WE ARE TOGETHER

         Олександр Архипенко - найперший і найбільший новатор у скульптурі ХХ століття. Він народився 30 травня 1887 році у Києві, в родині професора Київського університету, інженера-механіка і винахідника. У 1902 році став студентом Київського художнього училища, з якого через три роки був виключений за участь у революційному русі. Продовжив навчання у приватних студіях Москви та Парижа. Як скандально відомий автор "Червоного мислителя", художник залишив рідне місто у 1906 році з невмирущою пам'яттю про кам'яних баб і мозаїки Софії Київської. Йому, як і його роботам, не пощастило повернутися додому. Потенційні учні митця в Україні вже після смерті майстра пройшли період захоплення його "конкавами", "конвексами" та поліхромією. До 1921 року митець жив у Франції, у 1921 - 23 роках мешкав в Берліні, влаштовував там свою художню школу, потім переїхав до США. У творчості О.Архипенко тяжів до простих форм, весь час експериментував, віддаючи належне маш...

Київ – яскраве та багатогранне місто, сповнене цікавого для туристів та киян. Ми підготували найкрасивіші та найнезвичайніші місця, де варто побувати – погуляти з дітьми, сходити з дівчиною на побачення, подивитися секретні локації та зробити яскраві фотосесії. Щоб вивчити Київ до найдрібніших крупинок, мало прогулятися Подолом та Маріїнкою. Часто найцікавіше приховано від очей і таїться у вузьких вуличках, таємних двориках, підземеллях, секретних місцях.

  25 травня 1821 року народився Гулак Микола Іванович - філософ, літературознавець, астроном тощо. Виходець з небагатої дворянської родини з Полтавщини Микола Гулак належав до молодої української інтелігенції, яка виховувалася на переказах про козацькі походи та на ідеалах демократизму, близько сприймала інтереси народу, палко підтримувала ідеї слов'янської солідарності. Закінчивши юридичний факультет Дерптського (Тартуського) університету, М.Гулак у 1845 році розпочав службу урядовця в Києві, де вирувало напружене інтелектуальне життя.       У кінці 1845 - на початку 1846 року М.Гулак спільно з М.Костомаровим та В.Білозерським заснували таємне Кирило-Мефодіївське товариство, до якого пізніше приєдналися О.Маркевич, О.Навроцький, П.Куліш, Т.Шевченко. У цьому тісному колі вперше була сформульована політична програма українства, викладена у "Книзі буття українського народу", статуті братства та інших його документах: ліквідація самодержавства і кріпосництва, станової н...

                                                                                                                                         24 травня християнський  світ відзначає  День слов’янської писемності та культури. Це  свято освідчення та свято рідного слова, рідної книжки, рідної літератури, тобто свято духовності нашого народу. За літописними переказами першими словами, написаними слов’янською, стали рядки з Євангелія від Іоанна Богослова: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово".  Відбулася ця знаменна подія 863 року. Саме в таких  стародавніх  українських  літописах, численних  ...

  Скільки ж свят, про які ми або не знаємо, або знаємо дуже мало! Наприклад, Всесвітній день черепахи – чи чули ви про таке? Швидше за все - ні. І дуже шкода, адже це свято заслуговує на те, щоб його відзначали і говорили про нього. Давайте поговоримо про історію цього свята, про те, як його можна оригінально відзначити, а також про те, чому такий домашній вихованець, як черепаха, нітрохи не гірший за інших. Всесвітній день черепахи - це щорічне свято, яке відзначається 23 травня.  Історія обговорюваної дати починається в 2000-му році. Ініціатором її заснування стало «Американське товариство порятунку черепах», створене в Малібу 1990 року.  Саме тоді небайдужі ентузіасти були вкрай схвильовані й стурбовані різким скороченням чисельності черепах і навіть зникненням деяких видів. Поступово сфера їх діяльності розширювалася і  отримала міжнародний розмах. Здавалося б, як такі довгожителі, як черепахи, можуть бути на межі вимирання?!  Пояснення досить просте. По-пер...

День української вишиванки не має постійної дати. Але щороку у третій четвер травня ми єднаємося у цій чарівній красі нашого народу. Цього року свято припадає на 19 травня. У мирний час  в різних містах з нагоди свята ми  влаштовували різноманітні флешмоби, ярмарки, змагання, концерти. Сьогодні ж, у воєнний час, ми теж вдягнемо  свою найулюбленішу та найсимволічнішу вишиту сорочку. Бо вона  не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг, що  закодовує  наших рідних та коханих  на здоров'я, удачу, любов, віру та перемогу. Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками. Усі вони різняться фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.  Волинська область. Тут вишиванкам притаманні чіткі, геометричні візерунки. Такі композиції мають простий, але вишуканий вигляд. На біло-сірому полотні вишивають червоною ниткою. На півдні області надають перевагу рослинним мотивам.  Львівська область. У цьому регіоні л...

Ще до війни цей твір Анатолія Дімарова став активно запитуваним. Не в останню чергу посприяла цьому недавня екранізація роману, яка здобула визнання першої в Україні не просто родинної, а й  історичної  саги. В нашій рубриці "Книжка від читача" поділимося лише одним, але найяскравішим  відгуком:  "Що відбувається з народом, який не воліє знати свою історію? Він втрачає пам'ять, він втрачає себе, він зникає. А що ми знаємо про свою історію? Зовсім мало: кілька історичних фактів та їх наслідків. Хтось свідомо уникає знати більше, посилаючись на те, що історія України - це цілковито про тяжку долю пригнобленого народу. А хтось шукає правду в літературі. "І будуть люди" Анатолія Андрійовича Дімарова - роман-епопея, яка ґрунтується на історичній правді. Твір нещадно посічений та скорочений радянською цензурою. Початок ХХ століття, полтавське мальовниче село як уособлення України із щоденними клопотами селян, їхніми звичаями, думками, почуттями, вчинками та пр...

        Костомаров Микола Іванович (псевдонім Ієремія Гапка) - видатний український історик, етнограф та письменник. Він народився 16 травня 1817 року у Юрасівці Острогозького повіту Слобідсько-Української губернії (нині Ольховатський район Воронезької області).  В 1832 році М.Костомаров позбувся кріпацької залежності. Вчився у Воронезькій гімназії. У 1836 році закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. В грудні 1837 року склав іспити на звання кандидата, після чого вступив на військову службу юнкером до Кінбурнського драгунського полку. З 1840 року Микола Іванович розпочав підготовку до складання іспитів на ступінь магістра історичних наук, які успішно витримав і одержав дозвіл писати дисертацію. Першу дисертацію "Про причини і характер унії в Західній Росії" подав до захисту в 1841 році, але з огляду на протест церковної влади її було вилучено й знищено. Протягом 1844 - 1847 років вчителював у Віленській та 1-й Київській гімназіях, а з...

Дорошенко Петро Дорофійович - активний учасник Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття, гарматний писар, полковник прилуцький і чигиринський, генеральний осавул в уряді гетьман  Йо сип Гермайзе а Павла Тетері, дипломат. Він народився 14 травня 1627 року. Петро Дорошенко - виходець з відомого козацького роду, онук гетьмана Михайла Дорошенка - один із небагатьох козаків і старшин, які разом із Б.Хмельницьким наприкінці 1647 року подалися на Запоріжжя і вже наступного року розпочали повстання, яке вилилося у Національно-визвольну війну українського народу 1648 - 54 років, у ході якої була створена Українська козацька держава, а П.Дорошенко став однією з довірених осіб гетьмана Б.Хмельницького. У другій половині 50-х років XVII століття за дорученням Хмельницького він веде переговори з польськими, московськими, турецькими та шведськими дипломатами. На посадах полковника Чигиринського та Прилуцького полків П.Дорошенко виявляє себе не лише як вправний війс...

  Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки!... ...Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла                                               Л.Українка

       Саме у травні, коли мати виряджає свою доню-Землю у пишному вбранні весняних квітів у дорогу життя, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері. МАМА... Хто і коли створив це чарівне слово, що пахне конвалією і бузком, літнім сонцем і зимовим морозцем, вербовою гілочкою навесні і грибами-ягодами восени. Матір, Мама, Мамуня, Мамуся, Мамцю,  Матінка, Матуся, Ненька - грає-виграє на дитячих вустах перше слово.         День матері започаткувала ще у 1910 році американка з Філадельфії Анна Джарвіс. Її мати передчасно пішла з життя. Донька, яка дуже любила матусю й сумувала за нею, вимріяла думку, щоб щорічно люди у всьому світі вшановували матір-неньку, матір-землю, матір Божу.           Мати посідає у нашому житті особливе місце. Ми повсяк час  звертаємося до неї, увесь шлях нашого життя до матері.  Кожної миті на земній  кулі народжуються діти. І перше, що...

"Не той великий, хто ніколи не падав.  А той великий - хто падав і вставав"  (Конфуцій ) Для чого читати книжки під час війни?  Хоча б тому, заради чого ми це робили усе своє мирне життя!  Тому, що ми були, є і будемо - Людьми! Бо для нас читання - не тільки задоволення.  Це -  відчуття   співпереживань , спроб пізнання та розуміння інших людей, їх  життєвого досвіду,  їх психології та тих історичних подій, що змінювали їх життя.  Ми читали раніш та читаємо сьогодні - тому що   саме  читання робить нас людьми! Сьогодні ж пропонуємо вам дуже  болючий, пронизливий та страхітливо реалістичний  роман афгано-американського письменника  Халеда Госсейні «Ловець повітряних зміїв»   (в чудовому українському перекладі Катерини Міхаліциної від не менш чудового Видавництва Старого Лева). Це - зворушлива оповідь не тільки про дружбу, хоробрість і людяність, а в першу чергу – про жахи війни. Маленький афганський...

На жаль, не усі сквери та вуличні майданчики нашого міста виглядають чистими та прибраними. Ми теж сім'єю вирішали взяти участь в прибиранні  скверика. Маємо надію, що результати порадує не тільки нас, але Усіх! Усіх! Усіх!