіших та найочікуваніших свят року, особливо серед молодих людей. Цей фестиваль овіяний легким серпанком романтики і трохи містикою, однак, саме цим він і цікавий.
Про що ж розповідає нам давня легенда? Герої легенди - дві зірки, які на небосхилі знаходяться один проти одного та розділені Чумацьким Шляхом. Це пастух Хікобосі - зірка Альтаїр в сузір'ї Орла і ткаля Оріхіме - зірка Вега в сузір'ї Ліри.
Зустрічатися вони могли тільки раз на рік - 7 липня, тобто в день, коли зорі максимально зближуються. І коли, після цілого року стомлюючого очікування зоряні закохані зустрічаються, кажуть, що зірки Вега і Альтаїр сяють п'ятьма різними кольорами - синім, зеленим, червоним, жовтим і білим.
Саме возз'єднання принцеси Оріхіме та її коханого Кенгю японці відзначають ось уже багато століть. Японці вірять, що на Свято зірок виконуються усі бажання.
Щоб Оріхіме почула ці побажання, їх пишуть на довгих вузьких смужках паперу (тандзаку), прив’язують до різнокольорових ниток та вішають на бамбукові гілки або одразу кидають у воду. Але бажання може не збутися. якщо ніч на сьоме липня буде дощова або хмарна. Оріхіме не зможе перейти річку. Тому на святі маленькі діти співають «Тенка ні нари» ("О, нехай буде хороша погода!").
А ще на Танабата неможливо не веселитися. У театрах йдуть п'єси, присвячені нещасним небесним закоханим, в студентських містечках влаштовують концерти та ярмарки, у всіх містах країни запалюються вогні, вулиці заповнюються людьми в традиційних літніх кімоно, а запах святкової їжі з вуличних лотків, що наповнюють площі, зуміє залучити будь-кого. Традиційно Танабата закінчується парадами, танцями та грандіозними феєрверками.
червень
14 червня - Всесвітній день блогера
Сьогодні кожен з нас так чи інакше пов’язаний з віртуальним світом Інтернету. І живучи в цьому віртуальному світі неможливо не зіткнутися з терміном "блогер". А блогосфера, як значна частина Інтернету, вже перетворилась на альтернативне джерело новин, знань, віянь і, навіть, в новий літературний жанр. Блогосфера рясніє блогерами і постійно народжує нових.
Блогер – не професія, а спосіб життя. Це твердження справедливо і для рядових блогерів, і для тих, хто блоґінгом заробляє. Не дивлячись на відносну молодість цього заняття, блогосфера сьогодні володіє величезним впливом на громадську думку, а ведення блогу із способу самовираження перетворилося на потужний медійний канал.
А до міжнародного визнання блогерства доклав своїх зусиль студент Стенфордського університету, блогер на ім’я Ріо Акасака. В далекому 2004 році Ріо обурився тим, що у світі існує вже понад 4 мільйони блогів, є різноманітні всесвітні та міжнародні свята, а Всесвітнього дня блогера не існує. Про це він і написав на своєму сайті та вирішив встановити такий день самостійно.
Спочатку День блогера було вирішено святкувати 9 червня, проте вже наступного року урочисту дату перенесли на 14 число. Цей день став свого роду символом дружніх відносин між блогерами всієї планети.
Людина як істота соціальна, має вроджене прагнення комусь пожалітися, коли в цьому виникає гостра потреба. І саме Інтернет сьогодні надає можливість відкрити душу відразу безлічі людей і, можливо, отримати у відповідь теплу колективну підтримку. Тоді блогер розуміє: у нього є справжні друзі, нехай далекі, але готові прийти на допомогу, він не один.
квітень
4 квітня - Всесвітній день щура
Починаючи з 2003 року, щорічно, 4 квітня
відзначається незвичайне свято – Всесвітній день щура, створене для залучення уваги до цієї неординарної тварини і покликане об'єднати шанувальників саме декоративних щурів по всьому світу. Ініціатива належала американським клубам, які таким чином вирішили вшанувати своїх хвостатих улюбленців, декоративних щурів, а потім цю ідею з радістю підхопив і весь світ. Дата 4 квітня була обрана невипадково. Саме в цей день почав свою роботу ratlist – перший інтернет-ресурс, присвячений декоративним щурам. Комусь може здатися дивним, що щурам приділяється стільки уваги, але варто нагадати, що, наприклад, в китайському календарі йому присвячено цілий рік (Рік Щура). І не дарма його вважають дуже розумною і спритною твариною з веселою вдачею і приголомшливою живучістю.
З усіх дрібних домашніх тварин щурики найбільш товариські з господарями. З ними дуже легко грати, тому що вони самі хочуть з вами попустувати. Товариські щури люблять увагу і також, як більшість кішок та собак, хочуть проводити якомога більше часу з господарями. Шанувальники декоративних щурів вважають їх не тільки ніжними, товариськими, цікавими і доброзичливими звірками, а й неабияк привабливими членами своєї сім'ї.
Декоративний щур відрізняється від дикого тільки тим, що виведений в лабораторних умовах, в неволі, в "-енному" поколінні. Це означає, що він розумний, як дикий щур і ласкавий, як домашня тваринка, в них повністю відсутня агресія. Бережіть своїх щуриків. Бо на жаль, як нащадки піддослідних тварин, вони мають більш слабкий імунітет, ніж дикі; бояться холоду і схильні до багатьох захворювань.
"Водяник - втілення водяної стихії в образі водяного царя. Уявляється в образі старого довгобородого діда, який панує над Русалками... Водяник міг показуватися людині у вигляді сома, щуки або іншої риби. Неодмінним атрибутом Водяника, як і грецького Посейдона та римського Нептуна, є тризуб, котрим він вибиває із землі прісну джерельну воду, щоб живити рослинність" (Г.Лозко "Українське язичництво").
Тож, ближче до дня народження духу води - 3 квітня - можна вже і частування приносити, і звертатися з проханнями. Бо вважається, що задобрений Водяник (який взагалі то є духом, ворожим для людини) після "задобрювання" і "частування" стане милостивішим і буде давати рибалкам добрий улов, врятує їх від бурі і потоплення.
БЕРЕЗЕНЬ
Вода вкриває майже три чверті поверхні Землі. Недарма космонавти розповідають, що наша планета з навколоземної орбіти здається зеленкувато-блакитною. Це колір морської води. До речі, синій колір моря, як і синява неба, пояснюється властивостями сонячних променів.
У Києві дуже цікавим є музей води - у першій київській водонапірній башті. Знаходиться він на вулиці Грушевського, 1-В. Там уся експозиція розташовується під землею. Вона розповідає про історію виникнення водопроводу в Києві, про розвиток водопровідних станцій. Там можна побачити дивні японські рибки з помаранчевими плямами. У музеї розповідають чому і як треба берегти воду.
花見 (Ханамі)
Японська сакура - відомий символ Японії та японської культури. Хаара (весна) - час цвітіння японської сакури, з якою пов'язане одне з найкрасивіших свят Країни Вранішнього Сонця - Ханамі ("милування квітучою сакурою").
Традиція ханамі виникла в Японії при імператорському дворі в епоху Хейан (794-1185). В ті часи тільки японські аристократи проводили свій час під квітучою сакурою, насолоджуючись легкими напоями, музикою та іграми. За часів імператора Сага, знаменитого поета і каліграфа, при дворі в Кіото стали проводити свята милування сакурою, що представляють собою відпочинок під квітучими деревами. Надалі, період цвітіння сакури став оспівуватися в поезії, музиці. Саме в цей період пишуться поеми, що вихваляють прекрасні витончені квіти японської вишні, в яких бачили метафору всього життя: її непостійність, ефемерність і швидкоплинність. Це і було початком ханамі.
Спочатку цей звичай милування сакурою і споглядання її тонкої краси поширювався тільки на еліту і імператорський двір. Незабаром він став популярним серед самураїв, а з початку періоду Едо - і серед простих людей. У ті часи розквітла сакура була символом врожаю, її цвітіння сповіщало про початок сезону посадки рису.
За часів династії Токугава по всій Японії висаджували вишневі дерева для того, щоб поширити і зміцнити традицію святкування ханамі. У період феодалізму квітуча сакура стала символом самураїв і коду, відповідно до якого вони вели своє життя. У XIX столітті в епоху реформ Мейдзі вишневі дерева, що стали символом феодалізму, за наказом імператора стали вирубувати. Однак через деякий час традиція милування квітами сакури відродилася знову, ставши в Японії однією з найулюбленіших.
Ханамі не є офіційним святом в Японії. У японському календарі немає ні національного свята, ні спеціальних святкових або вихідних днів, пов'язаних з цим чудовим природним дивом. Але психологічно це, безперечно, свято, як для самих японців, так і для численних іноземних туристів.
За офіційну точку відліку початку цвітіння сакури прийнято вважати час розпускання перших квіток на сакурі, яка зростає в стародавньому буддійському храмі Ясукуні в Токіо. Як тільки перші рожеві квітки з'являються з бутонів, метеорологічні служби відразу сповіщають про початок цвітіння сакури в цьому році.
Під час цвітіння сакури в Японії всі прагнуть туди потрапити, побачити і насолодитися скороминущістю весняної краси. Милуватися квітами йдуть великою компанією, яка може складатися як з членів родини, так і з друзів, родичів, колег по роботі чи навчанню. Сотні людей розстеляють на землі, газонах парків килимки, ковдри або циновки і влаштовують веселі пікніки. Зазвичай із собою приносять їжу, саке та інші напої, або купують у наметах розташованих неподалік. Заради цього феєричного видовища створюються міські сади і всілякі парки, підлаштовуються святкові та вихідні, що б якомога більше людей побачило цю яскраву, надихаючу красу квітучих дерев. Період цвітіння відносно короткий, тому цвітінням сакури милуються і у денний, і у вечірній час.
Вечірній огляд сакури неймовірно популярний: після 6 години вечора дерева дуже вміло підсвічені, і прогулянка в такій атмосфері наповнена романтизмом і деяким таїнством. Але, відверто кажучи, усамітнитися в тиші немає ніякої можливості — навколо маса народу!
Цвітіння сакури вважається японською національною подією. Рожевий колір в Японії - це символ свята весни, пробудження природи, початку життя. Крім того, японська сакура - традиційний символ жіночої молодості та краси. Зображення квітки - п'ятилистника - символізує п'ять головних побажань: удачу, благоденство, довголіття, радість і мир. А ще, за старовинною японською легендою,
Сьогодні Японія святкує День заснування держави (Кенкоку кіненбі), який в країні є національним святом і відзначається щорічно 11 лютого. У цей день японці святкують день заснування нації та імператорської династії.
В основі свята лежить традиційний японський новий рік, що відзначався за місячно-сонячним календарем. За легендою, саме в цей день - перший день першого місяця - у 660 році до нашої ери престол посів легендарний перший монарх Дзімму, міфічний праправнук синтоїстської богині Аматерасу, котрий і започаткував відтоді безперервну династію. Свято почали відзначати наприкінці ХІХ ст., в епоху Мейдзі (1867-1912) як День заснування імперії, щоб підкреслити божественне походження японської імператорської сім’ї.
Спочатку свято називалося Кігенсецу (День заснування імперії) і асоціювалося з радикально правими ідеями довоєнного імперіалізму і націоналізму. Після капітуляції Японії у Другій світовій війні та її подальшої окупації союзними військами, День заснування імперії було скасовано окупаційним урядом в 1948 році, як частина ідеологічної системи країни.
Після відновлення незалежності Японії різні політичні сили виступали з пропозицією повернутися до святкування Дня заснування імперії. Але у зв'язку з тим, що концепція свята не відповідала новій конституції Японії і сучасним принципам демократії та свободи, уряд вирішив дати святу нову назву - Кенкоку кіненбі, що буквально означає "день заснування держави". У 1967 році свято було відновлено.
Зима на японському острові Хоккайдо дуже сувора і сніг лежить усю зиму. Мабуть тому саме тут і виникло це нове свято - Сніговий фестиваль (Юкі мацурі). А почалося все в 1950 році з простого шкільного свята, на якому старшокласники однієї із шкіл Саппоро в парку Оо-дорі встановили шість снігових фігур тварин. Це справило таке враження на перехожих, які спостерігали за роботою, що з тих пір жителі міста щороку на початку лютого стали споруджувати фігури зі снігу та льоду.
Спочатку свято було відоме тільки японцям, але після XI Зимових Олімпійських ігор 1972 року в Саппоро фестиваль набув всесвітньої популярності. А починаючи з 1974 року в рамках свята почали проводити Міжнародний конкурс скульптур зі снігу та льоду.
Сніговий фестиваль організовується одночасно в трьох районах Саппоро: в парку Оо-дорі, на стадіоні Цудому та на головній вулиці Сусукіно. Щороку у фестивалі беруть участь від 25 до 30 команд з різних країн світу. Учасниками змагань були навіть команди з Гавайських островів та Південно-Східної Азії, де ніколи не буває снігу.
Встановлюються більше трьох сотень снігових та льодових фігур, що в більшості своїй повторюють знамениті японські та зарубіжні архітектурні споруди - палаци, замки, храми, башти тощо. Зазвичай на це зимове свято збирається біля двох мільйонів глядачів з усього світу.
Окрім захоплюючого процесу споглядання снігових скульптур гості цього зимового заходу можуть покататися з гірок, продегустувати японські ласощі, послухати музику, подивитися на яскраві вистави та самі долучитися до цього нереального світу крижаних шедеврів, взявши участь у конкурсі на кращу скульптуру.
СІЧЕНЬ
Як йдеться у мудрому вислові – усе геніальне просто. А що може бути простішим, і водночас – геніальнішим, ніж дитяча думка, народжена в голові дитини ідея. Мало хто знає, що прості на перший погляд і такі потрібні та важливі речі, якими люди користуються щодня, є винаходом дітей. Це і морозиво, і хутряні навушники, і водні лижі, шрифт Брайля, рукавички без пальців, паперові пакети з квадратним дном і навіть калькулятор.
У 1930 році 16-річний Джон Ніссен з Айови зібрав незвичайну річ - на залізний каркас натягнув за допомогою гумових амортизаторів армійський брезент. Це стало прототипом спортивного батута. Незабаром, батути почали встановлювати в скаутських таборах, де вони викликали неабиякий захват.
А ось англієць Сем Хьютон отримав патент на винахід уже в 5-річному віці. Його ідея зробити мітлу з двома насадками для прибирання великого і дрібного сміття пройшла суворий процес патентування, і тепер Сем офіційно є винахідником, а авторське право на виробництво такої мітли захищено законом.
Пам'ятайте, коли ви склали свою першу пірамідку з кілець? А побудували будинок з кубиків? Киянин Олексій Шатохін точно пам'ятає - спорудив першу серйозну конструкцію з деталей "Лєґо" в 3 роки. А потім пішло-поїхало: підйомний кран-трансформер, робот для зрізання рослин у важкодоступних місцях. А нещодавно Олексій переплюнув сам себе. Вирішив, що не роботами єдиними ... - і зайнявся електронікою. Хлопець вирішив удосконалити звичайний недорогий планшет. Спочатку приєднав до нього блок пам'яті на 2000 Гб, потім більше USB-виходів, а потім і зовсім клавіатуру. Все це добро приєднується до планшета за допомогою зручного чохла-кейса одним дротом. Зі своїм винаходом Льоша вже об'їздив купу виставок і зайняв чимало призових місць. І чи то ще буде!
Ярослав Троян із Умані розробив систему спостереження за лісовими пожежами: "Все почалось з того, що я побачив у новинах, як бабуся, задихаючись від диму, розповідала, що у неї від задухи сильно страждають кури. Я створив авіамодель (її лісник запускатиме у повітря щоранку) та дві системи, які до неї приєднуються: одна записує відео, інша - транслює у реальному часі на комп'ютер". Авіамодель підніметься на 150 метрів зніме те, що відбувається внизу, охоплюючи площу 10 кв. км, та опуститься прямісінько під ноги ліснику. На все це піде 5 хвилин. Наразі для виявлення пожежі, МНС піднімає у повітря літак, проте це дорого. А ця модель дешевша інших безпілотних систем.
Самуїл Кругляк - десятикласник з Кіровоградської області, запропонував спосіб отримувати електроенергію з штучно іонізованої хмари, на яку впливає сильне електричне поле, випромінюване іонізуючою вежею. А головне, що собівартість цієї електроенергії становитиме всього три копійки.
Все це – дитячі фантазії і мрії про те, як зробити наше життя ще простіше і зручніше. Кожен рік дитяча думка трансформується в більш ніж півмільйона винаходів для смартфонів і планшетів, програм для роботів і техніки. Зараз простору для винаходів безліч. День дитячих винаходів є підтвердженням того, що дитяча думка набагато креативніше, ефективніше і важливіше.
Всесвітній день Бітлз
«Бітлз» («The Beatles») - єдина група в усьому світі, яка удостоїлася честі мати свій міжнародний день. За рішенням ЮНЕСКО, починаючи з 2001 року, 16 січня став днем вшанування групи у всьому світі.
Чому саме 16 січня? На цю дату довелося відкриття на Метью-стріт (Ліверпуль) в 1957 році нового клубу «The Cavern» («Печера»), на сцені якого виступили дуже молоді і нікому не відомі Джон Леннон, Пол Маккартні і Джордж Харрісон. На користь 16 січня говорить ще один факт з біографії колективу. В цей день у 1964 році журнал «Cashbox» помістив пісню «Хочу тримати тебе за руку» на першу сходинку хіт-параду, тому що всього за 10 днів сингл розійшовся мільйонним тиражем. Два рази в творчій біографії групи зустрічається одна й та сама дата - чим не привід відзначати Всесвітній день «Бітлз» 16 січня?!
Хто ці музиканти, на честь яких заснований міжнародний день?
«Бітлз» - це група, що складалася з чотирьох учасників. Джон Леннон (1940-1980) і Пол Маккартні (нар. 1942) - її засновники. Трохи пізніше до них приєднався Джордж Харрісон (1943-2001). Останнім, років через два, колектив поповнив Рінго Старр (1940-2012). Можна додати, що іноді у складі групи виступали ще троє музикантів - Джиммі Нікол, Стюарт Саткліфф і Піт Бест, але легендарною "Ліверпульською четвіркою" стали учасники перераховані вище. У такому складі група проіснувала 7 років: з 1963-го, коли до них прийшла світова слава, по 1970 рік. Спільно було випущено 13 альбомів, до яких увійшли 211 пісень і кожна з них ставала хітом.
Всесвітнє божевілля почалося після виходу в 1963 році пісні «Хочу сподобатися тобі» («Please Please Me»). По всьому світу було продано 1 мільярд її записів, нікому більше це не вдавалося. Існують й інші їх рекорди, які не побиті донині. Ця чудова четвірка дійсно гідна власного свята, такого як Всесвітній день «Бітлз».
В Америці сингли групи 20 разів займали перші місця в списках хітів. Для порівняння: сингли їх кумира, офіційно визнаного найуспішнішим співаком - Елвіса Преслі - займали перший рядок 18 разів. Дебютний альбом «Бітлз» 62 тижні перебував у десятці найбільш продаваних у світі. І тільки через 50 років рекорд був побитий: альбом співачки Емелі Санде протримався 63 тижні.
І до і після цього музичного колективу було багато популярних і успішних виконавців. Але жоден з них не дотягував до ліверпульської четвірки, тому що «Бітлз» - це не просто група, це епохальна явище планетарного масштабу. Без перебільшення в 60-70-х роках ХХ століття абсолютно у всіх країнах світу сотні тисяч людей жили цією четвіркою, ловили кожне їхнє слово, копіювали кожен жест, сміялися жартам, ридали під сценою і творили інші безумства. Це явище навіть отримало назву "бітломанія".
У світі вже давно прийнято вважати цю команду не просто великою музичною групою, але і самим справжнім явищем, причому не тільки культурного характеру. Для багатьох «Бітлз» сенс життя, релігія, орієнтир у житті. Слава цієї групи така, що і зараз, через 47 років після офіційного розпаду, вони стають кумирами підростаючих поколінь. Всесвітній день «Бітлз» - заслужена данина пам'яті колективу, який, за словами того ж Леннона, на піку своєї слави був популярнішим Ісуса Христа.
За багатьма показниками четвірка з Ліверпуля і донині залишається на недосяжних висотах. Якщо не враховувати справжню любов до них мільйонів людей, які належать до кількох поколінь, і їх внесок до світової музичної культури, то тільки за перерахованими вище рекордами чудова четвірка заслуговує свого особистого свята, встановленого ЮНЕСКО.
Офіційно День повноліття став святковим днем в 1948 році. До цього ж церемонія посвяти в доросле життя проходила не публічно, а в місцевому храмі або тихо в колі сім'ї. Спочатку День повноліття відзначався 15 січня і, природно, що часто святковий вихідний потрапляв на середину тижня. Всього лише один день з такої нагоди — це дуже мало, і, крім того, у молоді існує традиція на День повноліття повертатися в рідне місто в батьківський дім і святкувати повноліття разом з рідними і друзями дитинства.
Тож в 1998 році був прийнятий закон, за яким з 2000 року свято перенесли з фіксованої дати на другий понеділок січня. Молодь отримала законні три дні на святкування, а всі японці стали називати день «щасливим понеділком».
У День повноліття всі, кому в минулому році виповнилося 20 років, приймають поздоровлення і напуття на спеціально організованій церемонії. Дівчата, як правило, вбираються у кімоно яскравих забарвлень з довгими рукавами, так звані фурісоде (зимовий варіант кімоно). Завершують дівочий наряд традиційні дзорі і маленька сумочка.. Юнаки зазвичай надягають святкові чорні костюми, хоча в останні роки багато хто віддає перевагу чоловічому кімоно.
За традицією Сейдзін-но хі хлопці та дівчата відвідують храм, щоб постати перед своїми небесними покровителями в новому вигляді. Бажання, написані і прикріплені в храмі, обов'язково збудуться. Міська влада влаштовує урочисті збори для новоспечених дорослих і сам голова місцевої адміністрації проводить сейдзін сікі - "церемонію дорослих людей". Молоде покоління вітають місцеві знаменитості - бізнесмени, актори, спортсмени та вручають їм пам'ятні подарунки.
Пройшовши церемонію Сейдзін-но хі, двадцятирічні японці стають повноцінними членами суспільства та отримують усі права та обов'язки дорослих: несуть повну відповідальність перед законом, на них поширюється трудове законодавство, вони отримують право брати участь у виборах, проводити фінансові операції. Вони повністю виходять з-під батьківської опіки. Тож не дивно, що головні герої свята воліють у цей день "відірватися" з друзями на яскравій вечірці. Вони відвідують спеціальні розважальні програми, атракціони та дають повну волю своїм святковим почуттям.
ГРУДЕНЬ
За східним календарем 2017 рік - Рік Вогняного Півня. Півень — це символ прагнення до ідеалу, прямування до мети, наполегливості. Він буде прихильний до багатьох і допоможе реалізувати ваші мрії. Вогняний Півень наповнений жагою до авантюр, тож 2017 рік - найвдаліший час, щоб втілювати в життя найсміливіші свої задуми.
Нас чекає насичений подіями рік. Але у багатьох випадках вони таки дадуть позитивні результати. Так чи інакше, протягом року нас чекають переміни - ми щось втратимо, але при цьому здобудемо набагато більше (і не обов'язково матеріального!).
За рішенням Організації Об'єднаних Націй 10 грудня оголошено Всесвітнім днем футболу. Адже сьогодні в цю гру грають у всьому світі більше 120 мільйонів професійних гравців і незліченна кількість любителів - на дворових майданчиках, вулицях, пляжах... За кількістю гравців і глядачів у більшості країн футбол - гра номер один. Чому ж ми закохуємося у футбол?
На 90 хвилин кожного з матчів світового кубка усі континенти об'єднуються в одному слові - ФУТБОЛ. Він популярний майже у всіх країнах світу. Причому це вже не тільки забава, гра, але й відображення національних характерів. Скільки країн і народів, стільки і стилів гри.
День футболу покликаний об'єднати і футболістів, і фанатів, так відданих своїм кумирам поля. Кожного разу вони із завмиранням серця вболівають за свою команду. І тоді вже всесвітня популярність футболу не здається дивною.
Адже для багатьох сучасних людей футбол став стилем життя, професією або головним захопленням у житті. Всесвітній день футболу об'єднує всіх їх. Зазвичай 10 грудня проводяться товариські зустрічі професійних команд, збірних країн, регіонів, міст, шкіл. Тож, якщо в тебе є друзі, які захоплюються футболом, неодмінно привітай їх із Всесвітнім днем футболу та побажай нових перемог та голів у ворота суперника.
21 листопада - Всесвітній день вітань
Свято привітань з’явилося в 1973 році в самий розпал холодної війни, у відповідь на конфлікт між Єгиптом і Ізраїлем. На знак протесту проти посилення міжнародної напруженості два брати-американці Майкл та Брайан Маккомак зробили простий, але ефективний вчинок на захист миру - відправили листи-вітання, в яких містилася позитивна інформація, викладена з гостинністю і доброзичливістю, у всі кінці світу. Вони нікому не нав’язували своїх ідей боротьби за мир в усьому світі. Вони лише просили адресата привітати ще хоча б чоловік десять... Дивно, але ідея охопила всю планету. Вона була підтримана і керівниками держав, і простими людьми, так що свято відразу стало світовим.
Сьогодні більше 140 країн світу беруть участь у цьому святі-грі. Зміст святкування цієї дати полягає в тому, щоб протягом дня від усієї душі привітати не менше 10 незнайомців. Зробити це можна по-різному. Як вам завгодно. Головне — щирість.
Тому сьогоднішнє свято — це ще один прекрасний день для дружніх привітань, побажань миру і добра, радісних емоцій та гарного настрою. Приєднуйтесь і ви до цього чудового і доброго свята, свята радісних емоцій і гарного настрою! Відправте своїм близьким, друзям та зовсім незнайомим людям з різних країн світу, самих різних національностей, віку, професій, матеріального достатку (хоча б за допомогою Інтернет) позитив - радісні емоції, веселі смайлики, дружні привітання!!! Світ навколо стане кращим, якщо ми будемо дарувати один одному радісні емоції й гарний настрій і не тільки 21 листопада, а й щодня!
В День всесвітнього вітання
Шлю всім щирі побажання:
Сто разів за день щодня
Усміхнутися - й причини,
Щоб були. А ви - щасливі!
Всесвітній день юзабіліті (World Usability Day) відзначається юзабіліті професіоналами по всьому світу з 2006 року (в Україні з 2010 року). Його мета - показати користувачам цінність простого і зручного дизайну. Під гаслом "Зроби простіше!" щороку у другий четвер листопада по всьому світу проходять конференції присвячені юзабіліті. Вони привертають нашу увагу до невід’ємної частини успіху будь-якого проекту: простота у використанні - зручність - практичність.
Дослівно юзабіліті (usability) перекладається як практичність, зручність і простота у використанні. Фахівці з юзабіліті невпинно працюють над тим, щоб максимально врахувати той необхідний ряд факторів, який підходить найбільш широкому загалу людей та зробити свій продукт не просто успішним, але й популярним.
Ідея проведення подібного дня була запропонована у 1931 році на Міжнародному конгресі прибічників руху на захист природи, що відбувся у Флоренції. Саме ця подія дала поштовх тому, що найрізноманітніші організації захисту тварин з усіх куточків світу вирішили об’єднати свої зусилля та привернути увагу людства до прав тварин та їх добробуту. Датою проведення обрано 4 жовтня на вшанування пам’яті заступника та покровителя «братів наших менших» - тварин, птахів та навколишнього середовища Франциска Ассізького.
Згідно легенд, що дійшли до нашого часу, Франциск Ассізький володів неймовірною здатністю вступати в тісний контакт із тваринами, які не тільки не завдавали йому шкоди, а й слухалися та захищали його. Він повсякчас просив віруючих не причиняти тваринам болю та виступати на їх захист. Саме Франциску приписують розвиток такого вчення, як екологічна етика, що вивчає внутрішні цінності дикої природи і бережливе ставлення до всього живого. З тих часів і до сьогодні день смерті святого Франциска святкують як День захисту тварин.
Ідея проведення подібного дня прижилася в усьому світі і у 2008 році різні заходи, присвячені цій даті, пройшли вже у 66 країнах світу. Щорічно напередодні Всесвітнього дня тварин вручається премія імені святого Франциска, що присуджується за видатні заслуги в області захисту природи.
Цього дня проводяться численні мітинги, акції, що покликані виховати у дітей та дорослих бережливе та відповідальне ставлення до братів наших менших, а притулки намагаються звернути увагу на проблему бездомних тварин. Товариства по захисту прав тварин закликають людей відмовитися від необдуманого знищення тварин заради задоволення своїх далеко не найголовніших потреб.
Всесвітня декларація прав тварин визнає за всіма живими істотами певні права. Ці права випливають з того, що ми вважаємо тварин живими істотами, здатними відчувати те, що й люди – страх, біль, сум, радість, голод. Тому є п’ять непорушних свобод тварин: Право на життя, Право на природне поводження, Право на захист від страждання з вини людини, Право на необхідну для життя частку земних благ, Право на природну волю і благополуччя в природному середовищі існування.
Спочатку було вирішено затвердити для Дня піратів 6 червня, але, як відомо, 6 червня 1944 року датує висадку військ в Нормандії (операція «Оверлорд»). Тож замість 6 червня Баур і Саммерс для щорічного Дня наслідування піратам обрали 19 вересня (за однією з версій, ця дата — день народження колишньої дружини Марка Саммерса). Згодом до святкування приєднуються декілька друзів Джона Баура і Марка Саммерса і вони заради розваги почали проводити різноманітні заходи піратської тематики для мешканців свого міста. Можливо тим би все і скінчилось, якби у 2002 році про цей святковий день не написав відомий американський публіцист, лауреат Пулітцерівської премії Дейв Баррі, а за ним й інші відомі газети. День піратів стає популярним, з’являються спонсори і тоді Джон Баур та Марк Саммерс вирішують зробити піратський карнавал вже міжнародним.
В 2006 році вони знялися у відомому телешоу "Wife Swap" на телеканалі "АВС", що ще більше сприяло популяризації свята і за короткий час знайшло численних прихильників. Поступово традиція відзначати цей незвичайний день дісталася Австралії, Канади, Великої Британії.
Обов'язковою умовою прийняття в піратську банду служить знання піратського сленгу, наприклад, «чорт забирай», «чорт тебе візьми» і подібного. Цього дня наслідувачі піратів проявляють особливу зацікавленість піратськими байками, історією корабельних аварій обговорюють літературу даного напрямку, слухають піратські мотиви, танцюють, носять інвентар із зображенням черепа і двох схрещених кісток і просто веселяться всією сім'єю, дружньою компанією, а ще обов’язково дивляться серії фільму "Пірати Карибського моря" за участю улюблених акторів Джонні Деппа, Орландо Блума, Джеффрі Раша.
ЛИСТОПАД
"日本: Сіті-Го-Сан"
З давніх часів в японських сім’ях дітям відводилася дуже велика роль. В деяких регіонах Японії люди щиро вірили, що з народженням дитини в будинок вселяється або сама небесна істота, або її посланець і що до семи років дитина – це не звичайна людина, а божественне створіння. Можливо саме тому в Японії найбільша кількість дитячих свят.
Найбільшою популярністю в країні користується сімейне свято Сіті-Го-Сан. З японської ця назва перекладається, як «сім-п'ять-три». В Японії, де надають величезного значення символам та нумерології, числа три, п'ять і сім вважаються щасливими. В житті японських малюків саме цей вік – 3, 5 і 7 років – має особливе значення. Традиції свята нараховують понад триста років і відзначається воно 15 листопада.
Незважаючи на те, що зараз це веселе дитяче свято, виникло воно, що називається, не від хорошого життя. У середньовічній Японії спостерігався дуже високий рівень дитячої смертності. Тому критичні віхи дорослішання дитини відзначалися особливим чином, що, на думку японців, підвищувало шанси дитини на виживання. Поступово до святкування цього свята долучилися самураї, які внесли в його ритуал кілька нових обрядів.
В країні вважається, що немовля після трьох років стає дитиною і тому таким важливим є обряд каміокі – «збереження волосся». В давнину в ранньому дитинстві дитину голили наголо, щоб потім у неї росло довге волосся, яке завжди було предметом гордості. До дня каміокі волосся хлопчикам відрощували так, щоб його можна було зав’язати на потилиці, а дівчатам – хвостики по боках.
В середні віки в аристократичних сім’ях в п’ять років хлопчики вперше одягали хакасу – традиційний чоловічий одяг у вигляді широких штанів зі складками. Саме в цьому віці самураї представляли дітей своїм феодалам, вводячи їх в коло дорослих.
А для дівчат важливим є вік семи років. Тому саме в цей день їм вперше надягали жорсткий пояс для кімоно – обі. Цей обряд називається обі-токі («зміна поясу») та символізує певне дорослішання, оскільки перший раз в житті дівчинка одягається як доросла жінка.
Основний елемент свята Сіті-Го-Сан – церемонія мія-маірі: батьки приводять в храм святково одягнених хлопчиків трьох та п’яти та дівчаток трьох і семи років, щоб подякувати богам за те, що діти виросли здоровими та щасливими. 
Вдома для дітей та їх друзів влаштовують веселі вечори з піснями, танцями, пригощанням. В цей день скрізь панує святковий настрій. Спеціально для дітей продають дрібні іграшки, повітряні кульки, різноманітні сувеніри і, звичайно, улюблені льодяники тітосе аме ("тисячолітні цукерки"). Ці червоно-білі смаколики символізують здоровий ріст і довге життя. На паперових обгортках цукерок традиційно зображають цуру-каме ("журавель і черепаха"), що є символами довголіття і мудрості та сьотікубай (сосна, бамбук та слива), які символізують здоров'я і витривалість. Батьки і діти роздають їх всім знайомим, так як вважається, що роздача аме в цей день принесе дитині щастя.
Оскільки це свято не є державним, а, отже, вихідним днем, то японці зазвичай відзначають його ще і в найближчі після 15 листопада вихідні.
ВЕРЕСЕНЬ
Redhead Day, або День рудих
Щорічно кожен перший вікенд вересня вулиці нідерландського міста Бреда провінції Північний Брабант забарвлюються у вогняний колір.
Сучасні "улюбленці сонця" - з кольором волоссям так схожим на відкрите полум'я багаття і жар сонця, буйною і неприборканою вдачею, любов'ю до свободи і незалежності - з'їжджаються з усіх кінців світу на знаменитий Фестиваль рудих.
Свято Redhead Day, або День рудих порівняно молоде. Виникло це чудове свято завдяки ідеї нідерландського художника Барта Ровенхорста. Натхненний портретами рудоволосих жінок Данте Габріеля Россетті він запланував виставку з 15 схожих картин. Для роботи йому були потрібні 15 моделей з волоссям натурального вогняного кольору. Конкурс було оголошено. І, на великий подив митця, замість п'ятнадцяти дівчат до нього прийшло півтори сотні рудоволосих красунь. З цього все і почалося.
До речі, в Україні вперше День рудих відзначала Одеса у 2016 році фестивалем "Руде місто". А цьогоріч перший парад рудих Закарпаття пройде в Мукачеві 3-го вересня.
ЛИПЕНЬ
ЯПОНІЯ: ДЕНЬ МОРЯ
Японська держава складається близько з семи тисяч островів, що зі сходу омиваються водами Тихого океану, Японського моря із заходу, Охотського моря з півночі, Філіппінського моря з півдня та Східнокитайського моря з південного заходу.
Відрізана від великих материків, Японія в усі часи покладалася на милість моря. Море давало їжу, морем здійснювалися торговельні зв'язки всередині країни, проникнення іноземної культури також відбулося по морю. Для японців море - це все.Тому було б дивно, якби в Японії не існувало свята вшанування моря. Таке свято є і називається воно досить оригінально - День моря.
День моря (海 の 日) - наймолодше з 20 японських національних свят. Воно було засновано в 1996 році. 20 липня - дата умовна, насправді свято відзначається в третій понеділок липня, дозволяючи продовжити вихідні дні. Сезон дощів, як правило, закінчується, настає сонячна спекотна погода, і в Японії оголошується відкриття купального сезону.
Історія свята пов'язана із заснуванням в 1941 році Дня пам'яті моря в честь великої морської подорожі імператора Мейдзі. Імператорський круїз був здійснений в 1876 році на пароплаві Meiji-Maru, побудованому в Англії в 1874 році. Імператор відвідав північні провінції Японії, зробивши коротку зупинку в Хакодате, і закінчив подорож 20 липня в порту Йокогама. Саме ця подія і стала приводом для вшанування моря.
Згодом роль моря для японців все більше зростала і в кінці XX століття з'явилася ідея створення національного свята, присвяченого морю. У 1995 році був частково переглянутий закон «Про національні свята», а з 1996 року в Японії 20 липня День моря був оголошений загальнонаціональним вихідним як День подяки Океану і надії на процвітання Японії як морської держави. У 2003 році закон «Про національні свята» знову переглядається, а День моря переноситься з 20 липня на третій понеділок того ж місяця.
У 1995 році у Дня моря з'явився власний прапор, на якому зображено барвистий паперовий кораблик. Незважаючи на простий дизайн, цей прапор був обраний з величезної кількості робіт, серед яких були як аматорські, так і професійні.
День моря є одним з найбільш важливих і найкрасивіших свят в Японії. Для людей, нерозлучних з морською стихією, це, безсумнівно, велике професійне свято, що супроводжується численними урочистими заходами, промовами, відкриттям нових морських споруд. А для всіх інших — бажаний триденний вихідний і неформальний сигнал до початку літнього відпочинку.
У цей день вулиці міст вбираються традиційними японськими прикрасами, для відпочиваючих проводяться різноманітні фестивалі та концерти, а молодь виходить на морський берег і прибирає усе сміття, викинуте на берег хвилями.
Також свято супроводжується масовими водними розвагами та змаганнями. Ближче до вечора в море запускаються тисячі паперових ліхтариків, які дарують жителям прибережних міст фантастично красиве видовище. А коли зовсім стемніє, в небі можна побачити не менш гарний святковий салют.
У День моря
мрії та майбутнє сягають моря!
Танабата, або День закоханих
Сьомого дня сьомого місяця, тобто 7 липня, в Японії святкують Свято зірок або Танабата Мацурі. Танабата по праву вважається одним з найулюбленіших та найочікуваніших свят року, особливо серед молодих людей. Цей фестиваль овіяний легким серпанком романтики і трохи містикою, однак, саме цим він і цікавий.
Про що ж розповідає нам давня легенда? Герої легенди - дві зірки, які на небосхилі знаходяться один проти одного та розділені Чумацьким Шляхом. Це пастух Хікобосі - зірка Альтаїр в сузір'ї Орла і ткаля Оріхіме - зірка Вега в сузір'ї Ліри. 
Згідно легенди небесна ткаля Оріхіме була улюбленою дочкою Небесного царя. Цілими днями вона невпинно працювала - пряла пухнасті хмари. Одного разу, відволікшись від роботи, вона побачила неподалік прекрасного юнака — Волопаса. Молоді люди з першого погляду покохали одне одного і закинули свою роботу, чим викликали гнів батька дівчини. Він звелів розлучити закоханих і наказав стояти їм все життя по обидві сторони Чумацького Шляху.
Зустрічатися вони могли тільки раз на рік - 7 липня, тобто в день, коли зорі максимально зближуються. І коли, після цілого року стомлюючого очікування зоряні закохані зустрічаються, кажуть, що зірки Вега і Альтаїр сяють п'ятьма різними кольорами - синім, зеленим, червоним, жовтим і білим. 
Саме возз'єднання принцеси Оріхіме та її коханого Кенгю японці відзначають ось уже багато століть. Японці вірять, що на Свято зірок виконуються усі бажання. 
Щоб Оріхіме почула ці побажання, їх пишуть на довгих вузьких смужках паперу (тандзаку), прив’язують до різнокольорових ниток та вішають на бамбукові гілки або одразу кидають у воду. Але бажання може не збутися. якщо ніч на сьоме липня буде дощова або хмарна. Оріхіме не зможе перейти річку. Тому на святі маленькі діти співають «Тенка ні нари» ("О, нехай буде хороша погода!"). 
А ще на Танабата неможливо не веселитися. У театрах йдуть п'єси, присвячені нещасним небесним закоханим, в студентських містечках влаштовують концерти та ярмарки, у всіх містах країни запалюються вогні, вулиці заповнюються людьми в традиційних літніх кімоно, а запах святкової їжі з вуличних лотків, що наповнюють площі, зуміє залучити будь-кого. Традиційно Танабата закінчується парадами, танцями та грандіозними феєрверками.
Тож пізно ввечері сьомого місяця сьомого числа знайдіть і ви на небесному килимі яскраве мерехтіння двох зірок - принцеси Оріхіме та її коханого Кенгю - та загадайте своє бажання.
червень
14 червня - Всесвітній день блогера
Сьогодні кожен з нас так чи інакше пов’язаний з віртуальним світом Інтернету. І живучи в цьому віртуальному світі неможливо не зіткнутися з терміном "блогер". А блогосфера, як значна частина Інтернету, вже перетворилась на альтернативне джерело новин, знань, віянь і, навіть, в новий літературний жанр. Блогосфера рясніє блогерами і постійно народжує нових. 
Блогер – не професія, а спосіб життя. Це твердження справедливо і для рядових блогерів, і для тих, хто блоґінгом заробляє. Не дивлячись на відносну молодість цього заняття, блогосфера сьогодні володіє величезним впливом на громадську думку, а ведення блогу із способу самовираження перетворилося на потужний медійний канал.
Історія блогосфери почалася в 1992 році з примітивної веб-сторінки головного розробника Всесвітньої павутини британця сера Тімоті Бернерса-Лі, яку він пристосував для розміщення свіжих новин. І вже через 4 роки ведення блогу перетворилося на досить модне, а головне - корисне заняття. Першовідкривачем стала компанія Pyra Labs. Саме вона надала платформу для мережевих щоденників. Створений розробниками специфічний сайт прямо вказує на його призначення - Blogger.com.
А до міжнародного визнання блогерства доклав своїх зусиль студент Стенфордського університету, блогер на ім’я Ріо Акасака. В далекому 2004 році Ріо обурився тим, що у світі існує вже понад 4 мільйони блогів, є різноманітні всесвітні та міжнародні свята, а Всесвітнього дня блогера не існує. Про це він і написав на своєму сайті та вирішив встановити такий день самостійно. Спочатку День блогера було вирішено святкувати 9 червня, проте вже наступного року урочисту дату перенесли на 14 число. Цей день став свого роду символом дружніх відносин між блогерами всієї планети.
квітень
4 квітня - Всесвітній день щура
відзначається незвичайне свято – Всесвітній день щура, створене для залучення уваги до цієї неординарної тварини і покликане об'єднати шанувальників саме декоративних щурів по всьому світу. Ініціатива належала американським клубам, які таким чином вирішили вшанувати своїх хвостатих улюбленців, декоративних щурів, а потім цю ідею з радістю підхопив і весь світ. Дата 4 квітня була обрана невипадково. Саме в цей день почав свою роботу ratlist – перший інтернет-ресурс, присвячений декоративним щурам. Комусь може здатися дивним, що щурам приділяється стільки уваги, але варто нагадати, що, наприклад, в китайському календарі йому присвячено цілий рік (Рік Щура). І не дарма його вважають дуже розумною і спритною твариною з веселою вдачею і приголомшливою живучістю.
Володіти щуриком просто чудово! Правда, не зрозуміло, хто ким володіє: господар щуром, або щур господарем? Коли вони так підступно заберуться в найглибші надра вашої душі, ви й оком не встигнете повести, як серце ваше вже наскрізь продірявлене. Але не стрілою Амура, а гострими кігтиками і щурячими зубками!
Історія замовчує щодо того, хто ж конкретно першим приніс маленький хутряний клубочок з якогось віварію до себе додому. Хотілося б думати, що це був молодий вчений, романтик, мрійник і ентузіаст. Або старенький бородатий професор – обмотаний картатим шарфом, в капелюсі-казанку і неодмінно у величезних рогових окулярах! У будь-якому випадку, справа ця була у Великобританії. Саме Велику Британію вважають «батьківщиною» декоративних щурів, хоча вони з'явилися набагато раніше.
Декоративний щур відрізняється від дикого тільки тим, що виведений в лабораторних умовах, в неволі, в "-енному" поколінні. Це означає, що він розумний, як дикий щур і ласкавий, як домашня тваринка, в них повністю відсутня агресія. Бережіть своїх щуриків. Бо на жаль, як нащадки піддослідних тварин, вони мають більш слабкий імунітет, ніж дикі; бояться холоду і схильні до багатьох захворювань.
А ще – отримуйте від них задоволення! Ваша любов повинна бути взаємною, відданою, інакше заводити щура просто не має сенсу. Щур не іграшка для дитини, не розвага для розгульної компанії. Незалежно від екстер'єру, забарвлення, статі і віку, це маленька істота з великим люблячим серцем.
ПАМ’ЯТАЙТЕ, ТВАРИНИ - ТВОРІННЯ БОЖІ!
День Водяника (або Водяного, "пробудження Водяного", "частування Водяного", "Водопілля","криголам", "Свято рибалок") - це старовинне язичницьке свято, яке з давніх-давен відзначали племена східних слов'ян. Як і всі язичницькі свята цей звичай також присвячений певному явищу природи - початку розливу річок (криголаму), що за народними повір'ями пов'язано з пробудженням Водяника.
"Водяник - втілення водяної стихії в образі водяного царя. Уявляється в образі старого довгобородого діда, який панує над Русалками... Водяник міг показуватися людині у вигляді сома, щуки або іншої риби. Неодмінним атрибутом Водяника, як і грецького Посейдона та римського Нептуна, є тризуб, котрим він вибиває із землі прісну джерельну воду, щоб живити рослинність" (Г.Лозко "Українське язичництво").
Давні слов'яни добре знали, що без води все живе на землі гине. Ось чому воді відводиться найважливіше значення в традиціях, звичаях, обрядовості. Наші предки були впевнені, що від Водяника залежать багато сфер життя людини: від удачі рибалок до долі тих, хто живе біля води або просто знаходиться поруч з водоймою. Господар вод ревниво стежить за своїми володіннями і вимагає дотримання певних законів і правил при лові риби, сплаві лісу, купанні, пересуванні на плавзасобах. Він не терпить гучних людей і базік, на дух не переносить, коли поблизу води поминають лісовика, ведмедя, зайця, попа і Бога. Він може порвати або сплутати рибальські сітки, якщо вони в’язані у свята або погано полагоджені. Будучи не.в настрої, може розігнати рибу, поламати вудки, вкрасти весла. Рибалки, знаючи це, здавна задобрюють Водяника - плескають у воду вино, кидають крихти хліба і тютюн, примовляючи:
«На тобі табачку та хлібного посипання,
а нам дай побільше рибки».
Тож, ближче до дня народження духу води - 3 квітня - можна вже і частування приносити, і звертатися з проханнями. Бо вважається, що задобрений Водяник (який взагалі то є духом, ворожим для людини) після "задобрювання" і "частування" стане милостивішим і буде давати рибалкам добрий улов, врятує їх від бурі і потоплення.
БЕРЕЗЕНЬ
"Всесвітній день водних ресурсів"
Вода - це кров Землі, а ріки це її судини. Вона втамовує спрагу, дає продукти харчування і може служити транспортним шляхом. Вода - сама дивна, та сама поширена природна сполука - джерело життя. Вода - невід'ємна умова існування, здоров'я та активної діяльності людини.
Чим більше вчені вивчали природу води, тим більше переконувались в оригінальності її поведінки та властивостей, в нових, не до кінця вивчених її структурних особливостях.
"Вода! Її живильна сила,
Дала нам силу і тепло,
Вона життя у нас вселила,
Принесла у життя добро".
Марія Ісаєва
Вода вкриває майже три чверті поверхні Землі. Недарма космонавти розповідають, що наша планета з навколоземної орбіти здається зеленкувато-блакитною. Це колір морської води. До речі, синій колір моря, як і синява неба, пояснюється властивостями сонячних променів.
Нехай кожна людина задумається, що вона зробить для того, щоб зберегти на Землі цей безцінний дар - воду.
花見 (Ханамі)
"Під час квітування сакур
горам краси не додасть
навіть ранкова зоря"
(Мацуо Басьо)
Японська сакура - відомий символ Японії та японської культури. Хаара (весна) - час цвітіння японської сакури, з якою пов'язане одне з найкрасивіших свят Країни Вранішнього Сонця - Ханамі ("милування квітучою сакурою").
Традиція ханамі виникла в Японії при імператорському дворі в епоху Хейан (794-1185). В ті часи тільки японські аристократи проводили свій час під квітучою сакурою, насолоджуючись легкими напоями, музикою та іграми. За часів імператора Сага, знаменитого поета і каліграфа, при дворі в Кіото стали проводити свята милування сакурою, що представляють собою відпочинок під квітучими деревами. Надалі, період цвітіння сакури став оспівуватися в поезії, музиці. Саме в цей період пишуться поеми, що вихваляють прекрасні витончені квіти японської вишні, в яких бачили метафору всього життя: її непостійність, ефемерність і швидкоплинність. Це і було початком ханамі.
Спочатку цей звичай милування сакурою і споглядання її тонкої краси поширювався тільки на еліту і імператорський двір. Незабаром він став популярним серед самураїв, а з початку періоду Едо - і серед простих людей. У ті часи розквітла сакура була символом врожаю, її цвітіння сповіщало про початок сезону посадки рису.
За часів династії Токугава по всій Японії висаджували вишневі дерева для того, щоб поширити і зміцнити традицію святкування ханамі. У період феодалізму квітуча сакура стала символом самураїв і коду, відповідно до якого вони вели своє життя. У XIX столітті в епоху реформ Мейдзі вишневі дерева, що стали символом феодалізму, за наказом імператора стали вирубувати. Однак через деякий час традиція милування квітами сакури відродилася знову, ставши в Японії однією з найулюбленіших.
Ханамі не є офіційним святом в Японії. У японському календарі немає ні національного свята, ні спеціальних святкових або вихідних днів, пов'язаних з цим чудовим природним дивом. Але психологічно це, безперечно, свято, як для самих японців, так і для численних іноземних туристів. 
За офіційну точку відліку початку цвітіння сакури прийнято вважати час розпускання перших квіток на сакурі, яка зростає в стародавньому буддійському храмі Ясукуні в Токіо. Як тільки перші рожеві квітки з'являються з бутонів, метеорологічні служби відразу сповіщають про початок цвітіння сакури в цьому році. 
Під час цвітіння сакури в Японії всі прагнуть туди потрапити, побачити і насолодитися скороминущістю весняної краси. Милуватися квітами йдуть великою компанією, яка може складатися як з членів родини, так і з друзів, родичів, колег по роботі чи навчанню. Сотні людей розстеляють на землі, газонах парків килимки, ковдри або циновки і влаштовують веселі пікніки. Зазвичай із собою приносять їжу, саке та інші напої, або купують у наметах розташованих неподалік. Заради цього феєричного видовища створюються міські сади і всілякі парки, підлаштовуються святкові та вихідні, що б якомога більше людей побачило цю яскраву, надихаючу красу квітучих дерев. Період цвітіння відносно короткий, тому цвітінням сакури милуються і у денний, і у вечірній час. 
Вечірній огляд сакури неймовірно популярний: після 6 години вечора дерева дуже вміло підсвічені, і прогулянка в такій атмосфері наповнена романтизмом і деяким таїнством. Але, відверто кажучи, усамітнитися в тиші немає ніякої можливості — навколо маса народу!
Зважаючи на те, що Японія значно простягається з півночі на південь, то на півдні Японії (острови Кюсю та Окінава) сакура зацвітає вже в лютому. До речі, ще в більш північних районах є такі «теплі оазиси», де алеями сакури можна помилуватися вже із середини лютого. Одним з таких «оазисів» є містечко на півострові Ідзу, приблизно в трьох годинах їзди від Токіо. В древніх столицях Японії, Кіото і Нара, та прилеглих до них префектурах самий розквіт сакури припадає приблизно на перші десять днів (до двох тижнів) квітня. До середини квітня — початку травня «хвиля» квітучої сакури поширюється далі на північ острова Хонсю. У перші травневі дні розкішні парки та алеї сакури радують око мешканців північних префектур Японії (Акіта, Івате, Аоморі). Приблизно в десятих числах травня цвітінням сакури, нарешті, можуть насолодитися і жителі острова Хоккайдо.
Цвітіння сакури вважається японською національною подією. Рожевий колір в Японії - це символ свята весни, пробудження природи, початку життя. Крім того, японська сакура - традиційний символ жіночої молодості та краси. Зображення квітки - п'ятилистника - символізує п'ять головних побажань: удачу, благоденство, довголіття, радість і мир. А ще, за старовинною японською легендою,
милування квітучою сакурою
продовжує життя до ста років.
лютий
"Масляна по-німецькі"
За старих часів приводом для карнавалу вважали лише перехід від зими до літа. Перед Мишастою середою підводили підсумок ділових та фінансових відносин. Початок посту відчували завдяки радикальній зміні правил харчування. На час посту, який повинні дотримувати всі, крім жінок на останніх місяцях вагітності, старих і хворих, потрібно було відмовитися від м'яса тварин, яєць, молока, сиру, олії і т.і.
Тому найбільш радісними подіями (наприклад, „Жирний четвер”) карнавалу були ситна їжа і питво напередодні посту. Якщо в далекі часи багато їли і пили тільки в Карнавальний вівторок, то пізніше ця традиція поширилася і на Рожевий понеділок, а потім і на суботу, яку називають Смальцевою. Продовольчими приготуваннями звичайно займаються в Жирний четвер.
Сьогодні Карнавал проходить інакше, ніж у період його первісного розквіту 500 років тому. Але як і раніше це улюблене свято в Німеччині. Рожевий понеділок і Карнавальний вівторок - офіційні вихідні дні.
"Масляна по-німецькі"
Цього тижня Німеччина (так як і ми) святкує Масляну!!! Особливо яскраво, колоритно, по-народному відзначають Масляну неділю в містах Кельні, Майнці та Дюссельдорфі.
Перед початком великого посту проводять карнавал. Це грандіозне свято походить з середньовіччя і зберігає елементи язичництва. Під час і напередодні карнавалу дозволено усе, що зазвичай є строго регламентованим. Це свято повної розкутості, переодягань та перевтілень.
Тому найбільш радісними подіями (наприклад, „Жирний четвер”) карнавалу були ситна їжа і питво напередодні посту. Якщо в далекі часи багато їли і пили тільки в Карнавальний вівторок, то пізніше ця традиція поширилася і на Рожевий понеділок, а потім і на суботу, яку називають Смальцевою. Продовольчими приготуваннями звичайно займаються в Жирний четвер.
Сьогодні Карнавал проходить інакше, ніж у період його первісного розквіту 500 років тому. Але як і раніше це улюблене свято в Німеччині. Рожевий понеділок і Карнавальний вівторок - офіційні вихідні дні.
Карнавал, як правило, відкривають в неділю дитячим ходом. Потім у понеділок і у вівторок проводять костюмований парад дорослих. Протягом двох днів по вулицях у супроводі оркестрів їдуть машини з декораціями, з них люди в карнавальних костюмах кидають у юрбу глядачів пригорщі солодощів.
У Мишасту середу життя знову входить у звичне русло. Лише влаштовані у вітринах магазинів експозиції фотознімків, що змагаються в кількості і розмаїтості знятих персонажів: наполеонівські солдати, мушкетери, блазні, королі, клоуни, відьми, - нагадують про відшуміле свято.
В основі свята лежить традиційний японський новий рік, що відзначався за місячно-сонячним календарем. За легендою, саме в цей день - перший день першого місяця - у 660 році до нашої ери престол посів легендарний перший монарх Дзімму, міфічний праправнук синтоїстської богині Аматерасу, котрий і започаткував відтоді безперервну династію. Свято почали відзначати наприкінці ХІХ ст., в епоху Мейдзі (1867-1912) як День заснування імперії, щоб підкреслити божественне походження японської імператорської сім’ї. 
Спочатку свято називалося Кігенсецу (День заснування імперії) і асоціювалося з радикально правими ідеями довоєнного імперіалізму і націоналізму. Після капітуляції Японії у Другій світовій війні та її подальшої окупації союзними військами, День заснування імперії було скасовано окупаційним урядом в 1948 році, як частина ідеологічної системи країни. 
Після відновлення незалежності Японії різні політичні сили виступали з пропозицією повернутися до святкування Дня заснування імперії. Але у зв'язку з тим, що концепція свята не відповідала новій конституції Японії і сучасним принципам демократії та свободи, уряд вирішив дати святу нову назву - Кенкоку кіненбі, що буквально означає "день заснування держави". У 1967 році свято було відновлено. 
На відміну від Кігенсецу, сучасний День заснування держави відзначається досить тихо, без грандіозних і видовищних заходів минувшини. Більшість японців вивішує державні прапори на дверях свої будівель, а різні політичні сили проводять засідання або мітинги "за" чи "проти" свята. Члени імператорської сім'ї виступають з вітаннями японській нації з нагоди цього дня. Наразі свято позбавлене прямого посилання на могутність імператора і вважається днем, коли всі громадяни можуть вільно висловлювати свою любов до батьківщини.
«Пам'ятати про день заснування держави, виховувати любляче країну серце» -
такий девіз-гасло, визначений для Дня заснування держави.
Зима на японському острові Хоккайдо дуже сувора і сніг лежить усю зиму. Мабуть тому саме тут і виникло це нове свято - Сніговий фестиваль (Юкі мацурі). А почалося все в 1950 році з простого шкільного свята, на якому старшокласники однієї із шкіл Саппоро в парку Оо-дорі встановили шість снігових фігур тварин. Це справило таке враження на перехожих, які спостерігали за роботою, що з тих пір жителі міста щороку на початку лютого стали споруджувати фігури зі снігу та льоду.
Спочатку свято було відоме тільки японцям, але після XI Зимових Олімпійських ігор 1972 року в Саппоро фестиваль набув всесвітньої популярності. А починаючи з 1974 року в рамках свята почали проводити Міжнародний конкурс скульптур зі снігу та льоду.
Сніговий фестиваль організовується одночасно в трьох районах Саппоро: в парку Оо-дорі, на стадіоні Цудому та на головній вулиці Сусукіно. Щороку у фестивалі беруть участь від 25 до 30 команд з різних країн світу. Учасниками змагань були навіть команди з Гавайських островів та Південно-Східної Азії, де ніколи не буває снігу.
Встановлюються більше трьох сотень снігових та льодових фігур, що в більшості своїй повторюють знамениті японські та зарубіжні архітектурні споруди - палаци, замки, храми, башти тощо. Зазвичай на це зимове свято збирається біля двох мільйонів глядачів з усього світу.
Окрім захоплюючого процесу споглядання снігових скульптур гості цього зимового заходу можуть покататися з гірок, продегустувати японські ласощі, послухати музику, подивитися на яскраві вистави та самі долучитися до цього нереального світу крижаних шедеврів, взявши участь у конкурсі на кращу скульптуру.СІЧЕНЬ
17 січня - День дитячих винаходів
Як йдеться у мудрому вислові – усе геніальне просто. А що може бути простішим, і водночас – геніальнішим, ніж дитяча думка, народжена в голові дитини ідея. Мало хто знає, що прості на перший погляд і такі потрібні та важливі речі, якими люди користуються щодня, є винаходом дітей. Це і морозиво, і хутряні навушники, і водні лижі, шрифт Брайля, рукавички без пальців, паперові пакети з квадратним дном і навіть калькулятор.
З огляду на незаперечні факти дитячої винахідливості, в міжнародному середовищі виникла ідея щорічного проведення 17 січня Дня дітей-винахідників.
Цей день вибрано в якості свята геніальних дітей не випадково. 17 січня народився відомий американський дипломат, державний діяч, вчений і, як виявилося, великий винахідник – Бенджамін Франклін.
Свій перший супервинахід маленький Бенні презентував у 12 років. Це були ласти, правда, вони надягалися не на ноги, а на руки. І на цьому він не зупинився, а продовжив займатися винаходами. До речі, саме йому належить робота по доведенню електричного походження блискавки, а також розробка проекту блискавковідводу, саме Франклін запропонував для електрично заряджених станів позначення «+» і «-», висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував справжнє «електричне колесо», яке оберталося під дією електростатичних сил, винахідливий Бенджамін вперше здійснив вибух пороху за допомоги електричної іскри. Були в його колекції і більш безпечні винаходи, наприклад: крісло-гойдалка, малогабаритна піч для будинку, що отримала назву "піч Франкліна", біфокальні лінзи для окулярів і багато іншого.
Але повернемося до винаходів дітей. Юний співвітчизник Франкліна, 13-річний Бенні Бенсон у 1926 році відправив свій ескіз на конкурс Державного прапора Аляски. Синій колір, який символізує небо і офіційну квітку штату - незабудку, зображення сузір'я Великої Ведмедиці і Полярної зірки привели хлопчика до перемоги. Безсумнівно, прапор Аляски і сьогодні виглядає дуже стильно.
Сучасні снігоходи витісняють традиційний північний спосіб пересування - собачі упряжки. А перший снігохід на гусеничному ходу зібрав у 1922 році 15-річний канадець Жозеф-Арман Бомбардьє зі старого батьківського «Форда».
Але повернемося до винаходів дітей. Юний співвітчизник Франкліна, 13-річний Бенні Бенсон у 1926 році відправив свій ескіз на конкурс Державного прапора Аляски. Синій колір, який символізує небо і офіційну квітку штату - незабудку, зображення сузір'я Великої Ведмедиці і Полярної зірки привели хлопчика до перемоги. Безсумнівно, прапор Аляски і сьогодні виглядає дуже стильно.
Сучасні снігоходи витісняють традиційний північний спосіб пересування - собачі упряжки. А перший снігохід на гусеничному ходу зібрав у 1922 році 15-річний канадець Жозеф-Арман Бомбардьє зі старого батьківського «Форда». 
У 1930 році 16-річний Джон Ніссен з Айови зібрав незвичайну річ - на залізний каркас натягнув за допомогою гумових амортизаторів армійський брезент. Це стало прототипом спортивного батута. Незабаром, батути почали встановлювати в скаутських таборах, де вони викликали неабиякий захват.
А ось англієць Сем Хьютон отримав патент на винахід уже в 5-річному віці. Його ідея зробити мітлу з двома насадками для прибирання великого і дрібного сміття пройшла суворий процес патентування, і тепер Сем офіційно є винахідником, а авторське право на виробництво такої мітли захищено законом.
Ярослав Троян із Умані розробив систему спостереження за лісовими пожежами: "Все почалось з того, що я побачив у новинах, як бабуся, задихаючись від диму, розповідала, що у неї від задухи сильно страждають кури. Я створив авіамодель (її лісник запускатиме у повітря щоранку) та дві системи, які до неї приєднуються: одна записує відео, інша - транслює у реальному часі на комп'ютер". Авіамодель підніметься на 150 метрів зніме те, що відбувається внизу, охоплюючи площу 10 кв. км, та опуститься прямісінько під ноги ліснику. На все це піде 5 хвилин. Наразі для виявлення пожежі, МНС піднімає у повітря літак, проте це дорого. А ця модель дешевша інших безпілотних систем. 
Самуїл Кругляк - десятикласник з Кіровоградської області, запропонував спосіб отримувати електроенергію з штучно іонізованої хмари, на яку впливає сильне електричне поле, випромінюване іонізуючою вежею. А головне, що собівартість цієї електроенергії становитиме всього три копійки.
Все це – дитячі фантазії і мрії про те, як зробити наше життя ще простіше і зручніше. Кожен рік дитяча думка трансформується в більш ніж півмільйона винаходів для смартфонів і планшетів, програм для роботів і техніки. Зараз простору для винаходів безліч. День дитячих винаходів є підтвердженням того, що дитяча думка набагато креативніше, ефективніше і важливіше.
Тож зі святом вас, юні винахідники та невгамовні фантазери. Нехай сьогоднішній день буде сповнений усмішками, запальною музикою та веселими жартами, адже саме завдяки вам — маленьким геніям науки — і вашим різноманітним талантам людство отримало силу-силенну корисних і таких потрібних усім винаходів.
Всесвітній день Бітлз
«Бітлз» («The Beatles») - єдина група в усьому світі, яка удостоїлася честі мати свій міжнародний день. За рішенням ЮНЕСКО, починаючи з 2001 року, 16 січня став днем вшанування групи у всьому світі. 
Чому саме 16 січня? На цю дату довелося відкриття на Метью-стріт (Ліверпуль) в 1957 році нового клубу «The Cavern» («Печера»), на сцені якого виступили дуже молоді і нікому не відомі Джон Леннон, Пол Маккартні і Джордж Харрісон. На користь 16 січня говорить ще один факт з біографії колективу. В цей день у 1964 році журнал «Cashbox» помістив пісню «Хочу тримати тебе за руку» на першу сходинку хіт-параду, тому що всього за 10 днів сингл розійшовся мільйонним тиражем. Два рази в творчій біографії групи зустрічається одна й та сама дата - чим не привід відзначати Всесвітній день «Бітлз» 16 січня?!
Хто ці музиканти, на честь яких заснований міжнародний день? 
«Бітлз» - це група, що складалася з чотирьох учасників. Джон Леннон (1940-1980) і Пол Маккартні (нар. 1942) - її засновники. Трохи пізніше до них приєднався Джордж Харрісон (1943-2001). Останнім, років через два, колектив поповнив Рінго Старр (1940-2012). Можна додати, що іноді у складі групи виступали ще троє музикантів - Джиммі Нікол, Стюарт Саткліфф і Піт Бест, але легендарною "Ліверпульською четвіркою" стали учасники перераховані вище. У такому складі група проіснувала 7 років: з 1963-го, коли до них прийшла світова слава, по 1970 рік. Спільно було випущено 13 альбомів, до яких увійшли 211 пісень і кожна з них ставала хітом.
Всесвітнє божевілля почалося після виходу в 1963 році пісні «Хочу сподобатися тобі» («Please Please Me»). По всьому світу було продано 1 мільярд її записів, нікому більше це не вдавалося. Існують й інші їх рекорди, які не побиті донині. Ця чудова четвірка дійсно гідна власного свята, такого як Всесвітній день «Бітлз». 
В Америці сингли групи 20 разів займали перші місця в списках хітів. Для порівняння: сингли їх кумира, офіційно визнаного найуспішнішим співаком - Елвіса Преслі - займали перший рядок 18 разів. Дебютний альбом «Бітлз» 62 тижні перебував у десятці найбільш продаваних у світі. І тільки через 50 років рекорд був побитий: альбом співачки Емелі Санде протримався 63 тижні. 
І до і після цього музичного колективу було багато популярних і успішних виконавців. Але жоден з них не дотягував до ліверпульської четвірки, тому що «Бітлз» - це не просто група, це епохальна явище планетарного масштабу. Без перебільшення в 60-70-х роках ХХ століття абсолютно у всіх країнах світу сотні тисяч людей жили цією четвіркою, ловили кожне їхнє слово, копіювали кожен жест, сміялися жартам, ридали під сценою і творили інші безумства. Це явище навіть отримало назву "бітломанія". 
У світі вже давно прийнято вважати цю команду не просто великою музичною групою, але і самим справжнім явищем, причому не тільки культурного характеру. Для багатьох «Бітлз» сенс життя, релігія, орієнтир у житті. Слава цієї групи така, що і зараз, через 47 років після офіційного розпаду, вони стають кумирами підростаючих поколінь. Всесвітній день «Бітлз» - заслужена данина пам'яті колективу, який, за словами того ж Леннона, на піку своєї слави був популярнішим Ісуса Христа. 
За багатьма показниками четвірка з Ліверпуля і донині залишається на недосяжних висотах. Якщо не враховувати справжню любов до них мільйонів людей, які належать до кількох поколінь, і їх внесок до світової музичної культури, то тільки за перерахованими вище рекордами чудова четвірка заслуговує свого особистого свята, встановленого ЮНЕСКО.
Кожні 15 секунд десь у світі грає пісня
The Beatles.
День повноліття, або Сейдзін-но хі - свято Японії, яке щороку відзначається у другий понеділок січня. Воно присвячено всім громадянам країни, кому в минулому році виповнилося двадцять років...
Офіційно День повноліття став святковим днем в 1948 році. До цього ж церемонія посвяти в доросле життя проходила не публічно, а в місцевому храмі або тихо в колі сім'ї. Спочатку День повноліття відзначався 15 січня і, природно, що часто святковий вихідний потрапляв на середину тижня. Всього лише один день з такої нагоди — це дуже мало, і, крім того, у молоді існує традиція на День повноліття повертатися в рідне місто в батьківський дім і святкувати повноліття разом з рідними і друзями дитинства.
Тож в 1998 році був прийнятий закон, за яким з 2000 року свято перенесли з фіксованої дати на другий понеділок січня. Молодь отримала законні три дні на святкування, а всі японці стали називати день «щасливим понеділком».
У День повноліття всі, кому в минулому році виповнилося 20 років, приймають поздоровлення і напуття на спеціально організованій церемонії. Дівчата, як правило, вбираються у кімоно яскравих забарвлень з довгими рукавами, так звані фурісоде (зимовий варіант кімоно). Завершують дівочий наряд традиційні дзорі і маленька сумочка.. Юнаки зазвичай надягають святкові чорні костюми, хоча в останні роки багато хто віддає перевагу чоловічому кімоно. 
За традицією Сейдзін-но хі хлопці та дівчата відвідують храм, щоб постати перед своїми небесними покровителями в новому вигляді. Бажання, написані і прикріплені в храмі, обов'язково збудуться. Міська влада влаштовує урочисті збори для новоспечених дорослих і сам голова місцевої адміністрації проводить сейдзін сікі - "церемонію дорослих людей". Молоде покоління вітають місцеві знаменитості - бізнесмени, актори, спортсмени та вручають їм пам'ятні подарунки. 
Пройшовши церемонію Сейдзін-но хі, двадцятирічні японці стають повноцінними членами суспільства та отримують усі права та обов'язки дорослих: несуть повну відповідальність перед законом, на них поширюється трудове законодавство, вони отримують право брати участь у виборах, проводити фінансові операції. Вони повністю виходять з-під батьківської опіки. Тож не дивно, що головні герої свята воліють у цей день "відірватися" з друзями на яскравій вечірці. Вони відвідують спеціальні розважальні програми, атракціони та дають повну волю своїм святковим почуттям.
ГРУДЕНЬ
Нас чекає насичений подіями рік. Але у багатьох випадках вони таки дадуть позитивні результати. Так чи інакше, протягом року нас чекають переміни - ми щось втратимо, але при цьому здобудемо набагато більше (і не обов'язково матеріального!).
Бажаємо щастя, здоров'я, наснаги,
Багатства, надії, тепла,
Щоб кожну хвилину у вашому серці
Любов нескінченна жила!
Новий рік запалює на небі нові зірки! Вітаємо Вас з новими надіями, новим щастям, новими починаннями, новими ідеями і можливостями! Нехай усе, про що Ви мріяли, здійсниться. Нехай Вогняний Півень приносить тільки приємні сюрпризи.
10 грудня - Всесвітній день футболу
За рішенням Організації Об'єднаних Націй 10 грудня оголошено Всесвітнім днем футболу. Адже сьогодні в цю гру грають у всьому світі більше 120 мільйонів професійних гравців і незліченна кількість любителів - на дворових майданчиках, вулицях, пляжах... За кількістю гравців і глядачів у більшості країн футбол - гра номер один. Чому ж ми закохуємося у футбол? 
Хороший футбол - красива і складна гра. Ці дві якості між собою нерозривно пов'язані. Витонченість, атлетизм і швидкість переміщення гравців по полю неймовірно красиві. Ось чому нас захоплює футбол та займає так багато місця в наших серцях. Саме тому ООН вирішила віддати шану усім справжнім шанувальникам цієї найдавнішої гри в м'яч, щоб ми змогли насолодитися всією красою та значимістю такого явища, як футбол.
На 90 хвилин кожного з матчів світового кубка усі континенти об'єднуються в одному слові - ФУТБОЛ. Він популярний майже у всіх країнах світу. Причому це вже не тільки забава, гра, але й відображення національних характерів. Скільки країн і народів, стільки і стилів гри. 
День футболу покликаний об'єднати і футболістів, і фанатів, так відданих своїм кумирам поля. Кожного разу вони із завмиранням серця вболівають за свою команду. І тоді вже всесвітня популярність футболу не здається дивною.
Футбол — улюблена гра мільйонів людей на Землі.
Адже для багатьох сучасних людей футбол став стилем життя, професією або головним захопленням у житті. Всесвітній день футболу об'єднує всіх їх. Зазвичай 10 грудня проводяться товариські зустрічі професійних команд, збірних країн, регіонів, міст, шкіл. Тож, якщо в тебе є друзі, які захоплюються футболом, неодмінно привітай їх із Всесвітнім днем футболу та побажай нових перемог та голів у ворота суперника.
ЛИСТОПАД
21 листопада - Всесвітній день вітань
Всесвітній день вітань (World Hello Day) відзначається щорічно 21 листопада. Його головна мета — звернути увагу широкої громадськості на важливість особистого спілкування для збереження миру. Адже щире та доброзичливе спілкування може вирішити практично будь-які конфлікти.
Свято привітань з’явилося в 1973 році в самий розпал холодної війни, у відповідь на конфлікт між Єгиптом і Ізраїлем. На знак протесту проти посилення міжнародної напруженості два брати-американці Майкл та Брайан Маккомак зробили простий, але ефективний вчинок на захист миру - відправили листи-вітання, в яких містилася позитивна інформація, викладена з гостинністю і доброзичливістю, у всі кінці світу. Вони нікому не нав’язували своїх ідей боротьби за мир в усьому світі. Вони лише просили адресата привітати ще хоча б чоловік десять... Дивно, але ідея охопила всю планету. Вона була підтримана і керівниками держав, і простими людьми, так що свято відразу стало світовим.
Сьогодні більше 140 країн світу беруть участь у цьому святі-грі. Зміст святкування цієї дати полягає в тому, щоб протягом дня від усієї душі привітати не менше 10 незнайомців. Зробити це можна по-різному. Як вам завгодно. Головне — щирість.
І хоча у кожного народу є свої, історично сформовані, звичаї вітати один одного, але міжнаціональний етикет, по суті, однаковий — при зустрічі, традиційно, люди бажають одне одному добра та здоров'я, благополуччя та успіхів у справах.
Тому сьогоднішнє свято — це ще один прекрасний день для дружніх привітань, побажань миру і добра, радісних емоцій та гарного настрою. Приєднуйтесь і ви до цього чудового і доброго свята, свята радісних емоцій і гарного настрою! Відправте своїм близьким, друзям та зовсім незнайомим людям з різних країн світу, самих різних національностей, віку, професій, матеріального достатку (хоча б за допомогою Інтернет) позитив - радісні емоції, веселі смайлики, дружні привітання!!! Світ навколо стане кращим, якщо ми будемо дарувати один одному радісні емоції й гарний настрій і не тільки 21 листопада, а й щодня!
В День всесвітнього вітання
Шлю всім щирі побажання:
Сто разів за день щодня
Усміхнутися - й причини,
Щоб були. А ви - щасливі!
Всесвітній день юзабіліті (World Usability Day) відзначається юзабіліті професіоналами по всьому світу з 2006 року (в Україні з 2010 року). Його мета - показати користувачам цінність простого і зручного дизайну. Під гаслом "Зроби простіше!" щороку у другий четвер листопада по всьому світу проходять конференції присвячені юзабіліті. Вони привертають нашу увагу до невід’ємної частини успіху будь-якого проекту: простота у використанні - зручність - практичність.
Дослівно юзабіліті (usability) перекладається як практичність, зручність і простота у використанні. Фахівці з юзабіліті невпинно працюють над тим, щоб максимально врахувати той необхідний ряд факторів, який підходить найбільш широкому загалу людей та зробити свій продукт не просто успішним, але й популярним. 
Зручні у використанні і такі вже звичні речі - електричний чайник, комп’ютерна миша, настільна лампа, дистанційний пульт, меню і система навігації сайту, інтерфейс програмного забезпечення - все це, не в останню чергу, стало таким простим і зручним у використанні завдяки професіоналам юзабіліті. Ці зрозумілі та зручні технології роблять життя кожного з нас простіше та підвищують його якість в будь-якій частині світу.
ЖОВТЕНЬ
День тещі
"Я заздрю біблійному Адаму, бо в нього ніколи не було тещі!"
Теща — це не поклик.
Теща — це від Бога.
Доля простелила
iй оцю дорогу.
Нехай про них затято
Складають анекдоти.
На світі тещ багато.
Та от такої вам не мати...
Тож зичу, як зять, що Вас поважає
Хай смуток Ваш дім завжди обминає.
Здоров’я, любовi, щасливоi долі!
До ста i ще далі, без горя й печалі!
7 жовтня - Всесвітній день усмішки
"Усмішка - це поцілунок душі"
Біля витоків свята стоїть тоді ще простий, нікому не відомий художник Гарві Белл (1921-2001), що писав звичайні картини і нічим особливо не відрізнявся від сотні таких же творчих людей. У 1959 році він заснував власну рекламну фірму. І, звичайно, ніхто і ніколи б не дізнався про існування такого художника, якби не Його Величність Випадок.
Усміхнена жовта пика настільки полюбилася публіці, що на честь веселого смайлика та його автора й вигадали це особливе свято, що вперше відзначили в 1999 році. Девізом свята стала фраза: «Зроби добру справу. Допоможи хоча б одній людині усміхнутися».
День тещі
"Я заздрю біблійному Адаму, бо в нього ніколи не було тещі!"
(з народного гумору)
Це свято ще не отримало статусу офіційного, але з кожним роком стає все більш популярним. Свято тещі відзначається кожної четвертої неділі жовтня, в основному, в США та деяких країнах Латинської Америки і Європи. Традиція відзначати День тещі (Mother-In-Law Day) зародилася в Сполучених Штатах спочатку як жарт, але згодом свято прижилося і стало поширюватися в інших англомовних країнах.
Як свідчить ряд джерел, ця неформальна подія стала відзначатися з 1934 року з «легкої руки» редактора однієї з американських газет штату Техас. Якось він жартома зауважив, що День матері існує, а теща – це “друга мама” і вона теж заслуговує на своє "професійне" свято.
Цей жарт прижився. Спочатку День тещі святкували навесні, але потім його дата перемістилася на четверту неділю жовтня. Традиційно він відзначається в сімейному колі, адже це дуже корисне свято. Воно покликане налагодити відносини між двома важливими членами сім’ї, тещею і зятем, чия ворожість один до одного давно стала приводом для анекдотів.
Тому, якщо ви (чоловіки) хочете бачити в особі тещі друга і помічника, пам'ятайте, що перед вами справжня жінка, яка виховала для вас дорогоцінний скарб – вашу дружину, яка навчила її бути чудовою господинею, вірною дружиною і дбайливою матір'ю. А головне - не скупіться на компліменти і подарунки своїй тещі, будьте уважні і доброзичливі по відношенню до неї, поставтеся до цієї жінки з повагою і належною пошаною.
Теща — це не поклик.
Теща — це від Бога.
Доля простелила
iй оцю дорогу.
Нехай про них затято
Складають анекдоти.
На світі тещ багато.
Та от такої вам не мати...
Тож зичу, як зять, що Вас поважає
Хай смуток Ваш дім завжди обминає.
Здоров’я, любовi, щасливоi долі!
До ста i ще далі, без горя й печалі!
7 жовтня - Всесвітній день усмішки
"Усмішка - це поцілунок душі"
(Мінна Антрім)
В першу п'ятницю жовтня у світі відзначається чудове свято — Всесвітній день усмішки, або Міжнародний день посмішки-смайлика.
Біля витоків свята стоїть тоді ще простий, нікому не відомий художник Гарві Белл (1921-2001), що писав звичайні картини і нічим особливо не відрізнявся від сотні таких же творчих людей. У 1959 році він заснував власну рекламну фірму. І, звичайно, ніхто і ніколи б не дізнався про існування такого художника, якби не Його Величність Випадок.
Одного дня до пересічного майстра звернулися працівники державної компанії взаємного страхування життя «State Mutual Life Assurance Company of America» з проханням намалювати їм цікавий логотип. Гарві взявся за роботу і невдовзі зобразив смішну жовту пику з оченятами і усміхненим ротом. Назвав свій шедевр "смайликом" і передав його замовникам, отримавши за роботу всього 45 доларів.
Успіх такої «візитки» перевершив всі очікування. Клієнти компанії були в захваті від нововведення — буквально через кілька місяців було випущено більше десяти тисяч значків! Вже за місяць тільки лінивий не мав у себе зображення смайлика. А вони були всюди: на одязі, сірниках, візитівках, бейджах, поштових марках, календарях...
Усміхнена жовта пика настільки полюбилася публіці, що на честь веселого смайлика та його автора й вигадали це особливе свято, що вперше відзначили в 1999 році. Девізом свята стала фраза: «Зроби добру справу. Допоможи хоча б одній людині усміхнутися».
В 70-х роках ХХ століття Гарві Белл на офіційному рівні узаконив усміхнене обличчя зі своїми ініціалами на додачу.
Офіційним спонсором Всесвітнього дня усмішки із 2001 року виступає створена після смерті Гарві Белла організація — World Smile Foundation (Всесвітня корпорація посмішки). Очолює її син художника - Чарльз. В організації кажуть, що прибуток компанії йде тільки на оплату податків і на благодійну діяльність.
Смайлик вже давно перестав бути комерційним символом, а став інтернаціональним символом гарного настрою і усмішки.
У наш час смайлик став дуже популярним в інтернеті. Його активно вставляють в пропозиції, щоб зобразити свої емоції при написанні електронних листів, листівок і просто в чаті.
Усмішка - це символ настрою, відображення внутрішнього світу кожної людини. З її допомогою можна зачаровувати, просити, переконувати. Вона допомагає в будь-яких життєвих ситуаціях, приваблює до себе людей. Усмішка - двигун людських відносин. Без неї світ дійсно був би похмурим і сірим. Саме тому ми відкрито і при будь-якій можливості демонструємо її. Тож, як говорив знаний барон Мюнхгаузен:
"УСМІХАЙТЕСЯ, ПАНОВЕ, УСМІХАЙТЕСЯ!"
4 жовтня - Всесвітній день тварин
Щогодини з лиця Землі зникають безповоротно три види тварин.
Щодня зникає безповоротно більше 70 видів фауни і флори.
За 25 останніх років біологічне різноманіття Землі
скоротилося більше ніж на третину.
(Із статистичних даних)
Згідно легенд, що дійшли до нашого часу, Франциск Ассізький володів неймовірною здатністю вступати в тісний контакт із тваринами, які не тільки не завдавали йому шкоди, а й слухалися та захищали його. Він повсякчас просив віруючих не причиняти тваринам болю та виступати на їх захист. Саме Франциску приписують розвиток такого вчення, як екологічна етика, що вивчає внутрішні цінності дикої природи і бережливе ставлення до всього живого. З тих часів і до сьогодні день смерті святого Франциска святкують як День захисту тварин.
Ідея проведення подібного дня прижилася в усьому світі і у 2008 році різні заходи, присвячені цій даті, пройшли вже у 66 країнах світу. Щорічно напередодні Всесвітнього дня тварин вручається премія імені святого Франциска, що присуджується за видатні заслуги в області захисту природи.
Цього дня проводяться численні мітинги, акції, що покликані виховати у дітей та дорослих бережливе та відповідальне ставлення до братів наших менших, а притулки намагаються звернути увагу на проблему бездомних тварин. Товариства по захисту прав тварин закликають людей відмовитися від необдуманого знищення тварин заради задоволення своїх далеко не найголовніших потреб.
Всесвітній день тварин покликаний об’єднувати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети і в захисті їх прав.
Всесвітня декларація прав тварин визнає за всіма живими істотами певні права. Ці права випливають з того, що ми вважаємо тварин живими істотами, здатними відчувати те, що й люди – страх, біль, сум, радість, голод. Тому є п’ять непорушних свобод тварин: Право на життя, Право на природне поводження, Право на захист від страждання з вини людини, Право на необхідну для життя частку земних благ, Право на природну волю і благополуччя в природному середовищі існування.
Махатма Ганді казав, що про цивілізацію можна судити по тому, як вона поводиться зі своїми тваринами. Допомагати тваринам так само важливо, як і допомагати людям. Давайте не забувати про те, що ми одна велика сім'я на маленькій планеті і, роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.
"ТИ ЗАВЖДИ ВІДПОВІДАЄШ ЗА ТИХ,
КОГО ПРИРУЧИВ"
(Антуан де Сент-Екзюпері "Маленький принц")
ВЕРЕСЕНЬ
19 вересня - Міжнародний день наслідування піратам
Англійською назва цього свята звучить як «International Talk Like A Pirate Day», що в дослівному перекладі звучить як "міжнародний день, протягом якого треба розмовляти як пірат". Цього дня замість звичайного «Hello» частіше можна почути піратське «Ahoy, matey!».
Батьківщиною міжнародного піратського свята стало місто Олбані (штат Орегон, США). Саме тут мешкали двоє друзів Джон Баур і Марк Саммерс, які одного погожого дня, 6 червня 1995 року, просто грали в ракетбол. Несподівано, отримавши травму, один з друзів вигукнув піратське «Aaarrr!». Це і стало поштовхом до ідеї проведення щорічного Дня піратів, коли люди зможуть говорити, використовуючи піратський сленг, носити піратську зброю та одяг, влаштовувати змагання зі стрільби тощо.
Спочатку було вирішено затвердити для Дня піратів 6 червня, але, як відомо, 6 червня 1944 року датує висадку військ в Нормандії (операція «Оверлорд»). Тож замість 6 червня Баур і Саммерс для щорічного Дня наслідування піратам обрали 19 вересня (за однією з версій, ця дата — день народження колишньої дружини Марка Саммерса). Згодом до святкування приєднуються декілька друзів Джона Баура і Марка Саммерса і вони заради розваги почали проводити різноманітні заходи піратської тематики для мешканців свого міста. Можливо тим би все і скінчилось, якби у 2002 році про цей святковий день не написав відомий американський публіцист, лауреат Пулітцерівської премії Дейв Баррі, а за ним й інші відомі газети. День піратів стає популярним, з’являються спонсори і тоді Джон Баур та Марк Саммерс вирішують зробити піратський карнавал вже міжнародним.
В 2006 році вони знялися у відомому телешоу "Wife Swap" на телеканалі "АВС", що ще більше сприяло популяризації свята і за короткий час знайшло численних прихильників. Поступово традиція відзначати цей незвичайний день дісталася Австралії, Канади, Великої Британії.
Сьогодні Міжнародний день наслідування піратам відзначається в більш ніж 40 країнах. Це дуже веселе свято, коли люди наслідують розмови піратів, вбираються в піратські костюми.
Обов'язковою умовою прийняття в піратську банду служить знання піратського сленгу, наприклад, «чорт забирай», «чорт тебе візьми» і подібного. Цього дня наслідувачі піратів проявляють особливу зацікавленість піратськими байками, історією корабельних аварій обговорюють літературу даного напрямку, слухають піратські мотиви, танцюють, носять інвентар із зображенням черепа і двох схрещених кісток і просто веселяться всією сім'єю, дружньою компанією, а ще обов’язково дивляться серії фільму "Пірати Карибського моря" за участю улюблених акторів Джонні Деппа, Орландо Блума, Джеффрі Раша.
СЕРПЕНЬ
Дієго Марадона, Пеле, Білл Гейтс, Генрі Форд, Брюс Вілліс, Бред Пітт, Джулія Робертс, Рінго Старр, Джордж Майкл, Міла Йовович. А ще - Арістотель, Юлій Цезар, Олександр Македонський, Наполеон, Вінстон Черчіль, Бісмарк, Фідель Кастро, Білл Клінтон, Барак Обама, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Огюст Роден, Пабло Пікассо, Альбрехт Дюрер, Г.Х.Андерсен, Франц Кафка, Фрідріх Ніцше, Марк Твен, Льюїс Керролл, Людвіг ван Бетховен, Вольфганг Амадей Моцарт, Сергій Рахманінов, Чарлі Чаплін, Мерилін Монро, Ісаак Ньютон, Альберт Ейнштейн...
Що поєднує цих знаних та відомих всьому світові людей? Усі вони - ліворукі, тобто шульги. 13 серпня - близько 10% населення світу (а це майже 500 мільйонів осіб) відзначатимуть своє "професійне" свято - Міжнародний день шульг. І відзначатимуть досить оригінально. Цього дня лівші всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів, дизайнерів до необхідності враховувати й їхні зручності при користуванні письмовим приладдям, комп’ютерною мишею, кухонним та іншим побутовим інвентарем тощо.
13 серпня громадські організації ліворуких влаштовують різноманітні заходи та змагання "від протилежного", не дозволяючи учасникам використовувати праву руку при вживанні їжі, в роботі, різних тонких маніпуляціях. Шульги пропонують праворуким хоча б раз на рік все робити лівицею: їсти, пити, чистити овочі, грати у волейбол, виконуючи подачу лівою рукою...
День шульги був започаткований 13 серпня 1976 року організацією Left-handers International. У 1984 році Міжнародна конфедерація шульг на знак протесту проти "праворукого влаштування" світу проголосила 13 серпня Міжнародним днем шульги. Широко він став відзначатися з 1992 року за ініціативи британського Клубу шульг (The Left-Handers Club). В Україні відзначається з 2010 року.
Шульги складають від трьох до 10% людства. У молодому віці їх більше, в зрілому і літньому менше: серед 20-річних - 13%, серед 80-річних - менше одного відсотка.
У зв'язку з повсюдним припиненням переучування кількість шульг зросла у 3-4 рази. В Україні також вже виросло перше покоління ліворуких людей - констатують експерти. Їм зараз близько 30 років і це ті українці, яких не переучували в дитсадочках та в школі до писання правою рукою. Вчителі в свою чергу відзначають, що у школах таких діток більшає з кожним роком. Якщо раніше в Україні нараховувалось від 3 до 3,5% шульг, то сьогодні - 10-12% таких людей.
Світом правлять праворукі, тож лівші змушені пристосовуватися під чужі їм правила гри. Через свою надмірну вразливість, лівші потребують чуйного і навіть обережного до себе ставлення. Але у сприятливому емоційному середовищі розквітає їхній талант художників, акторів, письменників, адже серед шульг багато представників творчих професій. Психологи говорять, що всі ці люди володіють сильним характером і потужним творчим потенціалом.
Головне те, що вони у своїх труднощах практичних самі себе творять. Вони більш креативні й творчі, оскільки вони завжди переборюють труднощі, які звичні для нашого загалу.
Людина любить загадки, цікавиться космосом і всім тим, що в ньому відбувається. Така суть людини, а тому не дивно, що так багато шанувальників у Міжнародного дня НЛО, або Дня уфолога (World UFO Day). Уфологія – це неофіційна наука покликана вивчати явища, які не може логічно пояснити класична наука. Також важливим предметом дослідження уфологів є явища та предмети неземного походження, зокрема так звані НЛО. НЛО — узагальнююча назва всіх невпізнаних літаючих об'єктів. І сьогодні, 2 липня, уфологи (спостерігачі НЛО) відзначають Міжнародний день НЛО.
Чому саме 2 липня? Що такого особливого сталося багато років тому 2 липня, що уфологи зробили цей день своїм? У далекому 1947 році поряд з американським містечком Розуелл розбився якийсь літальний апарат, який більшість людей порахували іншопланетним кораблем. Тоді під інопланетними кораблями розуміли літаючі в космосі тарілки, на борту яких перебувають іншопланетяни — істоти, що живуть на інших планетах. Цей випадок отримав назву «Розуельський інцидент» — за назвою міста, в якому він стався. Подія отримала широкий громадський резонанс і саме з «Розуельського інциденту» й почалася історія уфології.
Зараз Розуелл — Мекка для уфологів та їх прихильників. Щороку 2 липня сюди приїжджають сотні тисяч людей з усіх куточків світу. Тут в цей день проходить уфологічний фестиваль: проводяться семінари, відомі уфологи читають лекції, транслюють відео НЛО, а закінчується все парадом "іншопланетян". Звичайно, приїжджі можуть відвідати і місце падіння першого НЛО, якому у Розуеллі поставили пам’ятник. Напис на пам’ятнику говорить: «Ми не знаємо, хто вони були. Ми не знаємо, чому вони прилетіли. Ми тільки знаємо, що вони змінили нашу точку зору на Всесвіт. Це священне для всіх місце відзначено пам’ятником у липні 1997 року і присвячено істотам, які зустріли свою долю поблизу Розуелла, шт. Нью-Мексико, в липні 1947 року".
"ІСТИНА ЗА МЕЖАМИ ДОСЯЖНОГО"
Коментарі
Дописати коментар