"Бібліокомпас: книготерапія"


  У Всесвітній день книги та авторського права хочеться пригадати таке явище як Книготерапія. Чи знаєте ви, що книга - це профілактика і лікування гострих емоційних станів, депресії, апатії, відсутності смаку до життя. Відома також знеболювальна дія книжкових історій. При будь-якому душевному, сердечному, моральному болю їх прочитання сприяє зниженню неприємних відчуттів. Ось декілька  книжок-антидепресантів,  які варто читати, аби знайти в душі гармонію і мати гарний настрій.
 Жоржі Амаду «Дона Флор і її два чоловіки».  Що може вивести з сірої апатії краще, ніж гарячі латиноамериканські пристрасті? І якщо «мильні опери» не для вас, то книга епатажного Жоржі Амаду – те, що треба. Вона щедро присмачена плітками, бразильськими карнавалами, подробицями особистого життя, дружніми розмовами, але при цьому зовсім не виглядає вульгарною. Відома кулінарка Дона Флор не може знайти щастя ні з першим, ні з другим чоловіком. А от якщо взяти від кожного по-трошки… І якщо вам здається, що так не буває і взагалі це непристойно, притримайте висновки до останньої сторінки книги.
 Мирослав Дочинець «Мафтей. Книга написана сухим пером».
     З кожної сторіночки зільник Мафтей відкриває життєву мудрість.  Як чинити правильно, по - совісті, як чути серце. Як краще доглядати за волоссям, а ще краще за душею. Золоті вирази – виділено іншим шрифтом. Тому читаючи насолоджуєшся кожним словом.  Ніби смакуєш дорогоцінний десерт. Сюжет - то не якийсь стандартний детектив і не звичне розслідування, як ми до того звикли. А ще - чудова атмосфера: ріка Латориця, Тиса, замок Паланок, Солтвино, Ференц Ракоці – незмінні атрибути Закарпатського краю.  
  Деніел Кіз "Квіти для Елджернона". Повчальна історія про доброго хлопця на ім'я Чарлі з обмеженими розумовими здібностями, якому випав шанс стати розумним і стикнутися зі справжньою реальністю, вже не тільки радісною і світлою, як раніше, в роки його хвороби, а іншою – справжньою, в якій є біль, смуток, розчарування і жорстокість.
  Лариса Денисенко «Сарабанди банди Сари».  Про чоловіка, що зациклений на своїй роботі інтроверт, якого покинула дружина. Понад усе цінує самотність, спокій, тишу. Не сприймає дитячого галасу, хатніх тварин і присутності сторонніх людей у своєму помешканні. Він закохується у давно знану дівчину і дуже скоро його життя змінюється, перевертається, перетворюється на... жах? веселий тарарам? гнітючу буденність? Колись він вже не розумітиме, як можна було так існувати, як можна було не пережити таку історію, – настільки несподівану та банальну, що вона може трапитися з кожним. Або – не трапитися ніколи.
  Алла Рогашко "Крізь безодню до світла". 
Під липами затишного міста, попивши кави та поблукавши тихими вуличками, доля вирішує, що прийшов час їй утрутитися в життя трьох подруг – Віри, Христини та Мар'яни… Різні, як земля, вода й вогонь… Однакові, як… Як можуть бути однакові три самотні жінки, нещасливе кохання і невдалі шлюби у яких залишилися в минулому, а тепер лише квартира, робота та, іноді, спільні посиденьки в улюбленій кав'ярні. Але все раптово зміниться однієї весни. Випадковий попутник у маршрутці чи неочікуваний телефонний дзвінок – коханню не важливо, де і з чого розпочати свою пристрасну мелодію.
     Тільки серце вестиме героїнь, роблячи вибір усупереч усім законам логіки і зовсім не передчуваючи страшної небезпеки, що нависла над ними трьома: поруч полює холоднокровний убивця, і він ще жодного разу не схибив… Сподіватися залишається лише на долю, а доля – теж жінка. 
  Олена Печорна "Фортеця для серця". 
Вона талановита художниця, але ніхто не розуміє її. Заможні кавалери її не цікавлять... Одного разу вона врятувала життя незнайомцю. Чим обернеться ця добра справа? Автор вміє торкнутися потаємних струн душі.  



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веймар: місто Гете і Шиллера"

"Мир на землі - це щастя і любов".

7 жовтня - Всесвітній день усмішки