WE ARE TOGETHER

    З давніх часів  в японських сім’ях  дітям відводилася дуже велика роль. В деяких регіонах Японії люди щиро вірили, що з народженням дитини в будинок вселяється або сама небесна істота, або її посланець і що до семи років дитина – це не звичайна людина, а божественне створіння. Можливо саме тому  в Японії найбільша кількість дитячих свят.     Найбільшою популярністю в країні користується сімейне свято Сіті-Го-Сан.  З японської  ця назва перекладається, як «сім-п'ять-три». В Я понії, де надають величезного значення символам та нумерології, числа три, п'ять і сім вважаються щасливими.  В житті японських малюків саме цей вік – 3, 5 і 7 років – має особливе значення.  Традиції свята нараховують понад триста років і відзначається воно 15 листопада.    Незважаючи на те, що зараз це веселе дитяче свято, виникло воно, що називається, не від хорошого життя. У середньовічній Японії спостерігався дуже високий рівень дит...

   Дмитро Антонович   — вчений-дослідник, як і його однодумці-державотворці 1917—20 роках, змушений був упродовж двох з половиною десятиріч продовжувати свою працю в Західній Європі. Він став одним із найбільших організаторів наукового і куль­турного життя еміграції в Празі. Залишив кілька ґрунтовних монографій з історії українського мистецтва, а також організував Музей визвольної боротьби України у Празі.     Народився Дмитро Антонович  14 листопада 1877 році  у м. Київ у родині видатного іс­торика Володимира Антоновича. Навчався в київській гім­назії та в Харківському університеті, вивчав історію італійсь­кого мистецтва та його зв’язки з Україною. Д. Антонович — один із засновників на Наддніпрянській Україні Української революційної партії (1900—1905), з якої постала Українська соціал-демократична партія. В еміграції в Чернівцях редагував газету «Гасло» (1902—1903), у Харкові — «Волю» (1905), «Селянин», а також співпрацював у жур­налах «Дзвін...

    Залишаються останні дні осені. Попереду зима, з її пастельною палітрою. А так хочеться, щоб яскраві кольори оточували нас у повсякденному житті якомога довше...   У тому ми запропонували нашим відвідувачам створити власний різнобарвний світ, використовуючи ідеї з виготовлення штучних квітів різними способами не докладаючи особливих  зусиль. Краплинка нашої фантазії та терпіння дітей допомогли власноруч створити справжні та неповторні шедеври.

   "Залишатися самим собою" - це життєве і творче кредо сучасного українського письменника Сергія Батурина. Читачам добре знайомі його твори. На сьогодні написано ним багато книжок у різних жанрах: історичні романи, твори у жанрі фентезі, публіцистика, поезії. "Мої романи - це коктейль жанрів" , - каже письменник. На питання читачів не знайомих з його творчим доробком: "Про що Ваші твори?" , автор коротко відповідає - "Про вибір порядної людини в складних життєвих умовах чи в якихось зламних моментах історії" .      Для молоді, що зібралась на творчу зустріч з письменником, саме його життєва позиція може стати взірцем. Сергій Батурин виявився людиною, що може знайти контакт з будь-якою аудиторією. З притаманним пану Сергію інтелігентним гумором, він зміг не лише утримати увагу юної аудиторії, а й зацікавити її. Молодь, що віддає перевагу спілкуванню в соцмережах, активно долучилася до розмови про сучасну українську літературу.    На питання...

                                                                            "О слово рідне! Пращура молитво, Громи Перуна, Велеса поля,  Софія Київська -творіння Ярослава -  Слов'яномовна праведна земля."   Дереш Л.М.                                                    Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Сучасна українська літературна мова...

   Багалій Дмитро Іванович — історик і археограф, дослідник Слобідської, Лівобережної та Південної України, професор і ректор Харківського університету, один з фундаторів Української Академії наук, громадський діяч, просвітитель.   Дмитро Іванович Багалій народився 7 листопада 1857 року у в місті Києві.   Виходець з ремісничої родини, людина виняткових здібностей, Дмитро Багалій був уособленням справжнього подвижництва на ниві наукового пошуку, розбудови освіти і культури. Улюблений учень В. Антоновича, він після закінчення Університету Св. Володимира у 1883 році був направлений ним до Харкова для піднесення на Слобожанщині української справи. Молодому доценту, а з 1887 року професору Харківського універси­тету, судилося стати справжнім першовідкривачем історії Слобід­ської України. Його регіональні дослідження за тодішніх умов ста­ли легалізацією наукового українознавства. Фундаментальні праці з історії Слобожанщини, Харкова та Харківського університету, здійс...

  Сучасна медицина і фармакологія володіють величезним арсеналом хімічних препаратів від багатьох хвороб. Проте, поряд з цим, інтенсивно розвивається траволікування. Цей давній напрям медицини дедалі більше привертає увагу як лікарів-практиків так і науковців.     Одним з них є лікар-фітотерапевт Павло Бойко. На зустрічі він ознайомив наших читачів із сучасним методом обробки лікарських рослин - ультразвуковим та розповів про  екологічно чисті місця їх збору в Україні.  Учасники заходу були дуже зацікавлені новими фітотерапевтичними засобами, ставили багато запитань та ділились власним досвідом з траволікування.