WE ARE TOGETHER

    "Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров, Що до безграничную будить Чисту любов!"                                                                                       І.Франко         Іван Франко - письменник, учений, громадський діяч. Франко-новатор збагатив поезію, прозу і драматургію новими жанрами, ідеями, проблемами, художніми засобами. Велику цінність становлять його перекладацька і наукова робота, видавнича діяльність.            Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 році в селі Нагуєвичі на Дрогобиччині. У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію і відразу вступив на філософське відділення Львівського університету. Ще в гімназії почав писа...

                                                     "Безцінний дар нам посланий від Бога, Що саме ми і наше покоління - Поважні, літні, юні - мали змогу Стать очевидцями за волю, провидіння... Я благаю в Бога: всім жити в любові З вірою, надією у справі і слові. За мир і достаток, злагоду щоднини - Я молюсь за тебе, Ненько - Україно!"                                                                                                                              (В. Носенко)             ...

"Із висоти просторів небокраю  На полотно спустились небеса.  Он голубінь на прапор виливає  Сивий Дніпро - України краса!  Пшениця щедро вабить в позолоті,  Хай нивами - пишається земля.  За сяйво сонця й колоски налиті  Землиця-Мати всіх благословля.  Щоб неба синь і ниви золотії  Навіки - вічні в пару обнялись.  Хай в щедростях Вкраїна багатіє,  Хай мир несеться в обшир, чисту вись!  З народження цінуймо - і до тризни  Свій рідний край, любімо - до загину!  Схиляймось перед прапором Вітчизни!  Боготворімо Неньку-Україну!"

  Баранович Лазар (світське ім'я Лука) - один із перших українських духовних подвижників, який поєднував у своїй філософії науку і релігію, найпомітніша постать у релігійному, суспільно-політичному, культурно-освітницькому та літературному житті України другої половини ХVIIстоліття. Професор і ректор Києво-Могилянської колегії, єпископ, архієпископ Чернігівський. Перші документальні згадки про життя Лазаря Барановича пов'язані з Києво-Могилянською академією.  У 1640-х роках, за часів ректорства Інокентія Гізеля, він викладає в молодших і старших класах. Сам Баранович початкову освіту здобув у школі Києво-Братського Богоявленського монастиря. Далі він продовжив навчання у Польщі - у Віленській та Каліській академіях. Із 1650 року Баранович обіймає посади ректора Києво-Могилянської колегії та ігумена Братського монастиря. Він відзначився турботами про поліпшення економічного стану найбільшого під ту пору в Україні навчального закладу.     1657 рік стає переломним у...

     Войнаровський Андрій - дипломат, державний і політичний діяч, небіж гетьмана Івана Мазепи і його довірена особа.       Андрій Войнаровський народився у місті Володимир-на-Волині, освіту здобув у Києві та Дрездені. Він жив при дворі саксонського курфюрста Августа ІІ Фрідріха, де навчився вишуканим придворним манерам.     Андрій Войнаровський був завжди втаємниченим у політичні плани Івана Мазепи, виконував таємні доручення гетьмана. Він обіймав посаду гетьманського представника при похідній канцелярії царя Петра І і в листопаді 1708 року повідомив гетьмана про початок наступу російських військ на Україну. Після поразки в Полтавській битві супроводжував шведського короля Карла ХІІ до Туреччини.      Після смерті Івана Мазепи Андрій Войнаровський разом з Пилипом Орликом і Дмитром Горленком претендував на гетьманську булаву. Він виконував важливі дипломатичні місії.   Занепокоєний бурхливою дипломатичною дія...

      В житті кожного народу постають події, що мають величезний вплив на його розвиток.     Більше тисячі років відділяє нас від тих часів, коли Київська Русь прийняла християнство.   Християнство до кінця першого тисячоліття стало світовою релігією, яку сповідали Візантія і Західна Європа, що оточували Київську Русь. Інтерес до цієї релігії зростав. Вона поступово здобувала авторитет, ставала показником цивілізованості. У Київській  Русі тоді ж панувало ще пізнє язичництво, яке  багатьма сприймалося болісно. Відчувалася ізольованість держави від світового співтовариства, яка потребувала змін у галузі релігії, духовного та суспільного життя взагалі.        Український історик М.Брайчевський твердить,   що вже в 60-х роках ІХ століття після переможного походу князя Аскольда на Константинополь відбулося так зване "Аскольдове хрещення" Київської Русі. Проте не можна вважати цю ініціативу масовим хрещенням країни....

   Володимир Святославич (Великий) - київський князь, один із найвидатніших державних діячів України-Русі. Впровадив християнство як державну релігію. Об'єднав і зміцнив Київську Русь, надав їй сталих державно-організаційних форм, забезпечив провідну роль у Східній Європі.    Володимир - син князя Святослава Ігоровича, онук великої київської княгині Ольги. З 969 року князював у Новгороді Великому. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка і Олега посів у 980 році київський княжий стіл. Політика Володимира як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об'єднання розрізнених східнослов'янських племен. Посадивши своїх синів у різних землях, він започаткував династичне управління. У роки його князювання в цілому завершилося формування Давньоруської держави. Він провів адміністративну реформу, удосконалив законодавство, запровадив "Закон Земляний".     Водночас Володимир усвідомлював  роз'єднаність всередині самої...